12.Здатність постійного особистого саморозвитку

Здатність до саморозвитку - це здатність людини до придбання, оновлення та розвитку знань, вмінь, адаптації до змін в оточуючому середовищі. Це пов'язано з тим, що зрушення, які проходять у технологіях, організаційних структурах, на ринках, у виробничих відносинах посилюються і поглиблюються з кожним роком.

Здатність до саморозвитку тільки відносно залежить від уміння засвоєння теоретичних знань, у житті є багато факторів, які заважають людям реалізувати свій природній інтелектуальний потенціал. Основними із них є:

• вплив сім'ї;

• власна інерція, небажання щось змінити;

• передчасне розчарування, коли встановлюється позиція "нічого неможливо зробити".

• недостатність підтримки інших людей при можливих невдачах і труднощах, що виникають у ході перемін;

• необ'єктивна оцінка інших людей;

• ворожість інших людей, які вважають, що переміни можуть загрожувати їх статусу, або вносити дискомфорт. Окремі з них прагнуть саботувати можливі зміни, вносячи сумнів, висміюючи їх, або навіть вступають у прямий конфлікт.

• недостатність ресурсів.

Таким чином, індивідуальний розвиток - це процес всебічного удосконалення людини на протязі всього життя.

Саморозвиток - це більш безперервний процес, ніж ціль, яку треба досягти.

У галузі менеджменту більшість видів діяльності вимагає високого індивідуального розвитку, а при зростанні рівня змін виникає потреба у розвитку свого творчого потенціалу.

Робота менеджера, яка постійно змінюються, вимагає високу здатність до саморозвитку для успішного освоєння технологічних змін, нових ринків, нових організаційних структур управління в організації. Характеристика менеджера, який здатний до постійного особистого саморозвитку показана на схемі.

13.Навички вирішувати проблеми

Першочерговим завданням менеджера є рішення проблем.

Проблема — це складне питання, завдання, яке вимагає вирішення, дослідження, що важко розв´язати або здійснити.

Рішення проблеми ніколи не буває простою справою і вимагає наявності відповідних навичок.

Менеджерська практика використовує три шляхи вирішення проблеми:

• Перший — використання системного підходу.

• Другий — підбір методів для вирішення проблеми.

• Третій — використання людей і ресурсів, які могли б допомогти у вирішенні проблеми.

Для вирішення проблем, менеджер використовує методи:

• Інструктивний

• Ініціативний

• Адаптивний

• Інноваційний

Кожний менеджер повинен уміти вирішувати проблеми, але навички рішення проблем високого рівня необхідні там, де треба адаптуватись до змінюючих обставин і проявляти інноваційний підхід.

14.Творчість та здатність до інновацій

Творчість — це діяльність, спрямована на створення нових культурних та матеріальних цінностей.

Творча людина — це людина, яка самостійно створює щось нове, оригінальне.

Посада менеджера особливо вимагає творчого підходу, коли для досягнення результатів необхідно знайти зовсім нові рішення та ідеї. Він особливо необхідний там, де дії обмежуються діючими системами та процесами.

Але є фактори, які обмежують або зводять нанівець творчі здібності менеджера. Основними із них можуть бути:

лінивство;

• стійкі навички у манерах та мисленні;

• надлишкова напруженість від невпевненості;

• послаблена цілеспрямованість;

• недостатні наявні можливості.

Менеджер з творчим підходом до справи має такі риси: