2.6 Визначення експлуатаційних витрат по суднах

Сумарні експлуатаційні витрати по лінії встановлюються у цілому за експлуатаційний період для кожного типу судна. Планування експлуатаційних витрат має важливе значення, оскільки вони складають вихідну базу для розрахунку собівартості перевезень. У залежності від засобу включення різноманітних витрат у собівартість вони підрозділяються на прямі витрати і витрати, що розподіляються.

Прямі витрати пов'язані з безпосереднім виконанням певного виду транспортної роботи, піддаються урахуванню і можуть бути розраховані для даного судна. Вони цілком включаються у собівартість експлуатації певного типу судна.

Витрати, що розподіляються, є загальними для компанії, тому що вони одночасно пов'язані з виконанням декількох видів транспортної діяльності і включаються у собівартість експлуатації певного типу судна тільки після попереднього їхнього розподілу у прийнятому порядку між видами транспортної діяльності.

Прямі витрати по утриманню судна у експлуатації складаються з таких статей:

1) Заробітна плата екіпажу судна у навігаційний період:

- заробітна плата, що виплачується всім членам екіпажу у навігаційний період за посадовими окладами;

- надбавки, доплати до посадових окладів, премії;

- оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства;

- оплата за роботу у вихідні, святкові дні і понаднормовий час відповідно до чинного законодавства.

2) Нарахування на фонд оплати праці – відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці згідно з чинним законодавством України.

3) Вартість раціону безкоштовного харчування – вартість раціону безкоштовного харчування членів екіпажу судна за час перебування їх у експлуатації відповідно до чинного положення.

4) Паливо і мастильні матеріали – витрати на усі види палива і мастила при русі і стоянці суден, включаючи витрати по буксируванню суден, на господарські потреби тощо.

5) Амортизація основних засобів – амортизаційні відрахування від балансової вартості судна відповідно до чинних норм.

6) Ремонтний фонд – відрахування на усі види ремонтів у встановленому розмірі.

7) Навігаційні матеріали і знос малоцінних і предметів, що швидко зношуються – витрати на усі види матеріалів, що витрачаються за навігаційний період, і сума зносу інструментів, інвентарю, устаткування, що відноситься до малоцінних і предметів, що швидко зношуються.

8) Зимовий відстій:

• заробітна плата робітників, зайнятих на зимовому відстої;

- нарахування на заробітну плату;

• інші витрати, пов'язані з зимовим відстоєм.

9) Інші витрати:

- платежі з обов'язкового страхування майна підприємств, а також страхування окремих категорій робітників;

- оплата відсотків за короткострокові кредити банків;

- витрати на відрядження;

• інші витрати, що входять до складу собівартості продукції, але не відносяться до раніше перерахованих статей витрат.

До складу витрат, що розподіляються, по утриманню судна у експлуатації входять:

- витрати по утриманню службово-допоміжного флоту;

- витрати по утриманню цехів технічної експлуатації флоту;

• витрати по утриманню зв'язку;

• витрати по утриманню апарату управління;

• загальні експлуатаційні витрати.

2.6.1 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну без урахування валютних витрат за навігацію

Розрахунок експлуатаційних витрат по судну (без урахування валютних витрат) здійснюється за формулою:

, (2.12)

де В_е.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

В_прям – прямі витрати на перевезення вантажу, грн;

В_розп – витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, грн.

Прямі витрати на перевезення вантажу розраховуються за формулою:

, (2.13)

де В_оп – витрати на оплату праці екіпажу судна, грн;

В_н.фоп – нарахування на фонд оплати праці, грн;

В_рбх – витрати на раціон безкоштовного харчування, грн;

В_п – витрати на паливо, грн;

В_мм – витрати на мастильні матеріали, грн;

В_ам – амортизаційні відрахування, грн;

В_рем – ремонтний фонд, грн;

В_мшп – витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко зношуються, грн;

В_зв – витрати на зимовий відстій, грн;

В_ін – інші витрати, грн.

