Глобальні зміни клімату: що робити екологам?

Яків Дідух Дзеркало тижня, 15.11.2008

Антропогенно спричинені зміни клімату — реальність. Вони накладаються на природні зміни, а це призводить до резонансного ефекту, внаслідок чого картина світу стрімко змінюється. Метеорологи встановили, що в Україні середня температура за останні десять років підвищилася на 0,3—0,6°С, тоді як за останні сто років — на 0,7°С. Зросла кількість стихійних метеорологічних явищ (зливи, буревії), різних катаклізмів. За розрахунками, підвищення температури на 2°С вже може викликати незворотні зміни. Що ж може статися з біотою, яка є чутливим індикатором стану довкілля і широко використовується для оцінки відповідних змін?

Вже фіксуються фенологічні зміни: неприродно раннє та повторне квітування й скидання листків. Зафіксовано, що внаслідок підвищення середньої температури на 2°С проти норми рослини в м. Бостоні починають квітувати на 4—30 днів раніше. Відбувається помітна зміна ареалів видів рослин, поява і швидке розселення інвазійних видів. А це аж ніяк не безневинно, оскільки серед них є безліч небезпечних бур’янів, алергенів, збудників хвороб. Моделювання показало, що у флорі Каліфорнії з 2400 видів дві третини протягом ХХІ ст. можуть втратити 80% площі ареалу, а в західноєвропейських горах зі 171 високогірного виду дві їх третини, внаслідок потепління, починаючи з 1905 року піднімалися кожні 10 років на 29 м.

Зміни клімату та їхні негативні наслідки позначаються і на рівні екосистем, зокрема біотичному їх компоненті. Як приклад наведу лише проблему боліт, що відносяться до типів екосистем, які депонують вуглець, тому посідають особливе місце у процесах кругообігу та балансу СО2 на планеті. Внаслідок знищення, осушування боліт відбувається потужна емісія вуглекислого газу та метану — тобто з накопичувачів болота перетворюються в джерела забруднення атмосфери та чинник змін клімату. Деградація боліт на планеті відбувається надто швидкими темпами, а тому гостро постала проблема їх збереження не лише як акумуляторів вологи, а й вуглецю, запасів енергії.

У зв’язку з тим, що Україна розташована в різних зонах, характеризується великим різноманіттям екосистем, зміни клімату на глобальному рівні (навіть якщо йдеться про потепління, збільшення кількості опадів, що, на перший погляд, є позитивним явищем) можуть по-різному проявитися на регіональному рівні, оскільки клімат опосередковано впливає на інші пов’язані між собою фактори екосистеми. Наприклад, підвищення температури призведе до збільшення випаровуваності вологи з поверхневого шару ґрунту, відтак на піщаних дюнах Полісся спостерігатимуться процеси подальшого опустелювання.

На основі цих фактів ми хотіли підкреслити важливість моніторингу і необхідність залучення до його організації установ НАН України.

Модульна контрольна робота №2

з практичного курсу перекладу

для студентів 5 курсу, групи ______

факультету перекладачів

Варіант 30

Task 1. Comment on the lexical difference between scientific and popular scientific texts.

Task 2. Summarise the article into Ukrainian. Write at least 200-250 words.

The computer says no

Aug 5th 2008 From Economist.com

Image processing could help to identify artists by their brushstrokes

THE ability of computers to analyse complex digital images is growing rapidly. Robots are being fitted with powerful vision systems that allow them to recognise and hold things. Satellite images of the Earth can be scanned for tiny features, or pictures from deep space searched for strange objects. Medical images can be analysed to find out what might be going on inside a human body.

Now digital imaging is learning how to spot art forgeries too. Scientific methods have long been used to help authenticate works of art: for instance, paint can be dated from its chemical composition or canvasses X-rayed to reveal what lies below the surface. In recent years, however, the art itself has come under more scientific scrutiny, especially through the analysis of brushstrokes. The idea is to establish the equivalent of an artist’s “handwriting” to help experts attribute paintings.

One of the most comprehensive studies using such methods was published recently in Signal Processing Magazine from the Institute of Electrical and Electronics Engineers. It involved analysing the paintings of Vincent van Gogh and was carried out by James Wang of Penn State University and his colleagues from other universities with the help of the Van Gogh and Kröller-Müller museums in the Netherlands. The researchers used high-resolution scans, made in shades of grey, of 101 paintings which were either by van Gogh or in his style. Of these, 82 of the pictures have consistently been attributed to the Dutchman, while six have long been known to have been painted by others. Experts cannot agree on who painted the remaining 13. From the larger group of paintings, 23 were selected because they were known to be unquestionably by van Gogh and because they represented different periods of his life, during which his style changed. These paintings were used to “train” computers running image-analysis systems in the way the artist painted.

Scans of small areas of the paintings were taken for individual analysis, so that recurrent use of certain brushstroke patterns, texture and other features could be identified. The data were used to build a mathematical model of van Gogh’s style against which the other 78 paintings could be tested.

The computers had some success. For instance, when two known van Goghs, “The Plough and the Harrow” and “Wheatfield with Crows”, were used for training, the system indicated that among the paintings that resembled them according to a standard measure of brushstrokes was one of the sea at Saintes-Maries, a fake commissioned or sold by Otto Wacker, a German art dealer. But when the image analysis was intensified and carried out at a greater level of detail, the Wacker forgery was shown to be different. Interest has been shown in using image analysis to help find forgeries of other artists. The bigger the body of an artist’s known work, the more accurate the system would be, because it would have more to learn from.

Task 3. Write the annotation of the article in English. Use up to 100 words.