Передмова

В основі розвитку людини як виду виступає мисливство - вистежування, переслідування з метою здобування і власне здобування диких звірів і птахів із дотриманням певних правил.

Сучасне мисливське господарство - це окрема галузь народного господарства, яка функціонує за двома напрямами - рекреаційному та утилітарному (забезпечення потреб у хутровині, м'ясній продукції, лікарській, парфумерній сировині тощо).

Навчальна дисципліна "Мисливствознавство" посідає центральне місце у підготовці фахівця мисливського господарства і є важливою складовою професійної підготовки спеціаліста лісового господарства.

Мета вивчення "Мисливствознавства" - засвоєння студентами теоретичних знань та практичних навичок із діяльності у сфері мисливського господарства. По вивченні дисципліни "Мисливствознавство" студент повинен:

знати мету і завдання дисципліни, історію виникнення та перспективи розвитку, мисливські угіддя, їх районування, біологію, екологію та етологію мисливських тварин, основи біотехнії, мисливську зброю, спорядження, самолови і капкани, основи мисливського собаківництва, організацію полювання і техніку здобування тварин, технологію переробки мисливської продукції, мисливські трофеї, критерії додаткового отримання продукції, техніку єгерської безпеки, правові основи ведення мисливського господарства та охорони тварин;

уміти розрізняти типи і категорії мисливських угідь, визначати мисливські види тварин за зовнішнім виглядом, слідами життєдіяльності, їх стать та вік, проводити обліки мисливських тварин, встановлювати фактичну та оптимальну структуру популяцій, володіти мисливською зброєю та іншими засобами здобування тварин, налаштовувати боєприпаси, організовувати полювання, здобувати тварин, проводити первинне оброблення шкур, виготовляти чучела, оцінювати, Опоряджувати і монтувати мисливські трофеї, надавати першу допомогу потерпілому.

Під час розроблення цієї програми було враховано освітньо-професійну програму підготовки фахівців лісівництва та мисливствознавства, згідно з якою на вивчення дисципліни відведено 40 год аудиторних занять. За необхідності програму можна адаптувати до інших обсягів навчально-методичного навантаження.

Контроль знань із дисципліни проводять у формі виконання лабораторних робіт і складання заліку.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ВСТУП

Актуальність, теоретичне та практичне значення дисципліни

1. Мета і завдання дисципліни

Вивчення біології, екології, етології, кількісних вікових і статевих співвідношень у популяціях мисливських тварин як основи керування їх станом і структурою. Вивчення характеристик та методів оцінювання якості мисливських угідь, обліку мисливських ресурсів, принципів організації мисливськогосподарської діяльності, основ біотехнії, мисливського собаківництва, зброї, техніки добування мисливських тварин, технології перероблення мисливської продукції, правил безпеки, охорони тварин як основи ведення мисливського господарства.

2. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ ПОЛЮВАННЯ У СТАНОВЛЕННІ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

Зародження мисливства і полювання. Мисливство в епоху палеоліту. Хронологічна схема процесів удосконалення засобів полювання, знарядь промислу, об'єктів полювання. Анатомо-фізіолого-психологічні особливості давніх звіроловів. Викопні і рецептні мисливські тварини. Добування тварин австралопітеками та пітекантропами. Полювання неандертальців на теренах сучасної України. Києво-Кирилівське стійбище мисливців кроманьйонців. Удосконалення техніки мисливського промислу кінця пізнього палеоліту .та впродовж мезоліту. Зміни у складі мисливської фауни мезоліту. Вплив розвитку землеробства на характер полювання в неоліті. Видовий склад мисливських тварин в епоху неоліту. Особливості полювання таврів, скіфів та сар.матів. Полювання за часів Київської Русі. Використання пардусів і соколів. Розвиток мисливства після появи вогнепальної зброї. Соціально-економічні аспекти історичного розвитку мисливства. Виникнення і формування мисливствознавства як науки.