Розділ 3 Технологія вирощування рису (Україна 96, Віконт)

3.1. Характеристика сорту риса «Україна 96»

Сорт рису «Україна 96» (рис. 4) має стійкість проти вилягання 4,4 балів, проти обсипання – 4,9 балів. Плівчастість 17,6%, вихід крупи 69–70%, скловидність – 73%. Пірикуляріозом уражується середньо.

Заявник - дослідна станція рису УААН. Виведений індивідуальним відбором із гібридної популяції (ВНИИР-7366 х КП) х (Ам х Прикубанський).

Рис. 4. Волоть рису сорту «Україна 96»

Урожай сорту 69,1 ц/га. Висота рослин (90 – 100 см), середньостиглий. Колір крупи білий. Маса 1000 зерен 30 – 32 г. Вегетаційний період 120-126 днів. Пустозерність 16-18%. Кущ прямостоячий, листок середньої довжини, опушення відсутнє, колір зелений. Стеблові вузли середньо випуклі, солом'яно-жовті, вушка трикутні.

Колос має компактну, щільну форму, солом'яно-жовтого кольору, довжиною 14-16 см. Колосок розміром 6 мм: довжина 7,5–8,0; ширина – 3,0–3,2; товщина 2,0–2,1. Квіткові луски солом'яно-жовті, опушення середнє. Розмір зерна середній (7х3х2), основа зерна без опушення, форма зерна округла, борошниста пляма невелика і не в усіх зернівках. Сорт відрізняється від інших сортів більш довгою ніжкою волоті, висотою рослин, більшою стійкістю до вилягання. «Україна 96» добре реагує на помірне збалансоване мінеральне живлення. При надмірному загущені (понад 300 – 350 рослин на 1 м²). Сорт «Україна 96» призначений для виробництва крупи високої якості [4,5].

3.2. Характеристика сорту рису «Віконт»

Сорт рису «Віконт» (рис. 5) відносно стійкий проти пірикуляріозу та стійкий до кореневої гнилі. Стійкий до осипання 9 балів, та вилягання 9 балів. Вихід крупи – 68–69%, тріщинуватість – 4%, плівчастість – 18,0%, склоподібність – 98,0%, вихід цілого ядра – 92,0%.

Має подовжену форму зерна. Урожайність сорту в період випробування в зоні Степу - 113,4 ц/га, середня урожайність 91 %.

Рис. 5. Волоть рису сорту «Віконт»

Висота рослин – 95–100 см., середньостиглий сорт, дозріває за 120–125 діб. Волоть компактна, коротка, довжиною 16–17 см, складається із 150–170 колосків без остюків. Маса 1000 зерен – 28–30 г. Сорт придатний до механізованого збирання врожаю, не осипається, добре вимолочується, високоврожайний. Добре реагує на рівень живлення та агрофон[4,5].

3.3. Попередники.

Рис вирощують на старанно вирівняних (відхилення від горизонталі ±5см) рисових полях. Поле ділиться на карти площею 20-50 га, а кожна карта поперечними валами на чеки площею 2-5 га. Відповідно побудованою гідротехнічною системою забезпечується подача води на чеки і відведення її з полів у канали. Рис вирощують у спеціальних 6-8 пільних сівозмінах, наприклад:

Шестипільна сівозміна - насичення рисом 50,0%:

1. Люцерна під покрив зернових

2. Люцерна

3. Рис

4. Рис

5. Агромеліоративне поле + сидеральна культура

6. Рис

Семипільна сівозміна - насичення рисом 42,8%:

1. Ярі на з/к + літній посів люцерни

2. Люцерна

3. Люцерна

4. Рис

5. Рис

6. Агромеліоративне поле + сидеральна культура

7. Рис

Восьмипільна сівозміна - насичення рисом 50,0%:

1. Люцерна під покрив зернових

2. Люцерна

3. Рис

4. Рис

5. Агромеліоративне поле + сидеральна культура

6. Рис

7. Агромеліоративне поле + сидеральна культура

8. Рис

Найкращим попередником є люцерна, конюшина. Ці культури покращують фізичний стан ґрунту, підвищують родючість, перетворюють важкорозчинні форми фосфору у легкодоступні, збагачують ґрунт органічною речовиною і азотом. Добрими попередниками є зернобобові, коренеплоди, однорічні трави, ріпак. Після багаторічних трав рис вирощують 2-3 роки на одному чеку. Розміщення рису по рису більше трьох років підряд приводить до сильного зниження врожайності [5].

3.4.Експлуатація рисових систем

Рисова зрошувальна система (рис. 6) це інженерна споруда, що поєднує безпосередньо посівні площі під рисом та супутніми культурами (порядок їх територіальної організації, починаючи з найменшої одиниці – чек, поливна карта, поле сівозміни, рисова система), водоподаючу зрошувальну мережу та відвідну дренажно-скидну мережу, що складається із системи відкритих каналів різного рівня підпорядкованості.

Рис. 6.Рисова система

Затоплення рисових карт під час вирощування культури створює умови промивного водного режиму, що сприяє вимивання солей вниз, по профілю ґрунту за межі діяльності кореневої системи рослин. Таким чином, рис є практично розсолюющою культурою для ґрунтів в системі рисових сівозмін.

Сприятливий меліоративний стан рисових систем є гарантом отримання сталих врожаїв. Для його підтримання необхідно рабезпечити виконання таких експлуатаційних та технологічних засобів:

• систематичний догляд за зрошувальною і дренажно-скидною мережею каналів, своєчасний їх ремонт та очищення від мулу, бур’янистої рослинності і водоростей;

• підтримання належного стану гідротехнічних споруд згідно експлуатаційних умов;

• якісне та своєчасне вирівнювання посівних площ, економія зрошувальної води, зменшення технологічних скидів;

• виконання агротехнічних заходів в повному обсязі згідно технології, забезпечення належного нагляду за ґрунтами, підтримання їх родючості;

• застосування хімічних меліорантів (гіпс, фосфогіпс, подрібнений вапняк), як засобу попередження засолення ґрунтів та їх деградації.

План водокористування господарства

План водокористування являє собою комплекс заходів по забезпеченню забору всього обсягу поливної води, її розподілу по каналах молодших порядків та сівозмінах, своєчасну подачу на кожне поле. Складовими частинами його є розрахунки потреби води, обсяг та строки виконання ремонтних та підготовчих робіт, експлуатаційні заходи. Обов’язково передбачається установка водомірних пристроїв та постів на зрошувальних та скидних каналах, в чеках, а також постійне очищення зрошувальної мережі від рослинності.

За умови дотримання вимог даної технології зрошувальна норма рису становитиме 15-18 тис.м³/га. Складовими частинами її є витрати на:

• випарування з водної поверхні чеків (3,6–4,9 тис.м³/га);

• транспірація рослин (4,8–5,7 тис.м³/га);

• фільтрація (1,5–3,5 тис.м³/га);

• технічні втрати (0,2–0,8 тис.м³/га);

• технологічні скиди (1–3 тис.м³/га).

Витрати води для створення шару 10 см становлять 1000 м³/га. З врахування зони аерації при умові, що глибина ґрунтових вод становить близько 1,5 м, необхідний обсяг води для першого затоплення буде складати близько 3000 м³/га.

Коефіцієнт водоспоживання рису від біологічних та сортових особливостей, темпів росту та розвитку рослин, метеорологічних умов року, тривалості вегетаційного періоду.

Зрошувальна норма яка перевищує 15–18 тис.м³/га, обумовлення непродуктивними поверхневими скидами. Графік агротехнічних робіт та режим водоподачі є основою при розробці режиму поливу рису та загального плану водокористування.

Осіння підготовка ґрунту

Обробіток ґрунту рисових полів має мету максимально мобілізувати елементи родючості, звільнити орний горизонт від надлишку вологи, покращити аерацію, знищіти проростаючи насіння бур’янів, їх кореневища та інші вегетативні органи розмноження, створити мілко-грудкувату структуру і добре вирівняти поверхню поля. При виборі системи основного і передпосівного обробітку грунту необхідно урахувати попередники, потужність орного шару та його забур’яненість, ступень засолення, рівень залягання ґрунтової води, строки й способи сівби.

Рисова система на території: Херсонської обл., Скадовського району.

Підготовка ґрунту на 168 га: після озимої пшениці під посів рису (Віконт), проводять роботи за допомогою сільськогосподарського знаряддя:

1. Глибокорозрихлювач ГР-3,4-45 призначені для обробітку ущільнених ґрунтів різного механічного складу з метою розущільнення, без обороту пласта для покращення водно-повітряного режиму ґрунту, що перешкоджає розвитку ерозії та сприяє накопиченню вологи;

2. Важкі дискові борони «Фрегат БПД 4,2» які агрегатуються трактором Беларус (МТЗ) 3022 ДЦ.1, глибина обробітку складає 16–18 см.

Осіння підготовка ґрунту

Рисова система на території: Херсонська обл., Каланчацького району.

Підготовка ґрунту на 85 га: посів рис по рису, (Україна 96), проводять роботи за допомогою сільськогосподарського знаряддя:

1. Важкі дискові борони «Фрегат БПД 4,2» які агрегатуються трактором Беларус (МТЗ) 3022 ДЦ.1, обробіток ґрунту в два сліди, глибина обробітку 20–22 см.

2. Ремонтно-відновлювальне планування чеків (рис.7) проводиться щорічно з липня по жовтень на 25 – 30% загальної площі сівозмін в меліоративних полях трактором Беларус (МТЗ) 3022 ДЦ.1, лазерний планувальник MARA 6м, а середній час вирівнювання складає приблизно 3 години на один гектар.

Рис. 7.Планування чеків

Передпосівна підготовка ґрунту

1. Передпосівна підготовка ґрунту завжди розпочинається з ремонтних робіт рисової зрошувальної системи щорічно в першій декаді березня по квітень. Основні агротехнічні вимоги: ремонт гідроспоруд, очистка зрошувачів і скидних каналів, підсипання валиків, вирівнювання кутів чеків та доріг. Склад агрегатів екскаватор універсальний колісний, бульдозер, грейдер.