Витрати на оплату праці екіпажу судна розраховуються за формулою:

, (2.14)

де Ф_по – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (додаток К методичних вказівок);

30,6 – середнє число днів у місяці, діб;

k_над – коефіцієнт, що враховує надбавки до основної заробітної плати, k_над = 0,15;

T_е – навігаційний період, діб.

Нарахування на фонд оплати праці розраховуються за формулою:

, (2.15)

де Св – ставка єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у відсотках), що являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Діяльність вантажного морського та річкового транспорту відноситься до 25 класу професійного ризику виробництва, тому у курсовій роботі Св = 37,33%.

Нарахування на фонд оплати праці розраховуються за формулою:

, (2.16)

Витрати на раціон безкоштовного харчування розраховуються за формулою:

, (2.17)

де ч_ек – чисельність екіпажу, чоловік (додаток К методичних вказівок);

N_рбх – норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна на території України, грн/добу, N_рбх = 16 грн/добу;

Т_{укр.нав} – період перебування судна у водах України за весь період навігації, діб.

При розрахунку періоду перебування судна у водах України за весь період навігації необхідно врахувати, що порт Херсон на р. Дніпро та порт Рені на р. Дунай є портами “закриття кордону”.

Період перебування судна у водах України за весь період навігації розраховується за формулою:

,(2.18)

де t_{укр.кр.р} – період перебування судна у водах України за круговий рейс, діб.

Період перебування судна у водах України за круговий рейс розраховується за формулою:

, (2.19)

де t_х.в.у – ходовий час судна з вантажем у водах України, діб;

t_х.п.у – ходовий час судна порожнем у водах України, діб;

t_з.п.у – час затримок у шляху у водах України, діб.

Час затримок у шляху у водах України розраховується за формулою:

. (2.20)

Витрати на паливо розраховуються за формулою:

, (2.21)

де N_п.х – норма витрати палива на ходу, тонн/добу (додаток Е методичних вказівок);

t_х.нав – час ходу судна за весь період навігації, діб;

Ц_п – ціна палива, грн/т, Ц_п = 9000 грн/тонну;

N_п.ст – норма витрати палива на стоянці, тонн/добу;

t_ст.нав – час стоянки судна за весь період навігації, діб.

Час ходу судна за весь період навігації розраховується за формулою:

. (2.22)

Норма витрати палива на стоянці розраховується за формулою:

. (2.23)

Час стоянки судна за весь період навігації розраховується за формулою:

. (2.24)

Витрати на мастильні матеріали розраховуються за формулою:

, (2.25)

де N_мм.х – норма витрати мастильних матеріалів на ходу, тонн/добу;

Ц_мм – ціна мастильних матеріалів, грн/т, Ц_мм = 23000 грн/тонну;

N_мм.ст – норма витрати мастильних матеріалів на стоянці, тонн/добу.

Норма витрати мастильних матеріалів на ходу розраховується за формулою:

. (2.26)

Норма витрати мастильних матеріалів на стоянці розраховується за формулою:

. (2.27)

Відповідно до Податкового кодексу України (N 2755-VI ( 2755-17) від 02.12.2010) амортизація визначається як систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизації підлягають:

• витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

• витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

• витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

• витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

• сума переоцінки вартості основних засобів тощо.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Амортизаційні відрахування необхідно взяти з додатку Е.

Ремонтний фонд встановлюється у відсотках до балансової вартості судна (2,1 %), грн:

. (2.28)

Витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко зношуються, встановлюються у відсотках до балансової вартості судна (2 %), грн:

. (2.29)

Витрати на зимовий відстій розраховуються за формулою:

, (2.30)

де Ф_по – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (додаток К методичних вказівок);

ч_зв– чисельність робітників, зайнятих на зимовому відстої, чоловік, ч_зв = ч_ек / 3;

в – відношення середньої заробітної плати одного робітника на зимовому відстої до середнього посадового окладу, в = 1,25;

t_зв – період зимового відстою, діб, t_зв = 135 діб;

k_зв – коефіцієнт, що враховує інші витрати по зимовому відстою, k_зв = 1,11;

k_н.зп – коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату, k_н.зп = 1,375.

