1. Складаються порівняльні відомості.

2. Встановлюються причини відхилень фактичної наявності майна від даних обліку.

3. Регулюються різниці можливого пересортування.

4. Розраховується розмір природних втрат.

5. Виявлені лишки оприбутковуються: дебет рахунків 10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 30 (рахунки для обліку матеріальних цінностей і грошей), кредит субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності.

6. Нестачі списуються: дебет субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", кредит рахунків 10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 25, 26,27, 28, 30. Якщо відшкодування нестач здійснюються матеріально відповідальною особою, то запис роблять у дебет субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і в кредит субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу Плану рахунків.

Кореспонденцію рахунків за відображення результатів інвентаризації показано в табл. 7.9.

Списання нестачі за рахунок природних втрат проводиться за таких умов:

а) наявність нестачі, виявленої в результаті інвентаризації;

б) наявність норм природних втрат за конкретними видами цінностей.

Таблиця 7.9. Відображення на рахунках результатів інвентаризації

Зміст господарських операцій		Кореспонденція рахунків			Сума, грн
		дебет		кредит
Оприбутковано виявлені лишки запасів		20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари"		719 "Інші доходи від операційної діяльності"	1000
Списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реалізації		946 "Втрати від знецінення запасів"		20,21,22, 26, 27, 28	500
Списані запаси втрачені внаслідок надзвичайних подій (стихійне лихо, крадіжки тощо)		99 "Надзвичайні витрати"		20,21,22, 26, 27, 28	800
Отримані відходи від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій		209 "Інші матеріали"		75 "Надзвичайні доходи"	200
Списана нестача запасів (якщо винна особа не встановлена, то виявлену суму нестачі відносять також у дебет позабалансового субрахунку 072)		947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"		20,21,22, 26,27,28	1500
Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами (списується з кредиту субрахунку 072 після встановлення винуватців)		375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"		719 "Інші доходи від операційної діяльності"	2400
Відображена сума ПДВ	719 "Інші доходи від операційної діяльності"		641 "Розрахунки за податками"			400
Отримано гроші в рахунок відшкодування втрат	30 "Каса", 31 "Рахунки в банках"		375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"			2400

Списання природних втрат здійснюється у межах виявлених нестач. Економія за природними втратами одних цінностей не може бути джерелом покриття нестачі інших цінностей.

Взаємне зарахування пересортування може бути проведене за таких умов:

а) виявлено лишки та нестачі матеріальних цінностей одного найменування і тотожної кількості;

б) нестача й лишки утворилися за період, що перевіряється, та в однієї матеріально відповідальної особи.

По закінченні інвентаризації мають бути складені такі документи: інвентаризаційний опис, порівняльна відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок за зарахуванням пересортування (за потреби), пояснення матеріально відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, розрахунок матеріальної шкоди (за наявності нестачі).

Оцінку нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з "Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116. Цим Порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою

де Рз - розмір збитків;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А - амортизаційні відрахування;

/інф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість;

Азб - розмір акцизного збору.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію, та облікування лише у кількісному вираженні, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкових цін.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Дані про діючі ціни і розрахунки розміру шкоди, що підлягає покриттю, подаються судово-слідчим органам підприємствами, установами, організаціями-позивачами.

Протокол інвентаризаційної комісії має бути розглянутий у 5-денний строк і затверджений керівником підприємства або органом, який призначив інвентаризацію.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.