2. Поверхневий обробіток пласта багаторічних трав, сидератів та інших попередників а також рис по рису. Склад агрегатів трактор МТЗ 82.1 та боронами АГ-2,4-20. Обробіток проводиться в два сліди з зарубкою зеленої маси на 10-12 см, за 8-10 днів до сівби, строки проведення ІІ декада квітня.

3. Експлуатаційне вирівнювання ґрунту проводиться в ІІІ декаді квітня трактором Беларус (МТЗ) 3022 ДЦ.1 виконується движкою в агрегати з кільчасто-зубчастий котками КЗК-6 після внесення та загортання мінеральних добрив. Операція дозволяє вирівняти ґрунт після культиваторів, додатково його подрібнити до пилових фракцій та рівномірно ущільнити, виконується це в діагонально-перехресному напрямку.

Внесення мінеральних добрив

1. Внесення були проведені в кінці ІІІ декаді квітня, агрегатами МТЗ-82.1, МВУ-0,5. Добрива однорідні, ретельно подрібнені. Сульфоаммофос внесли до сівби 100%, Карбомід 75% в основне, 25% в підживлення.

2. Загортання відбувається одразу після внесення мінеральних добрив, агрегатами МТЗ-82.1, КНС-4,0 на глибину 5-6 см, в два сліди не допускаючи утворення глиб та забезпечення повного знищення сходів бур’янів.

Сівба рису

Сівба рису розпочинається з протруювання насіння, обробка мікроелементами, біостимуляторами росту. Протруювач ПС-10 АМ, характеристика протруювача:

Вінцінт 050 CS, 5% к.с.

переваги:

• вінцит — зручний у застосуванні рідкий протруйник насіння.

• містить дві діючі речовини: флутриафол, 25 г/л та тіабендазол, 25 г/л.

механізм дії:

• флутриафол проникає в оболонку насінника та ембріон, знищує хвороби та забезпечує тривалий системний захист паростків шляхом пересування всіма тканинами вегетуючих рослин.

• тіабендазол діє проти фузаріозно-гельмінторіозних та септоріозних гнилей. Зупиняє ділення клітин патогенних грибів.

• дія флутриафолу та тіабендазол забезпечує подвійний захист від хвороб сходів та молодих паростків.

Вінцит забезпечує значне підвищення урожаю:

• дає повний колос, виключає плюсклість зерна

• сприяє утворенню міцної кореневої системи та сходів, підвищує морозостійкість

• стимулює інтенсивний ранній ріст сходів та потужне кущіння

• запобігає переростанню рослин восени

• підвищує зимостійкість та посухостійкість

Застосування:

• Рис обробляється за 1-15 днів до сівби, норма витрати препарату 2,0 л/га, обробляється проти; перикуляріозу, фузаріозна коренева гниль, пліснявіння насіння, робочій розчин 10л/т

Одним із складових факторів одержання високих урожаїв рису є проведення його своєчасної та якісної сівби. По сумі активних температур південь України відноситься до крайньої північної зони вирощування рису. Тому, з метою раціонального використання теплових та світлових ресурсів вегетаційно-активного періоду рослинами рису, сівбу краще починати в гранично можливі ранні строки.

Розпочинати сівбу слід при сталому прогріванні верхнього шару ґрунту (0-5см) до 11-12  С. Враховуючи, що середньо добова температура води в чеках, під шаром якої відбувається проростання насіння, на 3-4 С вища від середньодобової температури повітря, це стає можливим вже на початку третьої декади квітня. Завершити сівбу бажано не пізніше 8-10 травня, щоб до 25-30 травня отримати дружні повноцінні сходи. Проведення сівби в більш пізні строки (третя декада травня) веде до значного зменшення продуктивності рослин рису, що пов’язано з їх біологічними особливостями, підвищенням негативного впливу шкідливих організмів.

Рис це культура, яка має декілька технологій посіву. І наші сорти (Віконт, Україна 96) сіялись у сухий ґрунт. Сорт (Віконт) сіявся вчасно в ІІІ декаді квітня, а сорт (Україна 96) пізно в ІІ декаді травня.

1. Сівба рису агрегати: МТЗ-80/82, СЗ-3,6, СРН-3,6, СЗ-5,4. Початок сівби ІІІ декада квітня – І декада травня. Спосіб сівби рядовий з загортанням насіння на глибину 1,5-2 см (сошники обов’язково з обмежувальними ребордами). Норма висіву 7-9 млн. схожість зерна на 1 га. Також можна сіяти перехресним та діагонально-перехресним способами. Але ці способи застарілі і нерентабельні в наш час.

