Значення лижного спорту у фізичному вихованні школярів

У фізичному вихованні дітей лижний спорт займає одне з провідних місць. Лижі доступні для дітей з найранішого віку. Ходьба на лижах робить всесторонній вплив на організм дітей. При пересуванні по рівнині і перетнутій місцевості з подоланням підйомів і спусків до роботи залучаються всі основні групи м'язів ніг, рук і тулуба. Лижний спорт благотворно впливає на серцево-судинну, дихальну і нервову систему тих, що займаються. Систематичні заняття лижним спортом сприяють всесторонньому фізичному розвитку школярів, особливо позитивно впливаючи на розвиток таких рухових якостей, як витривалість, сила, спритність.

В процесі занять і змагань по лижному спорту у школярів виховуються і морально-вольові якості: сміливість, наполегливість, дисциплінованість, колективізм, здібність до подолання труднощів будь-якого характеру.

Виключно велике оздоровче значення лижного спорту. Тривала м'язова робота на чистому повітрі в умовах низьких температур сприяє гартуванню організму дітей і підлітків, значно підвищуючи його опірність до різних захворювань.

Прикладне значення лижного спорту велике не тільки для дорослих людей (мисливців, зв'язківців, геологів), але і для школярів. У сільській місцевості діти часто використовують лижі йдучи в школу. Лижний спорт має і велике військово-прикладне значення. Він застосовується в допризовній підготовці хлопців. Ці особливості лижного спорту сприяють його розповсюдженню серед учнів будь-якого віку. От чому лижний спорт як засіб фізичного виховання складає один з провідних розділів шкільних програм, широко використовується в позакласній роботі.

Разом з тим, враховуючи могутній і різносторонній вплив лижного спорту на організм тих, що займаються, при заняттях лижним спортом з дітьми, підлітками і хлопцями необхідно враховувати їх анатомо-фізіологічні і психологічні особливості. Недостатнє знання і облік анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей школярів може привести до перевантаження дітей, завдати збитку їх розвитку і здоров'ю.

Зміст лижної підготовки в школі

У шкільній програмі по фізичній культурі лижна підготовка введена обов'язковим розділом з I по XIІ класи. Уроки по лижній підготовці проводяться в школі в третій чверті, після зимових канікул, в об'ємі 16 годин в кожному класі. Програмою передбачено: повідомлення теоретичних відомостей; оволодіння уміннями і навиками в основних способах пересування на лижах, навиками самостійних занять; підвищення загальної працездатності і розвиток основних фізичних і морально-вольових якостей.

Система уроків по лижній підготовці в школі повинна мати інструкторську спрямованість з тим, щоб учні старших класів стали активними помічниками вчителя в організації позакласної, спортивно-масової і оздоровчої роботи по лижах з школярами молодших класів. Окрім цього, програмою передбачається обов'язкове виконання учнями домашніх завдань, що особливо важливе в старших класах, де проводяться здвоєні уроки по лижній підготовці. Здвоєний урок в тиждень не забезпечує безперервність занять на лижах і не сприяє належним чином закріпленню вивченого матеріалу і підтримці необхідного темпу в підвищенні рівня розвитку фізичних якостей.

Разом, з тим програмою висуваються дуже важливі вимоги до проведення уроків, які мають найпряміше відношення до уроків лижної підготовки, враховуючи особливі умови їх організації і проведення. Ці вимоги зводяться до наступного:

1.На уроці повинна бути забезпечена висока моторна щільність. З цією метою на уроках лижної підготовки дуже важливо до мінімуму скоротити час на видачу і прийом інвентарю і на переходи до місць занять і назад. Окрім цього, необхідно скоротити до оптимальної величини час, що відводиться на показ і пояснення (це диктується ще і умовами проведення уроку лижної підготовки при низьких температурах).

2.Висока емоційність проведення уроку багато в чому сприяє підвищенню його якості. Це досягається чергуванням завдань на навчальному колі і на схилі, різноманітним рельєфом місцевості, включенням ігор і ігрових занять, елементом змагання і т.д.

3.Динамічність уроку дозволяє забезпечити оптимальну за об'ємом і інтенсивності навантаження на уроці лижної підготовки відповідно до статі, віку і підготовленості школярів.

Всі ці вимоги реалізуються на основі освітньої, виховної, інструктивної і оздоровчої спрямованості, що забезпечується всією системою уроків, домашніх завдань по лижній підготовці. Програмою передбачено збільшення прикладної спрямованості уроків лижної підготовки в старших класах.

Цілком природно, що програма по лижній підготовці постійно удосконалюється. Відповідно до сучасних вимог, з падінням підготовленості школярів до програми вносяться необхідні зміни і уточнення: виключаються способи пересування, що не мають великого значення в лижному спорті, туризмі і т. д.; вводяться нові елементи; уточнюються навантаження, учбові нормативи і ін. Наприклад, виключений поворот на паралельних лижах, оскільки вивчення його в умовах шкільного уроку утруднене. Продовжується вдосконалення і учбових нормативів, в даний час вони введені починаючи з II класу.

Перший період навчання — лижна підготовка учнів 1-4 класів.

Основне завдання цього періоду — навчити дітей пе­ресуватися на лижах і ознайомити їх з технікою ходіння на лижах.

Другий період навчання — лижна підготовка учнів 5-8 класів.

