- •Курсовий проект
- •«Проект нормативної грошової оцінки земель в межах селища Геніївка Зміївського району Харківської області»
- •Коректурний аркуш Зміст курсового проекту
- •Графічні матеріали
- •Розділ і. Загальна характеристика населеного пункту
- •1.1 Загальні відомості про населений пункт.
- •1.2 Аналіз використання земельного фонду
- •1.3 Інженерно-інфраструктурне забезпечення території населеного пункту
- •1.4 Визначення базової вартості
- •Розділ іі. Земельно-оціночна структуризація території населеного пункту
- •2.1 Види зонування та їх структурні одиниці
- •2.2 Виділення земельно-оціночних одиниць
- •2.3 Формування економіко-планувальних зон
- •2.4 Визначення зон прояву локальних факторів
- •Розділ ііі. Грошова оцінка земель населеного пункту
- •3.1 Грошова оцінка 1м2 забудованих земель
- •3.2 Грошова оцінка земель різного функціонального використання та її узагальнені показники
- •3.3 Грошова оцінка сільськогосподарських угідь
- •3.4 Грошова оцінка несільськогосподарських земель
- •Розділ IV Використання матеріалів грошової оцінки земель населеного пункту
- •4.1 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •Плата за використання земель в межах населеного пункту (земельний податок,орендна плата)
- •4.3 Формування ринку земель у населених пунктах
- •4.4 Інші напрямки використання грошової оцінки
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
- •Додатки Графічні матеріали
Розділ іі. Земельно-оціночна структуризація території населеного пункту
2.1 Види зонування та їх структурні одиниці
Головним у земельно-оціночній структуризації є встановлення відносної однорідності території за визначеними факторами, які впливають на потенційну прибутковість, соціально-економічні переваги відповідних земельних ділянок, систематизацію наявної інформації. Дотримання зазначеного принципу гарантує врахування природи окремих елементів території на різних ієрархічних рівнях.
Залежно від поставленої мети, зонування території населеного пункту необхідно провести за типами:
- Кадастрове зонування;
- Функціональне зонування;
- Земельно-оціночне зонування;
- Природно-сільськогосподарське зонування (районування).
Процедура кадастрового зонування передбачає чітке виділений та характеристику таких структурних одиниць:
земельна ділянка—> кадастровий квартал —> кадастрова зона —> населений пункт. . Межі вказаних структурних одиниць відображаються на індексних кадастрових картах і- планах у поєднанні їх визначеними кадастровими номерами.
Функціональне зонування передбачає виділення в межах населеного пункту однорідних :За характером використання земельних ділянок. Виділяють такі функціональні зони:
сельбищна територія (ділянки житлових будинків, громадських установ, а також площі, парки, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва, місця загального користування). У межах сельбищної зони можливе виділення її зон: громадський центр; житлова забудова; зони транспортної мережі й інфраструктури та ін.
виробнича територія (призначена для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів);
зона ландишфтно-рекреційних територій (входять озеленені і водні простори у межах забудови міста ї його зеленої зони: парки, лісопарки, ландшафти, що охороняються, курортні зони).
Оціночне зонування передбачає визначення таких структурних одиниць: земельна ділянка квартал —> оціночний район —> економі ко-плану вальна зона —> населений пункт (у цілому) .
Зазначене зонування території виконується під час проведення земельно-оціночних робіт для спрощення виконання та підвищення точності оцінки земельних ділянок. При оціночному зонуванні межі земельних ділянок і кварталів, в переважній більшості, співпадають. Визначення меж оціночних районів та економіко-планувальних зон здійснюється за наявними функціональними, архітектурними та споживчими властивостями земель, що окреслені чіткими планувальними межами, тобто:
оціночний район - частина території населеного пункту, Що мас визначені межі, які проходять за лінійними або природними рубежами, включає структурні одиниці - квартали, що об'єднані за однорідністю функціонального використання, однотипністю архітектурно-планувальних особливостей і мають відповідний рівень інженерно-інфраструктурного облаштування.
економіко-планувальна зона — частина території населеного пункту з визначеними межами, сформована на основі оціночних районів за однорідністю функціонального використання, близькістю їх місця розташування та близькістю значення, комплексного індексу.
На основі земельно-оціночної структуризації території та виділення земельно-оціночних одиниць, а межах яких у подальшому здійснюють збір, обробку та розрахунок окремих коефіцієнтів складають таблицю «Земельно-оціночна структуризація території населеного пункту»(додаток 6).
На кресленні межі визначених структурних одиниць вказують відповідним кольором, також вказується номер і площа оціночної одиниці.
Природно-сільськогосподарське зонування (районування) проводять переважно на сільськогосподарських угіддях за межами населених пунктів, але з урахуванням наявної кількості сільськогосподарських угідь у межах населених пунктів. Таке зонування виконується на загальних ,принципах. Природно-сільськогосподарські зони для населених пунктів визначаються методом інтерполяції зон (районів), що його оточують.
Згідно ст.197 Земельного кодексу України однією із складових частин державного земельного кадастру є кадастрове зонування. Кадастрове зонування включає встановлення [1, с.98]:
- місця розташування обмежень щодо використання земель;
- меж кадастрових зон та кварталів;
- меж оцінюваних районів та зон;
- кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).
В Україні зонування земель здійснюється відповідно до положень Земельного кодексу, Законів України “Про основи містобудування”, “Про планування і забудову території” та інших нормативно-правових актів
Процедура кадастрового зонування передбачає чітке виділення та характеристику таких структурних одиниць:
Земельна ділянка → кадастровий квартал → кадастрова зона → населений пункт.
Межі вказаних структурних одиниць відображаються на індексних кадастрових картах і планах у поєднанні з їх визначеними кадастровими номерами [2, с.14].
Земельна ділянка – це ділянка землі, на якій розповсюджуються гомогенні права власності і яка являє собою єдину власність, має фіксовані межі та характеризується певним місцем розташування, природними властивостями, фізичними параметрами, правовим і господарським станом та ін. характеристиками, які є її суттєвими складовими.
Кадастровий квартал – це компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами.
Кадастрова зона – це сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об 'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах.
Населений пункт – це первинна одиниця розселення людей в межах даної забудованої ділянки, яка постійно або сезонно використовується для проживання людей.
Що стосується с. Геніївка , то в ньому виділено 15 кварталів, що чітко відоражені у додатках на проекті економіко-планувального зонування території.