2. Сівба рису у воду: здійснюють нарізання водовідвідних борозен, які в подальшому сприяють швидкому наповненню чеків водою і відведенню води з понижень під час отримання сходів рису та перед збиранням урожаю. Виконують цю операцію за допомогою МТЗ-82.1 та переобладнаним плугом з 1 корпусом. Нарізується у вигляді променів або паралелями глибиною 15 см. Чек заповнюють водою на глибину 8-10 см. Сівба рису проводиться безпосередньо у воду поверхневим розкидним способом (рис.8) навісною сівалкою відцентрової дії (СНЦ-500) в агрегаті з трактором МТЗ-82Р. Норма висіву складає 7-8 млн. на 1 га. Після сівби шар води підвищують до рівня 10-12 см і підтримують його протягом 10-12 діб.

Рис. 8.Сівба рису у воду

3. Сівба рису у сухий чек: проводиться безпосередньо перед затопленням розкидним способом, сівалкою «AMAZONE» дводисковий розподільник ZA-M 1200 в агрегаті з трактором МТЗ-82.1 (рис.9).

Рис. 9.Сівба рису у сухий чек

Норма висіву складає 7-8 млн. на 1 га. (280–300 кг/га). Захват посівної прощі 23 метри., при робочій швидкості руху трактора 10-12 км/год., продуктивність 100–120 га на день. Також здійснюється нарізання водовідвідних борозен, тільки після сівби рису.

4. Сівба рису із застосуванням авіації (АН-2) у воду. Сівба проводиться аналогічно заходам наземного способу (сівба рису у воду) з попереднім замочуванням насіння рису на 10-12 годин та подальшим підсушенням надлишкової вологи на протязі 4-5 годи.

Режим зрощення

Проростання

Шар води в рисових чеках є важливим фактором, від якого в значній мірі залежить продуктивність рослин рису. Вода задовольняє його фізіологічні потреби, впливає на формування вегетативних та репродуктивних органів, покращує умови живлення, регулює мікроклімат рисового поля, створюючи сприятливі умови для проходження фаз росту та розвитку від сівби насіння до збирання врожаю, сприяє підвищенню ефективності контролювання розвитку шкідливих організмів.

Рисове поле затоплюється відразу після сівби рису. Розрив у часі між внесенням азотних добрив, сівбою та затопленням не повинен перевищувати 3-4 доби. Кожен чек рисової карти повинен затоплюватися не довше 1 доби, а карта в цілому 3-4 доби. Гідромодуль затоплення складає 30-50 л сек./га, що відповідає максимальній водо подачі.

Глибина початкового затоплення повинна забезпечити змочування всієї поверхні чеків, на вирівняних чеках його величина не перевищує 8-10 см (рис.10). Контроль за глибиною шару води здійснюється по водомірних рейках. Їх встановлюють на відстані близько 10 м від водо-випускної споруди. Нуль рейки повинен фіксувати глибину шару води, коли затоплено ≈ 50% площі чека. У фазі затоплення може з’явитись (Щитневий рачок), але він як правило з’являється пізно коли насіння рису вже накльовується і рівень шару води був мінімальним.

Рис. 10.Режим зрошення

Рисова система Скадовського району сорт (Віконт): перше затоплення проводилось в третій декаді квітня (рис.11), коли температура води була 10-12 С. У 2014 році погодні умови були дуже схожими з умовами 2011р.і характеризувалися досить прохолодним в нічні години доби спостерігалося суттєве зниження температур нижче біологічного мінімуму за фазами вегетації, необхідного для розвитку рослин протягом вегетації та вологим в період І-ІІ декади травня, що негативно вплинуло на сходи рису та подовжило вегетаційний період рослин. Середньодобова температура повітря була нижче норми на 1,3-2,4  С. Тому шар води прогрівався довго, що затримало проростання рису на 3-4 дні.

Рис. 11.Затоплення чеків

Рисова система Каланчацького району сорту (Україна 96): перше затоплення проводилось пізно в ІІ декаді травня (рис.12), коли температура води була 12-14 С., і до затоплення проявлялись сходи болотних бур’янів, що негативно вплинуло на майбутні сходи. У ІІ декаді травня було прохолодно протягом вегетації, випала значна кількість опадів, середньодобова температура повітря була нижче норми на 1,7-2,3 С.

Рис. 12.Затоплення чеків

В жаркі роки при першому затопленні, рис набухав та накльовувався за 6-8 діб, в нашому випадку накльовування насіння було пізніше на 2-3 доби.

Потім насіння накльовується, колеоптиль досягає розміру ≈ 6-8 мм. В цей час вільний доступ кисню до проростаючого насіння підсилює темпи росту кореневої системи та колеоптилю. В цей період треба зосередити увагу на відведенні води з понижень через водовідні борозни та спеціальні прокопи.

При застосуванні поверхневих способів сівби, шар води утворений при початковому затоплені, підтримують довше, до утворення рослинами рису першого справжнього листка. Саме на цей момент планують звільнення чеків від води. Відсутність води в чеках для формування сходів при цьому способі сівби не повинна перевищувати 1-2 доби, а в нашому випадку при прохолодних погодних умовах та значних опадів рисові чеки держали без води 2-3 доби. Після отримання сходів (рис.13) чеки поступово наповнюють водою.

