32. Можливість застосування структури суспільства

1) Формування економіки послуг. Близько тридцяти років тому К. Кларк у праці "Умови економічного прогресу" аналітично поділив економіку на три сектори - первинний, вторинний і третинний. До первинного сектору було віднесено головним чином сільське господарство; до вторинного - промисловість, чи індустрію; до третинного - послуги. Будь-яка економіка є сумішшю у різних співвідношеннях кожного з цих секторів. Але К. Кларк стверджував, що в міру індустріалізації країн відбувається неминуча корекція у зв'язку з відмінностями в продуктивності і, як наслідок, більша частка робочої сили переходитиме у виробництво, а зі зростанням національного доходу виникне посилений попит на послуги, і відбувається відповідний зсув у цьому напрямі.

2) Перевага професійного і технічного класу. Другий спосіб визначення постіндустріального суспільства пов'язаний зі змінами у структурі зайнятості, причому враховується не тільки те, де працюють люди, але і який тип праці вони виконують. Значною мірою рід діяльності найбільше визначає класові відмінності й задає стратифікацію в суспільстві.

3) Центральна роль теоретичного знання. У розпізнанні соціальної системи, яка тільки виникає, слід не лише екстраполювати тенденції, подібні, наприклад, до утворення сервісної економіки чи зростання професійного і технічного класу, а й дослідити фундаментальні суспільні зміни. Концептуальну схему можна побудувати навколо деякої специфічної характеристики соціальної системи, її осьового принципу. Індустріальне суспільство становить сукупність людей і машин, підпорядкованих виробництву благ. Постіндустріальне суспільство, зацікавлене в контролі за нововведеннями й ескалації змін, організовується навколо знання, що у свою чергу започатковує нові суспільні відносини і нові структури, які повинні скеровуватися політичними методами.

4) Планування технології. Разом із новими способами технологічного передбачення, постіндустріальні суспільства (це мій четвертий критерій) можуть досягнути нового виміру суспільної зміни - планування і контролювання технологічного зростання.

5) Виникнення нової інтелектуальної технології. "Найбільшим винаходом ХІХ століття, - писав А. Уайтхед, - був винахід самого методу винаходу. Новий метод увійшов у життя. Для того щоб зрозуміти нашу епоху, ми можемо знехтувати усіма конкретними деталями змін, такими як залізницею, телеграфом, радіо, прядильними машинами і синтетичними барвниками. Ми мусимо зосередитися на самому методі; це справжня новина, котра зруйнувала основи старої цивілізації".

33. Потреба дослідити вісь світової історії

Ось світової історії треба віднести до 500 лет до н. э. Тоді відбувся самий різкий поворот у історії – з’явилась людина такого типу, якого вона зберіглася і до сьогодні. Такий час і називається осьовим часом. В цей час після усвідомлення людиною себе відбувається зародження нових світових релігій та ідей майже одночасно в Китаї, Індії та на сході. В цю епоху були розроблені категорії, якими ми мислимо і до сьогодні. Відбувалося розширення великих держав і зникнення маленьких. Людське буття у якості історії стає тепер предметом роздумів. Це веде до усвідомлення що теперішньому даному передувала безкінечне минуле. Людина переповнена згадками і їй починає здаватись, що вона живе на пізній стадії розвитку, в період занепаду