Основне завдання — навчити техніці ходіння на ли­жах і підготувати учнів восьмих класів до здачі нормативів.

Третій період навчання — лижна підготовка учнів 9-12 класів.

Основне завдання цього періоду — удосконалювання техніки лижних кроків і підготовка до зда­чі нормативів.

Від класу до класу учбові нормативи підвищують вимоги до фізичної підготовленості учнів за рахунок збільшення дистанцій і скорочення часу їх проходження. У II—V класах дистанція для дівчат і хлопців — 1км, в VI—VIII класах — 2км, в VIII—IX класах — 3км., в X—XI класах довжина дистанції диференціюється не тільки за віком, але і в залежності від статі учнів: у дівчат — 2км, у хлопців — 3км, в ХІІ класі дистанція у дівчат — 3км, у хлопців — 5км. Разом з тим програмою допускається і проходження дистанції без урахування часу, в цьому випадку довжина дистанції збільшується (залежно від класу) приблизно удвічі. Такі гнучкі вимоги у виконанні учбових нормативів за часом і без урахування часу дозволяють більш диференційовано підходити до учня.

Не дивлячись на те що відбувається постійне вдосконалення шкільних програм, всі зміни, які до них вносяться, базуються на основних закономірностях навчання пересуванню на лижах; з цього витікає не тільки зміст учбового матеріалу по лижній підготовці, але і послідовність вивчення всіх способів пересування на лижах від I до XIІ класу.

Так, в початкових класах, крім умінь в поводженні з лижним інвентарем, учні винні в першу чергу володіти ступним кроком, ковзним кроком, поперемінним двокроковим ходом. Все це є основою для подальшого вивчення способів пересування на лижах.

На схилі в цих класах (I—IV) вивчаються способи спусків, гальмувань і підйомів. Все це створює міцну основу для подальшого навчання і вдосконалення лижних ходів і елементів гірськолижної техніки в V—VIII класах, де об'єм учбового матеріалу найбільш великий. Тут вивчаються поперемінні, одночасні ходи, чотирикроковий хід, інші стійки спусків, підйомів, поворотів в русі і подоланні нерівностей. Продовжується вдосконалення поперемінного двокрокового ходу і інших способів пересування (гальмувань, спусків), вивчених в початковій школі.

У старших класах (IX—XIІ) об'єм нового навчального матеріалу невеликий: це переходи з ходу на хід (з поперемінного на одночасний і навпаки), подолання перешкод, нерівностей. Разом з тим більше уваги приділяється застосуванню способів пересування відповідно до рельєфу місцевості і станом сніжного покриву. Головне при цьому — подальше вдосконалення техніки ходів, поворотів, гальмувань. Разом з тим це підкреслює необхідність посилення прикладної спрямованості уроків по лижній підготовці, оскільки при пересуванні по місцевості необхідно включати ділянку з різними штучними і природними перешкодами.

Основна спрямованість в збільшенні навантаження на уроках лижної підготовки полягає в поступовому збільшенні довжини прохідної дистанції: від 1км в I класі до 12км в XIІ класі у хлопців і до 5км у дівчат. У II—IV класах даються рекомендації по проходженню відрізків з високою швидкістю для розвитку швидкості (від 20—30м в II класі до 150м в IV класі). У подальших класах такі рекомендації не приводяться; тому вчителі винні самі планувати розвиток фізичних якостей залежно від рівня фізичної підготовленості школярів.

Програмою передбачається тісний зв'язок уроків по лижній підготовці з позакласною роботою по лижах. Оздоровчі і спортивно-масові заходи на лижах повинні включатися в щомісячні дні здоров'я і фізкультурні свята. Головне завдання таких заходів — пропаганда занять на лижах, залучення до різних видів занять на лижах як можна більшого числа учнів.

Особлива увага в програмі звертається на прививання навичок самостійних занять і інструкторську спрямованість уроків. Це дозволить не тільки успішно виконувати домашні завдання, але і привертати до занять лижним спортом широкий круг учнів. Разом з тим програма вимагає озброювати школярів теоретичними знаннями по основах занять фізичною культурою, а також спеціальними відомостями по лижній підготовці до лижного спорту.

У сільських і особливо малокомплектних школах, де немає умов для поглибленого вивчення інших розділів програми по фізичному вихованню — гімнастиці, спортивним іграм, плаванню і т.д. (відсутність залів з необхідним устаткуванням, плавального басейну), — доцільно години, відведені на окремі розділи програми, використовувати на лижну підготовку. У переважній більшості сільських шкіл є хороші умови для проведення уроків лижної підготовки (близько розташовані місця занять — ліс, схили різної крутизни, є можливість належним чином спланувати розклад уроків). Програмою передбачені і критерії оцінки по розділу лижної підготовки. Вона складається з оцінки рівня оволодіння технікою способів пересування на лижах, теоретичних знань, уміння самостійно виконувати домашні завдання і виконання навчальних нормативів. Для учнів, які відстають у фізичному розвитку, навчальні нормативи можуть бути відмінені (якщо є медичні протипоказання) .

У школах, розташованих в північних і східних районах нашій країни з лютими морозами в січні і лютому, доцільно лижну підготовку проводити відразу зі встановленням стійкого сніжного покриву і в кінці зими, коли морози значно слабкіші. Все це помітно підвищує якість учбової роботи з лижної підготовки.