Рис. 13.Перше затоплення (сходи рису)

Сходи рису

Рис (Віконт) у період сходів ІІ декади травня коли рослина сформувала 2-4 листків, по вологому ґрунту або невеликому шару води посіви обприскують гербіцидом (Цитадель) 25 OD м.д. проти (злакових та болотних бур’янів) + Сіріус 10% з.п. проти бульбоочерет, монохорія.

Рис (Україна 96) обприскували в кінці ІІІ декади травня.

Препарати вносились авіаційним способом Цитадель-1,6 л/га (норма витрати робочого розчину 100 л/га), та Сіріус 150 г/га.

Цитадель 25 OD м.д.

Селективний гербіцид для захисту рису від злакових, дводольних та болотних бур’янів

Головні переваги препарату:

• широке вікно застосування

• гнучкість у використанні (можна вносити до затоплення або після затоплення чеків водою)

• селективний до усіх сортів рису

• можливість внесення авіометодом

Вміст діючої речовини: 25 г/л пеноксуламу

Хімічна група: триазолпіримідини

Препаративна форма: олійна дисперсія

Клас токсичності: класифікація ВООЗ: ІІІ (малотоксичний)

Спектр дії: Злакові бур’яни (плоскуха звичайна), болотні бур’яни (частуха подорожникові, рогіз широколистий, рогіз вузьколистий, очерет розкидистий).

Норма внесення: 1,2–1,6 л/га

Температура застосування: від +8  С до +25  С

Об’єм робочого розчину: 200 – 300 л/га (наземне обприскування), 50 -60 л/га (авіаційне обприскування).

Сіріус 10% з.п.

Селективний гербіцид для захисту рису проти болотних бур’янів (бульбоочерет, монохорія).

Головні переваги препарату:

• ефективно знищує підземну частину бур’янів тому вони не відростають наступного року

• легко розпадається - у зв'язку з цим, пригнічення розвитку рослини відмічено не було

• має низький рівень впливу на довкілля

• препарат безпечний для людей, тварин, риб, а також для всіх корисних гідробіонтів

Вміст діючої речовини: піразосульфурон-етил

Норма внесення: 100–250 гр/га

Температура застосування: від +8  С до +25  С

Плоскуха звичайна: (лат. Echinochloa crus-galli (L.) (рис.14)

Ботанічна характеристика

Стебло-висотою 30-100 см прямостояче або біля основи колінчастовисхідне, голе.

Листки-широколінійні або лінійноланцетні, по краях гострожорсткуваті, без язичка, темно-зелені.

Суцвіття-прямостояча, нещільна волоть з гострошорсткими колосоподібними гілочками, трохи поникла. Корінь-мичкуватий.

Рис. 14. Плоскуха звичайна

Сходить-з квітня. Цвіте-в червні-вересні. Плодоносить-з серпня до пізньої осені.

Плід-зернівка. Форма-яйцеподібна, однобічноопукла, на верхівці загострена. Поверхня-блискуча. Колір-зеленувато-білий. Розміри: довжина 2-2,25 мм, ширина 1,25-1,75 мм, товщина 1-1,75 мм. Маса 1000 плівчастих зернівок-1,5-2 г.

Максимальна плодючість-60 000 зернівок, глибина проростання-не більше 12-14 см. Насіння зберігає схожість до 13 років.

Температура проростання-мінімальна: +4-6, оптимальна: +26-28, максимальна: +50-52. Вимоги до вологи-краще проростає при вологості ґрунту 40-80%.

Росте майже повсюди. Поширена по всій Україні, особливо на зрошуваних землях півдня. 3асмічує посіви зернових колосових, кукурудзи, рису, буряків, овочевих культур, сади і виноградники, росте на необроблюваних землях, біля каналів.

Рогіз широколистий: (Typha latifolia) (рис.15)

Ботанічна характеристика

Рогіз широколистий-багаторічна трав'яниста рослина 100-250 см заввишки, з потовщеним кореневищем, вкритим лускоподібними листками, що швидко обпадають.

Стебло-товсте, циліндричне, без вузлів.

Листки-піхвові, широколінійні, до 20 мм завширшки, сіро-зеленого кольору, зібрані при основі стебла.

Плід-маленький горішок з щетинками при основі.

Рис. 15. Рогіз широколистий

Квітки-дуже дрібні, одностатеві, зібрані в циліндричні колоски. Верхня частина колоса з тичинковими квітками, нижня-з маточковими. Маточкова частина суцвіття циліндрична (30 см завдовжки, 20-40 мм завширшки), трохи довша за тичинкову, чорна-бура або майже чорна, оксамитова від безлічі злиплих приймочок, безпосередньо прилягає до тичинкової. Оцвітина з численних, довгих, тонких щетинок. У тичинкових квітках, звичайно, три тичинки з більш-менш вільними нитками, у маточкових одна маточка з верхньою зав'яззю на ніжці і довгим стовпчиком з лопатчасто-ланцетною приймочкою.

Чорний початок рогозу-це суцвіття жіночих маточкових квіток. Нагорі суцвіття на початку цвітіння буває білувате суцвіття чоловічих квіток з трьома тичинками в кожному. Воно швидко відцвітає і засихає.

Рогіз запилюється вітром. Насіння покриті волосками і, потрапляючи в воду, тримаються на поверхні два-три дні, а потім тонуть. Пух із суцвіть рогозу раніше додавали до пуху кролів при виготовленні фетрових капелюхів. Довгі стебла рогозу гнучкі і міцні.

Трапляється рогіз широколистий по всій Україні по берегах водойм, у ровах, на лісових болотах, у вільшняках, заплавах. Цвіте у червні-липні.

Також у вазі 2-4 листка коли чеки залишають на постійне затоплення шар води 8-10 см, з’являються водорості (зелені та синьо-зелені).

Синьо-зелені, зелені водорості поширені в стоячій воді (рисові чеки), в ставках і річках, що повільно течуть. Якщо вода починає «цвісти», вона набирає неприємного запаху та закриває шар води, що погіршує вегетацію рослин рису. Тому було внесено наземним ручним способом Сульфат міді (мідний купорос), добре розчиняється у воді. Норма внесення залежить від ступені забруднення водоростями і може вноситись до фази кущіння рису.

У фазі сходів і до фази кущіння рису Щитневий рачок (рис. 16), в 2014 році спостерігалась набагато менше чим в теплі роки, але було проведено профілактичні роботи інсектицидом (Фастак 100 ЕС) наземним ручним способом у воду ранцевим оприскувачем. Норма внесення: 0,3 л/га.

Рис. 16. Рогіз широколистий

Тип: Членистоногі — Arthropoda

Підтип: Зябродишні — Branchiata

Клас: Ракоподібні — Crustacea

Підряд: Листоногі ракоподібні — Phyllopoda

Дорослий рачок майже чорного кольору, сягає 50-55 мм завдовжки, передня частина тіла (голова) зверху вкрита злегка випуклим щитком. Тіло закінчується двома довгими ниткоподібними придатками. Сегменти тіла з листоподібними ніжками, яких більше 40 пар. Перші три пари ніжок пристосовані для плавання, решта - короткі із зябрами - для дихання.

Шкодять личинки і дорослі рачки. Вони обгризають проростки рису, підгризають і підривають корінці, в наслідок чого рослини спливають на поверхню води. Найбільша чисельність рачків накопичується в пониженнях чеків. Заходи боротьби: дотримування сівозміни, ретельне планування поверхні чеків.

Кущіння рису

В фазу кущіння шар води необхідно утримувати в межах 8-10 см, з таким розрахунком щоб 1/3 частина рослин рису була над поверхнею води (рис.17). Збільшення глибини затоплення в цю фазу пригнічує утворення бокових пагонів.

Рис. 17.Друге затоплення (фаза кущіння рису)

У фазі кущіння 6-8 листків провили перше підживлення азотними добривами (Карбомід) з застосування авіації (рис.18) норма внесення N _80-100. (фізичної

Рис. 18.Внесення азотного добрива

маси), вноситься безпосередньо в воду.

Через 9-11 днів коли у рослин рису було 9-11 листів провели друге підживлення норма внесення N _40-50 (фізичної маси).

Через дві неділі у І декаді червня провели профілактичну роботу проти пірикуляріозу рису (рис.19) препаратом (Абакус) з нормою внесення 1,4-1,6 л/га.

Абакус: двокомпонентний фунгіцид нового покоління з двома різними механізмами дії для контролю найважливіших захворювань зернових культур, кукурудзи, сої та рису.

Спектр дії: Борошниста роса, септоріоз листя, пірикуляріозу, фузаріоз.

Переваги препарату:

• підвищення врожайності;

• збільшення маси тисячі зернин;

• підвищення інтенсивного фотосинтезу;

• рослина засвоює більше азоту,

• підсилення власної стійкості рослин до стресу.

Рис. 19. Пірикуляриоз рису

У фазі вихід в трубку через 12 – 14 днів внесли фунгіцид (Імпакт К), з нормою 1,2-1,4 л/га.

Імпакт К

Характеристика препарату:

• завдяки миттєвому проникненню в клітини тканини, препарат є унікальним відносно лікувальних властивостей і стоп-ефекту;

• стійкий до змивання дощем, сонячної радіації, високих і низьких температур;

• тривалість дії препарату 25-30 діб;

• висока ефективність препарату відмічена в лікуванні і профілактиці стеблових для листя хвороб і кореневої гнилизни;

• Імпакт К стимулює протікання біохімічних процесів в рослині сприяє збільшенню кількості хлорофілу в листах, прискоренню фотосинтезу, і поліпшенню коефіцієнта використання живильних речовин рослинами;

• можна використовувати при низьких температурах на рівні біологічного нуля (+5..10°С);

• сумісний з гербіцидами, інсектицидами і добривами, які не мають лужної реакції.

