Методи ФР

1.Методи оцінки фізичної працездатності.

Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників, які характеризують результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці. Це виробничі, фізіологічні і психологічні показники.

До виробничих показників належать:

● продуктивність праці — виробіток продукції за одиницю часу;

● трудомісткість роботи — витрати часу на виробничу операцію;

● якість роботи (продукції) — наявність браку;

● втрати робочого часу і простої устаткування з вини працівника.

До фізіологічних показників належать:

● величина енергозатрат;

● частота пульсу, ударний і хвилинний об’єм крові;

● м’язова сила;

● м’язова витривалість;

● час сенсомоторних реакцій;

● частота дихань, легенева вентиляція, коефіцієнт споживання кисню;

● сила, рухливість, урівноваженість процесів збудження і гальмування;

● критична частота злиття мигтінь;

● тремор (тремтіння рухової ланки);

● температура шкіри.

Крім оцінки динаміки цих показників протягом робочого дня слід дати якісну оцінку, критеріями якої можуть бути:

● показники роботи при максимальному напруженні;

● величина фізіологічних затрат на одиницю роботи в динаміці робочого дня, тобто своєрідні коефіцієнти корисної дії працівника.

До психологічних показників відносяться:

● увага (концентрація, переключення, розподіл);

● мислення;

● пам’ять;

● сприймання;

● емоційно-вольове напруження.

2Методи оцінки аеробної продуктивності

3.Методи дослідження нервової системи.

Встановлення неврологічного діагнозу грунтується на результатах дослідження хворого, яке проводиться за певною схемою:

-анамнестичні дані;

- клініко-неврологічні дані;

- інструментальні і лабораторні методи.

Анамнестичні дані

Включають паспортну частину, скарги, анамнез хвороби та анамнез життя.

Паспортна частина. Фіксуються прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце проживання і навчання.

Скарги. З'ясовують характер розладів, їх локалізацію, інтенсивність, тривалість, періодичність; чинники, які посилюють або послаблюють розлад.

Анамнез хвороби (від лат. Anamnesis - історія). Вказується час появи перших симптомів, характер їх розвитку (раптовий, поступовий, рецидивуючий), провідні ознаки (болі, паралічі, судоми), зв'язок захворювання з передували факторами (інфекції, травми, переохолодження), послідовність виникнення і розвитку симптомів. Дані про лікування і його ефективності. З'ясовують спадкову схильність до захворювання.

Анамнез життя. З'ясовують особливості протікання вагітності і пологів у матері, вид вигодовування, розвиток у ранньому віці; в якому віці почав ходити, говорити. Перенесені захворювання, наявність епілептичних припадків, нетримання сечі, снохожденія, черепно-мозкові травми. Успішність у школі.

ДАНІ КЛІНІКО-НЕВРОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Загальний стан. Тяжкість стану: задовільний, середньої тяжкості, важкий, вкрай важкий. Положення хворого: активне (вільне або вимушене), пасивне, може стояти, сидіти самостійно, з опорою.

Фізичний розвиток і стан внутрішніх органів. Статура, зріст, маса тіла. Зміни скелета, суглобів. Опис підшкірного жирового шару, шкірних покривів і видимих ​​слизових оболонок (колір, наявність ран, висипів, пігментації). Лімфатичні вузли і мигдалини. Щитовидна залоза. Форма грудної клітки. Ритм і частота дихання. Частота серцевих скорочень, артеріальний тиск. Стан органів черевної порожнини. Температура тіла.

Стан вищих кіркових функцій. Контакт з хворим. Стан свідомості: ясне, оглушення, сопор, кома, делірій, аменция, марення, галюцинації, збудження. Орієнтування в часі, місці. Розумовий розвиток (відповідність віку). Увага і пам'ять (на найближчі і віддалені події). Амнезії. Емоційний фон: підвищена дратівливість, апатія, депресія, ейфорія, легкодухість. Помисливість, нав'язливі страхи, думки, дії.

Ставлення до свого захворювання. Оцінка тяжкості стану та життєвих перспектив, пов'язаних із захворюванням (критична, необгрунтовано перебільшені побоювання).

Поведінка при дослідженні: міміка, жестикуляція, манера викладу (послідовне, тенденційне, демонстративне).

Спонтанна мова і розуміння мови. Схоронність цілеспрямованих дій (праксис), розуміння значення зорових, слухових подразників, орієнтування у просторі і топографія частин свого тіла. При наявності афазії, апраксія, Агнозія проводиться поглиблене дослідження за спеціальними схемами.

Функції черепних нервів досліджують у такій послідовності: