10.Наявність чітких особистих цінностей

Особисті цінності - це вибір того що на думку людини є важливим і необхідним. Деякі цінності підтримуються усіма членами суспільства або нації. Вони розповсюджуються законами, звичаями і загальним ухваленням.

Менеджер у своїй роботі завжди визначає що є важливим, а що ні. Його цінностями можуть бути:

• відношення до рівності статі, раси та віку людини;

• відношення до ризику в роботі;

• ступінь допомоги іншим;

• ступінь використання заохочень або покарань підлеглих;

• додержання духу і букви законодавства;

• залучення працівників до управління;

• відношення до свого здоров'я, сім'ї та друзів;

• відношення до підлеглих та вищого керівництва;

• ступінь відкритості та ін.

Цінності виробляються на протязі довгого періоду і формують основні життєві позиції, які мають фундаментальний вплив на все життя. Менеджер, який має чіткі особисті цінності, схильний до прояву у своїй поведінці рис, приведених на схемі.

Чіткі особисті цінності більше всього повинні мати керівники, які приймають стратегічні рішення, займаються врегулюванням принципових завдань, надають консультації по виконанню рішень вищого керівництва.

11.Здатність встановлювати чіткі особисті цілі

Сучасне життя вимагає від менеджера ясних і обґрунтованих цілей, які формуються під впливом таких факторів:

• швидкий розвиток технологій;

• фінансові та екологічні кризи;

• зміни вартості енергоресурсів;

• зростання безробіття;

• почуття відчуження від управління і нездатність впливати на події;

• зростання порушень законодавства.

Не дивлячись наці негаразди, менеджери повинні прагнути контролювати зовнішні події, навчитись знаходити можливості, які надає наше життя. Тому ясність у питаннях особистих цілей є основним засобом здійснення цих можливостей.

Зміст встановлення цілей полягає у тому, щоб зосередити увагу на бажаних результатах, використовуючи різні терміни і завдання. Постановка цілей допомагає менеджерам вирішувати, що є найбільш необхідним і корисним. Але наявність особистих цілей не забезпечує вирішення всіх проблем. Тому при встановленні цілей прагнуть передбачити можливе майбутнє, а якщо обставини змінюються, то цілі, поставлені у минулому, стають ближчими або недосяжними.

Звичайно, що легче встановити ціль, ніж її досягти. Це вимагає всебічного вивчення можливих обставин і реальності виконання цілі до того, як брати її на себе.

Якщо виявилось, що ціль не досягнута, то треба відповісти собі на такі запитання:

• Чи дійсно ця ціль важлива для мене?

• Яка реальність встановленої цілі?

• Чи вклав я в досягнення цілі достатньо зусиль та уваги?

• Чи зберігає моя ціль актуальність?

• Чи достатньо я залучив до справи оточуючих?

• Чи не рано я визнав себе неспроможним?

На вибір цілей можуть впливати такі обмеження:

1) недостатність реальності встановленої цілі;

2) невизначення часових параметрів;

3) відсутність показників виміру результатів;

4) неефективність цілі;

5) недоліки спільної зацікавленості;

6) конфлікти з іншими;

7) недостатня інформованість;

8) використання покарань підлеглих;

9) несистематичність аналізу;

10) порушено твердження, що ціль - це кермо в індивідуальному і колективному русі. Без нього здібності невірно спрямовуються і витрачаються марно.

Характеристика менеджера здатного встановлювати чіткі особисті цілі, показана на схемі.