Останнє внесення було через 20-22 день. Казумин вносили на рис сорту (Віконт), а Амістар Тріо (Україна 96)

Казумин

Механізм та спектр дії:

Фунгіцид системний бактерицидний фунгіцид лікувальної дії, основною сферою застосування якого є лікування бактеріозів викликаних бактеріями. Фунгіцид Казумин впливає на проліферацію (поділ та розмноження) клітин бактерій зупиняючи синтез білку, впливає на РНК, в результаті чого зупиняється ріст і розмноження бактерій (пірикуляріоз, бактеріальні захворювання).

Екологічні умови і проблеми при вирощуванні рису

Охорона природи – планова система державних, міжнародних та суспільних заходів, які направлені на раціональне використання, охорону та відновлення природних ресурсів, на захист навколишнього середовища від забруднення та руйнування, для створення оптимальний умов існування людського суспільства, для забезпечення матеріальних та культурних потреб нині існуючих та майбутніх поколінь.

Особливу роль в охороні природи відіграє сільськогосподарське виробництво.

Сільськогосподарська сучасна техніка негативно впливає на грунт, вона ущільнює його і тим самим зменшує його родючість до мінімуму.

Обробка сільськогосподарських чи інших угідь пестицидами-це свідоме забруднення середовища, викликане господарською або санітарно-гігієнічною необхідністю. Можливості застосування пестицидів без забруднення біосфери не існує. Незважаючи на відносно локальне застосування пестицидів, деякі з них поширилися по всій планеті і забруднення ними набуло глобального характеру.

На півдні України рисові системи розташовані, в основному, вздовж Чорного моря, тобто прибережної курортної зони, у зв’язку з чим особливу актуальність мають науково обґрунтовані системи землеробства і водокористування, що повинні забезпечити створення сприятливої фіто санітарної обстановки, а також забезпечити оптимальні режими відтворення гумусу в ґрунті і стабілізацію екологічної рівноваги в зоні рисосіяння.

Однією з основних причин забруднення навколишнього середовища при використанні інтенсивної технології вирощування рису із застосуванням повного комплексу захисту рослин є порушення самої технології. Тому основною задачею, що стоїть перед нами, є чітке дотримання всіх технологічних прийомів.

Сучасна екологічна політика повинна стимулювати дотримання екологічних вимог, нормативів та зниження техногенного навантаження на природу, а саме заохочення суб’єктів господарювання до зниження обсягів шкідливих викидів і відходів виробництва, відновлення земельного ресурсу. Важливу роль в цьому процесі повинно відіграти створення програм екологізації підприємницької діяльності, що в свою чергу є неможливим без залучення інвесторів і впровадження інвестиційних проектів.

Важливим фактором охорони навколишнього середовища є сучасні селекція та насінництва, які гарантовано сприяють підвищенню продуктивності сільського господарства, без додаткових матеріальних витрат забезпечують збільшення продуктивності та валових зборів продукції.

Високий рівень екологічної надійності досягнуто за рахунок:

• виключення поверхневого скиду води з чеків за межі рисової системи після обробки посівів пестицидами;

• вдосконалення режиму зрошення, який забезпечує потреби рослин по всіх фазах вегетації при значній економії поливної води (15–18 тис. м3/га) та зменшення до мінімуму обсягів технологічних скидів;

• зменшення пестицидного завантаження на гектар посіву в 4–5 разів;

• використання пестицидів нового покоління з відносно коротким періодом розпаду діючої речовини;

• внесення пестицидів і мінеральних добрив виключно наземними засобами.

Охорона праці

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені і регламентуються Конституцією України (основним законом), Кодексом законів про працю, законом “Про охорону праці”, а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно – правовими актами ( указом президента, постановили уряду, правилами, нормами, інструкціями.

Стаття 43 Конституції України проголошує право кожного громадянина нашої держави на «належні, безпечні і здорові умови праці». Закріплюються ці права і законом України «Про охорону праці».

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я людини в процесі праці.

Основа політики України в галузі про охорону праці відображена в законі “Про охорону праці”. Основними принципами названо : пріоритет життя і здоров`я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків, у тому числі і моральних , особам які потерпіли від-нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань і встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форми власності і видів їх діяльності; навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, участь держави у фінансуванні заходів з охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки до праці.

Державним стандартом ГОСТ 12.2 019-86 і санітарними правилами №4282-87 регламентовані вимоги до конструкцій тракторів, самохідних та інших сільськогосподарських машин, до статичної стійкості машин, гідро- і пневмопроводів, робочого місця оператора, від яких залежать умови праці і безпеки оператора.

Трактори і самохідні машини повинні бути міцними і безпечними при технічному обслуговуванні. Усі машини повинні мати безпечний доступ до робочого місця. До роботи допускаються лише технічно справні машини і знаряддя. Що повністю відповідають вимогам безпеки.

Комплектує машино - тракторні агрегати тракторист-машиніст під обов`язковим контролем бригадира, механіка, або агронома. До роботи на агрегатах допускаються фізично здорові, навчені за спеціальною програмою ( за ГОСТ 12.0004-90) механізатори.

Перед виконанням польових робіт поле спочатку оглядає агроном. Після цього поле підготовляють: видаляють велике каміння, засипають ями, яри і таке інше, до робочих агрегатів не допускають сторонніх осіб, які не мають до цього діла.

