Приклад системи рейтингового контролю

Протягом семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: “5”, “3”, “5”, “4”, “5”, “4”. Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки – 4,3. Отриману оцінку множимо на 10: 4,3х10=43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру. Модульну контрольну роботу студент написав на “4”, додаємо: 43 + 40 = 83. Це семестровий рейтинговий бал, який відповідає оцінці в шкалі ЄКТС “В”. Оскільки цей бал вищий, ніж 60, студент отримує відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Vіі. Зразки завдань до модульних контрольних робіт та критерії їх оцінювання

Модульна контрольна робота складена з метою перевірки знань студентів професійного спрямування 7.030502 “Мова та література”; 7.030507 “Переклад”. Вони дають можливість виявити й оцінити рівень знань та вмінь, а також у цілому визначити якість підготовки спеціалістів.

До фонду контрольних завдань включено найважливіші поняття, які пов’язані з професійною діяльністю.

Завдання складено відповідно до програми курсу “Загальне мовознавство”. Для правильної відповіді на питання студент повинен добре знати теоретичний матеріал, уміти ним користуватися.

Для виконання модульної контрольної роботи кожному студентові необхідно дотримуватися такого алгоритму розв’язання завдань :

• прочитати першого умови завдання;

• ознайомитися з матеріалом, на якому пропонується розв’язувати подане завдання;

• знайти правильну відповідь;

● записати поруч із номером завдання свою правильну відповідь;

• прочитати умови другого завдання, виконати його письмово;

Зразок модульної контрольної роботи

І. Дати відповіді на запитання тестів.

Варіант 4

1. Загальне мовознавство вивчає:

а) особливості мови як людського засобу спілкування, а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу;

б) окремі мови або групи споріднених мов;

в) методологію мовознавства;

г) відношення мови до позамовних явищ.

2. Вирішенням завдань практичного використання мови займається:

а) загальне мовознавство;

б) теоретичне мовознавство;

в) прикладне мовознавство;

г) конкретне мовознавство.

3. Менталістичного напряму дотримувалися:

а) В. фон Гумбольдт;

б) Л.С.Виготський;

в) Кубрякова О.С.;

г) Ахудзянов Є.М.

4. До одиниць мовлення належать:

а) фонема, морф, лексема речення;

б) звук, морф, слово, висловлення;

в) звук, морфема, лексема, речення;

г) фонема, морфема, лексема, висловлення.

5. Відношення знака до позначуваного об’єкта навколишньої дійсності називають:

а) денотативним;

б) конотативним;

в) синтагматичним.

г) прагматичним.

6. До основних ознак знака не належить:

а) матеріальність;

б) інформативність;

в) позначення чогось, що перебуває поза ним;

г) безсистемність.

7. Бінарна класифікація звуків спирається на:

а) їх фізичну природу;

б) їх функцію і структуру;

в) їх акустичні властивості;

г) на тип відношень знаком і позначуваним об’єктом.

8. Теорія ієрархії рівнів була сформульована:

а) Кодуховим В.І.;

б) Реформатським О.О.;

в) Куриловичем Є.;

г) Бенвеністом Е.

9. Проміжним між морфологічним і лексико-семантичним рівнями є:

а) морфонологічний;

б) словотвірний;

в) фразеологічний;

г) фонологічний.

10. Які з указаних ознак характеризують граматичне значення?

а) вищий ступінь абстракції, регулярність свого вираження;

б) вищий ступінь абстракції, обов’язкова співвіднесеність з позамовним референтом;

в) регулярність свого вираження, обов’язкова співвіднесеність з позамовним референтом

г) регулярність свого вираження, низький ступінь абстракції.

11. У яких мовах морфема і склад збігаються?

а) аглютинативних;

б) аналітичних;

в) кореневих;

г) синтетичних.

12. Положення про системний характер мови найяскравіше підтверджується при розгляді:

а) фонетичних одиниць;

б) морфологічних одиниць;

в) лексичних одиниць;

г) граматичних одиниць.

13. Лінійні, контекстні зв’язки слова, його сполучуваність називається:

а) парадигматичними відношеннями;

б) синтагматичними відношеннями;

в) ієрархічними відношеннями;

г) епідигматичними відношеннями.

14. Індивідуальні, територіальні й позиційні видозміни фонем, які не впливають на смисл, не утруднюють сприймання, – це:

а) звуки;

б) варіанти фонем;

в) варіації фонем;

г) алофони.

15. Лінгвістична дисципліна, яка вивчає міжнародні мови як засіб комунікації в багатомовному світі, називається:

а) інтерлінгвістика;

б) соціолінгвістика;

в) психолінгвістика;

г) етнолінгвістика.

16. Сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактування сусідніх народів, називається:

а) антиномія;

б) суперстрат;

в) субстрат;

г) адстрат.

17. За класифікацією В.Виноградова фразеологізми типу (укр.) точити ляси, притча во язицех належать до:

а) фразеологічних зрощень;

б) фразеологічних єдностей;

в) фразеологічних сполучень.

18. Форма достовірного умовиводу окремого положення із загальних називається:

а) дедукцією;

б) аналізом;

в) гіпотезою;

г) індукцією.

19. Сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки – це:

а) порівняльно-історичний метод;

б) описовий метод;

в) метод лінгвістичної географії;

г) зіставний метод.

20. Суть якого аналізу полягає в розщепленні значення слова на його елементарні смисли (семи)?

а) трансформаційного аналізу;

б) аналізу за безпосередніми складниками;

в) компонентного аналізу;

г) дистрибутивного аналізу.

ІІ. Визначити лінгвістичний метод, охарактеризувати його.

Найпоширенішім прийомом збору матеріалу є анкетування. Анкета повинна мати три частини: вступну, соціологічну, лінгвістичну. Анкетування треба поєднувати зі спостереженнями, що допоможе зіставити інформацію, яку дає респондент, з об’єктивними фактами.

Складіть анкети, спрямовані на дослідження наголошування слів та сферу застосування лексичних одиниць.