Річна сума витрат ремонтної майстерні по статтях витрат, грн.

Потрібні для ремонту запасні частини виробничі підрозд­іли купують на складі мехмайстерні за цінами їх придбання з урахуванням націнки для компенсації витрат на їх доставку та зберігання. Тому ремонтна майстерня продає запасні частини на 10 — 12% дорожче від їх фактичної ціни.

Розцінку за одиницю часу послуг ремонтної майстерні розраховують за формулою:

де Р_п ^— ціна за 1 год надання послуг, грн.; О — оплата праці і доплат з нарахуваннями, грн.; В — витрати на утримання устат­кування, грн.; к — середній коефіцієнт прибутковості обслу­говуючих підрозділів; Т — загальна кількість відпрацьованих годин, год.

Витрати визначають за формулою:

де А — амортизація, грн.; ПР — поточний ремонт, грн.; Е — витрати на електроенергію; П — вартість енергоносіїв на опа­лення, грн.; С — вартість спецодягу, грн.; ПА — послуги ав­тотранспорту, грн.; МШП — вартість малоцінних і швидкозно­шуваних предметів, грн.

Оскільки на розраховану за такою методикою ціну послуг суттєво впливає кількісний склад підрозділу, його чисельність встановлюється згідно з нормативами, передбаченими на ви­конання обсягів ремонтних робіт і технічного обслуговування відповідно до замовлень виробничих підрозділів та інших ко­ристувачів послуг (малі підприємства, кооперативи, господарські товариства, селянські (фермерські) господарства тощо).

Визначена за такою методикою ціна години ремонтних послуг реалізується або як годинна оплата або ж як акордна оплата за певні обсяги роботи (ціну години множать на нор­матив часу ремонту того чи іншого агрегату).

Вартість одиниці послуг, виконаних окремим працівни­ком майстерні, рораховується по сумі витрат на утримання ус­таткування даного робочого місця і фонду оплати праці пра­цівника з розрахунку на одну нормо-годину затраченого часу.

У суму витрат на робочому місці включаються витрати, пов'я­зані з утриманням і експлуатацією устаткування. Сюди входять витрати на поточний ремонт верстатного та іншого устаткуван­ня, матеріали для газозварювання і зарядки акумуляторів, електроенергія та інші енергоносії, амортизація та інші прямі і накладні витрати. В оплату праці працівників включаються: тарифна ставка працівника, премії та доплати, нарахування на оплату праці.

Вартість години ремонто-місця визначається за такою ж методикою, як і послуг, без урахування оплати праці роб­ітників ремонтної майстерні.

Для організації

розрахункових цін послуг за виконані ро­боти виробничим підрозділам господарства чи іншим замовни­кам доцільно застосовувати розрахункові ціни за 1 люд.-год роботи працівника ремонтної майстерні (акумуляторника, га­зозварника, токаря, слюсаря, коваля та ін.). Застосування та­ких цін спрощує розрахунок з замовником при потребі у виконанні конкретної роботи одного з працівників ремонтної майстерні.

7.2. Оплата праці водіїв автомобілів

Оплата праці водіїв вантажних автомобілів у сільськогоспо­дарських формуваннях здійснюється згідно з відрядною систе­мою за обсяг виконаних перевезень або за розцінками оплати за надані послуги за умов орендно-договірних відносин.

Погодинну оплату праці застосовують при неможливості вра­ховувати вагу вантажів: перевезення людей, садивного мате­ріалу, тари, підвезення їжі до місць роботи тощо. Працю цієї категорії працівників, включаючи й тих, яким встановлений ненормований робочий день, оплачують по місячних тарифних ставках, які визначаються множенням годинної тарифної став­ки на середньомісячну норму робочого часу, а при не повному робочому місяці - по денних тарифних ставках, що визнача­ються діленням місячної ставки на кількість робочих днів, пе­редбачених графіком роботи на даний місяць. Водіям автомобілі 11

встановлюється час на підготовчо-заключні роботи тривалістю 18 хв. за зміну для виконання робіт, необхідних перед виїздом і після повернення їх у гараж. Цей час включається в робочий і оплачується з розрахунку встановленої водієві тарифної став­ки та враховується при складанні графіків роботи водіїв на лінії.

Оплата часу простою не з вини працівника провадиться з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встанов­леного працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небез­печна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній зароботок. Час простою з вини працівника не оплачується (ст. 113 Кодексу за­конів про працю України). При відрядній системі оплати праці за обсяг перевезень водіям оплачують залежно'від групи автомобілів за вантажопі­дйомністю і категорії вантажів, що перевозяться. Розцінки вста­новлюються за одну тонну перевезеного вантажу (з урахуван­ням затрат часу на вантажно-розвантажувальні роботи) і за один тонно-кілометр. Тарифні ставки встановлюються підприємством на основі Галузевої угоди між Державним департаментом авто­мобільного транспорту і профспілкою працівників автомобіль­ного транспорту та шляхового господарства України по галузі автомобільного транспорту для водіїв III класу, що працюють на вантажних автомобілях (включаючи спеціалізовані). Водіям І та II класів нараховують надбавку в розмірі відповідно 25% і 10% тарифної ставки за відпрацьований як водій час.

Перегляд і введення норм виробітку, застосування умов оплати праці провадяться власником або уповноваженим ним органом з обов'язковим офіційним повідомленням профспілко­вого комітету підприємства не менше, ніж за два місяці до їх введення.

Водіям, що працюють на автомобілях II і III групи із спе­ціальним устаткуванням і механізмами, тарифні ставки вста­новлені з урахуванням сумісництва робіт по керуванню цими механізмами і устаткуванням (табл. 12).

Усунення експлуатаційних несправностей, що виникли під час рейсу і не потребують розбирання вузлів і механізмів ав­томобіля, покладають на водія і не оплачують. При виконанні водієм у рейсі робіт з ремонту вузлів та механізмів автомобіля з їх розбиранням і усуненням несправностей його праця опла­чується у встановленому порядку за фактично відпрацьований час при наявності підтверджувального документу. За відрядної системи оплати праці водіям час на підготовчо-заключні робо­ти враховують при встановлені норм часу та відрядних розці­нок і окремо не оплачують.

Єдині норми часу в хвилинах і відрядні розцінки в коп­ійках встановлюються для вантажів І класу. Для вантажів II, III і IV класів застосовують поправочні коефіцієнти відповідно 1,25; 1,66 і 2, які розраховують виходячи із середнього коеф­іцієнта використання вантажопідйомності автомобіля.

Єдині норми часу на перевезення вантажів автомобільним транспортом і відрядні розцінки для оплати праці водіїв вклю­чають: норми часу та відрядні розцінки за час простою транс- ', порту під навантажуванням і розвантажуванням на одну тон­ну вантажу (табл. 13) та норми часу і відрядні розцінки на один тонно-кілометр (табл. 14).

Таблиця 12