Агрегати для сівби і садіння, обладнують двосторонньою сигналізацією. Лише за командою старшого на агрегаті (сівача) дозволяють рух. Якщо в агрегаті кілька сівалок, то один сівач обслуговує лише одну сівалку. Під час руху агрегату забороняються будь-які регулювання, усувати всі несправності, очищати робочі органи. Для запобігання травматизму під час руху на робочих агрегатах, треба, щоб усі робітники були проінформовані, небезпечні фактори і можливі наслідки існуючі в разі недотримання відповідних правил безпеки.

Усунення несправностей виконують тільки при зупиненому двигуні.

На дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва роботи по охороні праці проводяться по таких напрямках:

- створення умов, нових форм організації праці, при яких травмування людей зводиться до мінімуму;

- створення кабінетів по охороні праці, наявність наглядної агітації, проведення інструктажу на робочому місці.

Цим займається інженер по техніці безпеки. Він приймає безпосередньо участь в розгляданні випадків травм на виробництві, веде їх облік, вивчає причини їх появи. На основі причин складається план по попередженню травматизму і професійних захворювань. Керівники і спеціалісти підрозділів проводять інструктаж на робочих місцях, слідкують за наявністю і вірним використанням засобів індивідуального захисту, забезпечують робітників спеціальним одягом.

Висновки

З ціллю покращення охорони праці необхідно :

• організувати місця відпочинку робітників;

• організація діяльності по техніці безпеки;

• перевірити забезпеченість робітників індивідуальними засобами захисту і їх використанні;

• посилити контроль зі сторони головних спеціалістів і відповідальних робітників по охороні праці за дотримання правил по техніці безпеки на всіх виробничих ділянках господарства.

Список використаної літератури

1. Орлюк А.П., Вожегова Р.А., Федорчук М.І. Селекція і насінництво рису: Навч. посібник – Херсон: Айлант, 2004. – 260 с. іл..

2. Вожегова Р.А. Становлення та розвиток селекції сільськогосподарських культур в Україні: Наукове видання – Інституту рису УААН: Монографія – Київ, 2007. – 266 с.

3. Ванцовський А.А. Культура рису на Україні: Наукове видання – Монографія. – Херсон: Айлант, 2004. – 172 с.

4. Дудченко В.В., Воронюк З.С., Дудченко Т.В. Рисова система землеробства України: Теоретичні обґрунтування та практичне застосування. – 72 с.

5. Дудченко В.В., Вожегова Р.А. Технологія вирощування рису: Наукове видання - Інституту рису УААН - Херсон: Наддніпряночка, 2008. – 72 с.

6. Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Захист посівів рису від бур’янів. Інститут рису УААН – Скадовськ, 2008. – 52 с.

7. Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Захист посівів рису від шкідників Інститут рису УААН – Скадовськ, 2007. – 48 с.

8. Воробьев Н.В., Скаженик М.А.,Ковалев В.С. К физиологичному обоснованию моделей сортов риса. – Краснодар – 2001 – 119 с.

9. Вожегова Р.А., Вожегов С.Г. Рис на Вашем столе: Белый жемчуг Украины. – Херсон : Издательство ХГУ, 2006. – 148 с.

10. Хранение и переработка зерна. – Днепропетровск, 2009. – № 5 (119). – С. 51-54.

11. Аниканова З.Ф., Тарасова Л.Е. Рис: сорт, урожай, качество. – М. : Колос, 1979. – 111 с.

12. Рис и его качество – Под ред. Е.П. Козьминой. – М. : Колос, 1976. – 400 с.

13. В.В. Волкодав – Довідник по апробації сільськогосподарських культур - Київ – урожай 1990. – 496 с

14. http://agroua.net/

15. http: //rice.in.ua/

16. Алешин Е.П., Шиленко Ю.В. – Экологические проблемы рисоводства. – Весник с/х науки – М. 1988 - №11–С. 50–55

17. Конохова В.П. «Учебная книга рисовода» - М. Колос, 1982. – 65 с

18. Морозов В.В. «Принципи і методи організації моніторинга рисових зрошувальних систем» Таврійський науковий вісник. – Херсон, 1998 – С. 40–45

19. Ванцовський А.А., Вожегова Р.А., Судін В.М. «Селекція, сортів та якість рису на Україні» Херсон–2003–34 с

20. Агарков В.Д., Касьянов А.И. «Теория и практика химической защиты посевов риса» - Краснодар – Советская Кубань, 2000–335с

21. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища. Ванцовський А.А., Вожегов С.Г., Вожегова Р.А., Гайдай В.Т.–Херсон. Наддніпряночка. 2004–51–62 с.

22. Жовтоног И.С. Рис – К.: Урожай, 1978 – 104 – 108 с.

23. Алимбетов К.А., Котляров Л.А., Мырзин А.С.–Методические указания по оценке селекционного материала риса на устойчивость к прибрежной мухе и рисовому комарику – Алма-Ата: КНИИ риса, 1986. – 10с.