- •Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права
- •§ 1. Місце цивільного права в системі правових галузей
- •§ 2. Предмет та метод цивільного права
- •§ 3. Функції та принципи цивільного права
- •§ 4. Визначення та система цивільного права
- •§ 5. Цивільне право як наука
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової та арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •§ 1. Система курсу "Цивільне право" — науково-методична база його вивчення
- •§ 2. Основні завдання курсу "Цивільне право"
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •§1. Правоздатність громадян
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина.
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 8. Держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •§ 4. Вексель як об'єкт цивільних прав
- •Глава 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •§ 1. Поняття та види угод
- •§ 2. Умови дійсності угод
- •§ 3. Недійсні угоди
- •§ 4. Види недійсних угод
- •§ 5. Умови і строки в угодах
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 13. Представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •§ 2. Довіреність
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 15. Поняття та види особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •§ 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
- •Глава 16. Захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття захисту особистих немайнових прав
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
- •Глава 17. Загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні та його елементи
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •§ 6. Правовстановлюючі документи власника
- •Глава 19. Право приватної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 20. Право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Власність кооперативів
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність громадських організацій
- •Глава 23. Захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
- •Глава 24. Цивільно-правове регулювання відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг
- •§ 1. Право на фірмове найменування (фірму)1
- •§ 2. Право на знаки для товарів і послуг
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 29. Цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •§ 2. Система цивільно-правових договорів
- •§ 3. Зміст і тлумачення договору
- •§ 4. Укладення, зміна та розірвання договору
- •§ 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів. Не обов’язково
- •§ 6. Особливості концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •§ 1, Поняття способів забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 33. Припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань. Виконання зобов'язань
- •Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права (д.В. Боброва) ........
§ 3. Система цивільних зобов'язань
Класифікація зобов'язань, як і інших правових інституцій, пов'язана перш за все з необхідністю визначення відповідних критеріїв для поділу цих інституцій на відповідні класифікаційні групи або ряди. В науці цивільного права не раз робилися спроби систематизувати зобов'язання за різними принципами.
Так, 1.Б. Новицький виділяв відповідно три групи зобов'язань: а) зобов'язання, які виникають на підставі або у зв'язку з народногосподарським планом; б) зобов'язання, які не охоплені соціалістичним плануванням; в) зобов'язання, які
' Див.: Гражданское право. — Санкт-Петербург, 1996. — С. 423—425. 2 Див.: Цивільне право. - К., 1997. - С. 139.
сприяють правильному розвиткові вщносин у кожній із попередніх груп'.
М.М. Агарков, взявши за підставу класифікації мету, якій підпорядковуються зобов'язальні правовідносини, виділив інші класифікаційні групи: а) зобов'язання, що забезпечують виконання народногосподарського плану; б) зобов'язання, які безпосередньо мають на меті охорону та забезпечення майна держави; в) зобов'язання, що забезпечують розвиток та охорону інших гарантованих суспільних відносин2.
Неважко встановити, що наведені підходи правознавців, закладені в основу систематизації зобов'язань, були суцільно пов'язані із особливостями майнового обороту в межах планово-розподільчої економіки і зумовлені відповідною метою — визначити планові завдання та державні інтереси як безумовні пріоритети.
М.В. Гордон запропонував об'єднаний критерій для класифікації зобов'язань, який сполучав економічні та юридичні ознаки зобов'язань3. Цю точку зору поділяв і О.С. Йоффе4. Побудована за комбінованим критерієм система зобов'язань має такий вигляд:
1) зобов'язання з сплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання);
2) зобов'язання з безоплатної передачі майна в користування (майновий найом, найом жилого приміщення);
3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка);
4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво);
5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);
6) зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);
7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові правовідносини, чек, вексель);
8) зобов'язання зі страхування (майнове та особисте страхування);
9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);
10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);
11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна).
Прибічники цієї класифікації зобов'язань звертали увагу на те, що вона відповідає меті передусім вивчення цих зобов'язань, тобто має науковий характер. Кожній з наведених груп зобов'язань властиві специфічні ознаки, а кожне окреме зобов'язання забезпечується особливим юридичним нормуванням*.
Таким чином, межі будь-якої систематизації, ступінь її глибини та деталізації, спрямованість і визначеність критеріїв зумовлюються перш за все метою, з якою вона здійснюється.
Так, при побудові особливої частини зобов'язального права (розділ III книги п'ятої) були виділені договірні зобов'язання і окремо недоговірні. До першої групи віднесено купівлю-продаж, дарування, ренту, довічне утримання, найом, найом житла, позичку, підряд, перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісію, довірче управління майном, позику, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, розрахунки, франчайзинг та спільну діяльність; до недоговірних зобов'язань — публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі, заподіяння шкоди, створення небезпеки (загрози) життю та здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.