Інші витрати розраховуються за формулою:

, (2.31)

Витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, розраховуються за формулою:

. (2.32)

2.6.2 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну у валюті за навігацію

Експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць, розраховуються за формулою:

, (2.33)

де В_е.вал – експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

В_в – сума валютних виплат членам екіпажу за час перебування судна за межами України, умовних одиниць на добу (додаток К методичних вказівок);

T_з.м.нав – період перебування судна за межами України за весь період навігації, діб.

Період перебування судна за межами України за весь період навігації розраховується за формулою:

. (2.34)

2.6.3 Портові збори

У складі експлуатаційних витрат по судах за навігацію, необхідно врахувати також портові збори, збори і плати за послуги, надані судам у портах України, і плати за проходження проток, каналів, шлюзів.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про морські порти України", підпунктів 4.3.1,4.3.3 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 581, та Наказом « Про портові збори» Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 24 липня 2015 року N 281 у портах України справляються такі портові збори:

• Корабельний збірсправляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об’єму судна) за кожний вхід в акваторію кожного конкретного порту за ставками. Ставки збору визначається окремо для суден закордонного плавання та каботажного плавання.

• Причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу.Його розмір визначається окремо для суден закордонного плавання та каботажного Він залежить від мети стоянки: вантажні операції (куб. м за суднозаходження),інші випадки, а також для буксирів, спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій (куб. м за добу).

• Якірний збір стягуєтьсяі із суден залежно від групи за стоянку більш як 12 годин на внутрішньому рейді морського порту. Збір справляється за добовими ставками за 1 куб. м об'єму судна за фактичний час стоянки окремо для суден у закордонному та каботажномуплаванні.

• Канальний збірза проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом,Херсонським морським каналом, Керч-Єнікальським каналом.

• Маяковий збірнараховується під час кожного заходження судна у морський порт або за кожне проходження його транзитом, крім проходження Керч-Єнікальського каналу транзитом, за ставками 0,046 долара США за 1 куб. м об'єму судна - із суден у закордонному плаванні; 0,0046 долара США за 1 куб. м об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.адміністративний;

• Санітарний збір передбачає забезпечення Адміністрацією кожного конкретного порту обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень. Збір справляється за 1 куб. м умовного об'єму судна

• Адміністративний збірсправляється під час кожного заходження судна у порт за такими ставками: 0,022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна - із суден у закордонному плаванні; 0,0022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.

Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

У курсовій роботі пропонується використовувати вже розраховані портові збори і плати за послуги, надані судам у портах, у залежності від типу судна (додаток Л).

Сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн, визначаються за формулою:

, (2.35)

де  В – сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн.

В_е.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

В_е.вал – експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

k – курс умовної одиниці до гривні, k = 8 грн;

Ф_е – експлуатаційна потреба у флоті, одиниць;

З_б – сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів за круговий рейс, грн;

m – число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об’єм перевезень (кількість рейсів), одиниць.

Сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів за круговий рейс розраховується за формулою:

, (2.36)

де З_порт.у – портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у кожному порті України, умовних одиниць (додаток Л методичних вказівок);

З_{порт.з.м.} – портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у кожному порті за межами України, умовних одиниць (додаток Л методичних вказівок);

n_прот – кількість проток від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

З_прот – плата за проходження кожної протоки, умовних одиниць, З_прот = 5000 умовних одиниць;

n_шл – кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

З_шл – плата за проходження кожного шлюзу, умовних одиниць, З_шл =100 умовних одиниць;

n_кан – кількість каналів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

З_кан – плата за проходження кожного каналу, умовних одиниць, З_кан = 4000 умовних одиниць;

k – курс умовної одиниці до гривні, k = 10грн.