- •Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права
- •§ 1. Місце цивільного права в системі правових галузей
- •§ 2. Предмет та метод цивільного права
- •§ 3. Функції та принципи цивільного права
- •§ 4. Визначення та система цивільного права
- •§ 5. Цивільне право як наука
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової та арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •§ 1. Система курсу "Цивільне право" — науково-методична база його вивчення
- •§ 2. Основні завдання курсу "Цивільне право"
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •§1. Правоздатність громадян
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина.
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 8. Держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •§ 4. Вексель як об'єкт цивільних прав
- •Глава 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •§ 1. Поняття та види угод
- •§ 2. Умови дійсності угод
- •§ 3. Недійсні угоди
- •§ 4. Види недійсних угод
- •§ 5. Умови і строки в угодах
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 13. Представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •§ 2. Довіреність
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 15. Поняття та види особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •§ 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
- •Глава 16. Захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття захисту особистих немайнових прав
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
- •Глава 17. Загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні та його елементи
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •§ 6. Правовстановлюючі документи власника
- •Глава 19. Право приватної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 20. Право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Власність кооперативів
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність громадських організацій
- •Глава 23. Захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
- •Глава 24. Цивільно-правове регулювання відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг
- •§ 1. Право на фірмове найменування (фірму)1
- •§ 2. Право на знаки для товарів і послуг
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 29. Цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •§ 2. Система цивільно-правових договорів
- •§ 3. Зміст і тлумачення договору
- •§ 4. Укладення, зміна та розірвання договору
- •§ 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів. Не обов’язково
- •§ 6. Особливості концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •§ 1, Поняття способів забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 33. Припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань. Виконання зобов'язань
- •Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права (д.В. Боброва) ........
§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
Зобов'язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, передбачених законом у якості юридичних фактів.
Частина 2 ст. 151 ЦК України серед підстав виникнення зобов'язань називає договір та інші підстави, передбачені ст. 4 ЦК України. Таким чином, зобов'язання можуть виникати:
1) з угод (у тому числі договорів) як передбачених законом, так і не передбачених законом, але таких, що не суперечать йому;
2) з адміністративних актів;
3) внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також винаходів та інших результатів творчої діяльності;
4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
5) внаслідок інших дій громадян та організацій;
6) внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
Угоди (у тому числі договори). Не випадково серед юридичних фактів, з яких виникають зобов'язання, договір визначений спеціально у ст. 151 ЦК України. Саме цим підкреслюється значення і питома вага цивільних договорів для виникнення зобов'язань. Договір виконує функцію безпосередньої правостворюючої підстави виникнення зобов'язання. Це означає, що права та обов'язки сторін, які становлять зміст зобов'язання, виникають із самого договору і не потребують інших факторів.
Так, закрите акціонерне товариство "Консул" уклало договір оренди виробничого приміщення у м. Львові із фірмою "Либідь". Після укладення зазначеного договору між сторонами — ЗАТ "Консул" та фірмою "Либідь" — виникло зобов'язання, зміст якого полягав у тому, що ЗАТ "Консул" має право вимагати передачі йому в тимчасове сплатне користування виробничого приміщення, зазначеного в договорі оренди, а фірма "Либідь", надавши це приміщення, має право вимагати сплати орендної плати в розмірі і строк, передбачені укладеним між ними договором.
Проект ЦК України значно розширив перелік цивільно-правових договорів, з якими пов'язується виникнення зобов'язань. Серед них нові договори, які не регулюються чинним ЦК України: договори лізингу, франчайзингу, факторингу, довірчого управління майном тощо.
Не тільки договори, а й односторонні угоди можуть утворювати зобов'язання. Так, з публічної обіцянки нагороди відповідно до ст. 435 ЦК України виникає обов'язок організації, яка оголосила конкурс, виплатити обіцяну винагороду особі, яка визнана гідною винагороди.
У проекті ЦК України перелік зобов'язань, що виникають з односторонніх позитивних дій, значно розширений. До них також віднесені: ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі.
Адміністративний акт. У зв'язку із розширенням ринкових засад в економіці зменшується питома вага адміністративних актів у загальному обсязі підстав виникнення зобов'язання. Це безпосередньо пов'язано з тим, що акти плано-ворозпорядчих органів, які були підставами виникнення більшості господарських зобов'язань за участю соціалістичних організацій, у сучасних умовах практично не застосовуються в цивільному обороті.
Однак можливість виникнення цивільних зобов'язальних правовідносин безпосередньо з адміністративних актів хоч і значно звузилася, але не виключається.
Значно частіше трапляються випадки, коли адміністративні акти не безпосередньо створюють зобов'язання, а у сукупності з іншими підставами.
В юридичній літературі М.М. Агарков обгрунтував "теорію юридичного складу". Вона зводилася до того, що зобов'язання виникали не просто з планово-розпорядчого акта, а з юридичного складу, до якого, поряд з адміністративним актом, входив і договір'.
У ряді випадків виникнення зобов'язань пов'язують із фактичним складом2.
Заподіяння шкоди та інші неправомірні дії. Цивільні зобов'язання покликані не тільки регулювати відносини, які спрямовані на задоволення нормальних потреб громадян та організацій: передачу майна, використання робіт, надання послуг тощо. Поряд із регулятивною функцією зобов'язання також виконують охоронну функцію. Такі охоронні зобов'язання виникають з неправомірних дій — заподіяння шкоди, придбання або зберігання чужого майна без достатніх підстав та ін.
Проект ЦК України до цієї групи підстав виникнення зобов'язань відносить створення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.
Однак, хоч такі зобов'язання виникають із неправомірних дій, самі вони спрямовані на досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового становища учасників майнового обороту.
Не обов’язково