- •Загальні положення
- •Законодавство України про туризм
- •Туристичні ресурси України
- •Організаційні форми та види туризму
- •Учасники відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності
- •1.2 Тип підприємства та інше.
- •1.3 Нормативно-правова база функціонування підприємства.
- •2. Структура та функції бухгалтерської служби.
- •2.1 Структура бухгалтерського відділу.
- •3. Облік Власного капіталу
- •3.1 Статут підприємства
- •1. Грошові та матеріальні внески засновників;
- •3.2 Синтетичний та аналітичний облік власного капіталу
- •4. Облік товарних та виробничих запасів
- •4.1 Організація обліку товарно-матеріальних цінностей
- •1) Транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі первинної документації;
- •2) Оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.
- •1. Надійшли і оприбутковані виробничі запаси від постачальників:
- •4.2 Порядок ведення «Книги обліку придбання товарів»
- •4.3 Порядок ведення обліку
- •4.4 Рахунки фактури
- •4.6 Документи з інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.
- •1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-хіу.
- •1. Складаються порівняльні відомості.
- •5. Облік витрат виробництва та обігу.
- •5.1 Склад витрат.
- •5.2 Нормативні та законодавчі документи.
- •1. Інструкції з охорони праці (перші примірники).
- •5.4 Псбо 17.
- •5.6 Облікові реєстри по обліку витрат
- •1. Склад і сума витрат відображених у статтях "Інші операційні витрати” та "Інші витрати” Звіту про фінансові результати;
- •6.2 Порядок документального оформлення реалізації продукції
- •110 Грн. Однак, якщо не врахувати витрат на збут, то при початковій
- •1 Необхідно також ураховувати, що продаж продукції, робіт і послуг оподатковується податком на додану вартість. Тому прибуток
- •6.3 Класифікація доходу
- •7. Облік формування та використання прибутку
- •7.1 Формування основних і оборотних коштів базового підприємства
- •2. Загальна сума обігових коштів (сума оборотного капіталу) підприємства (Сок), що дорівнює сумі значень другого та третього розділів активу бухгалтерського балансу підприємства.
- •7.2 Звітність по обліку використання прибутку
3.2 Синтетичний та аналітичний облік власного капіталу
Синтетичні рахунки призначено для отримання узагальненої (об'єднаної") інформації. А тому облік, побудований на основі цих рахунків, називається синтетичним. Синтетичний облік дає можливість накопичувати зведені дані про активи, власний капітал, зобов'язання і господарську діяльність підприємства. Синтетичний облік ведеться на рахунках першого порядку, коли на кожний вид активів і пасивів відкривається окремий рахунок. План рахунків, затверджений наказом Мінфіну України ЗО листопада 1999 р. №291, налічує 90 синтетичних рахунків (рахунків першого порядку), з яких 12 залишено поки що безіменними, і 232 субрахунки (рахунки другого порядку). Дані синтетичного обліку в узагальненому вигляді відображуються у відповідних регістрах. Синтетичні рахунки містять значно меншу кількість розрахунків або вказівок на конкретні види матеріальних цінностей проти рахунків аналітичних. Особливими ознаками синтетичних рахунків є те, що: усі синтетичні рахунки мають двоцифровий код; на синтетичних рахунках інформація узагальнюється за економічно однорідними видами майна чи джерел його утворення; поточний облік на синтетичних рахунках та узагальнення даних в кінці місяця здійснюються тільки в грошовому вимірнику; для синтетичного обліку відводиться обмежене коло облікових регістрів — журнал реєстрації господарських операцій, окремі журнали-ордери, книга «Журнал-Головна», оборотний і сальдовий баланс тощо; стан активів і пасивів, що випливає з більшості синтетичних рахунків, показується в бухгалтерському балансі за однойменними статтями. Однак для управління діяльністю підприємства самої тільки узагальненої інформації ще недостатньо. Відтак ті дані, що зафіксовані на синтетичних рахунках (особливо щодо виробничих запасів, незавершеного виробництва), у поточному управлінні використовуються обмежено. Про що може говорити, наприклад, загальний показник витрат на сировину, матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, інші оборотні активи, коли для управління виробництвом треба мати конкретну інформацію — що саме і скільки є в наявності, за якими цінами купувалося і т. ін. У зв'язку з цим більшість синтетичних рахунків має необхідну кількість субрахунків, які запроваджуються для посилення аналітичного характеру і дійовості обліку, його контрольних функцій. А тому види активів і пасивів поділяють на певні підгрупи, що об'єднуються відповідними субрахунками. Кількість субрахунків хоч і регламентовано планом рахунків, але підприємства залежно від галузевих особливостей самі можуть відкривати в разі потреби додаткові субрахунки. Кількість аналітичних рахунків не обмежується. Майже кожний субрахунок має свої аналітичні рахунки для обліку конкретних найменувань товарно-матеріальних цінностей, кожного боржника чи кредитора, різних видів зобов'язань. На основі аналітичних рахунків будується аналітичний облік, в якому сконцентровано до дрібниць виважену інформацію про наявність та рух необоротних і оборотних активів, власного капіталу і зобов'язань за їхніми видами. Прикладом може бути оборотна відомість до субрахунка № 203 «Паливо» синтетичного рахунка № 20 «Виробничі запаси» (табл. 4.5). Між синтетичними і аналітичними рахунками існує постійний взаємозв'язок, який забезпечує достовірність, доступність і зрозумілість облікової інформації кожному користувачеві. Те, що відображене на синтетичних рахунках, має бути відображене й на аналітичних. Отже, тут фіксується прямий зв'язок між синтетичним і аналітичним обліком, а відтак сума аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунка має дорівнювати сумі синтетичного рахунка. Субрахунки в обліку існують не випадково. Вони допомагають згрупувати аналітичні рахунки за підгрупами, що дає можливість отримати потрібну узагальнену інформацію, яку можна значно ефективніше використати в управлінні підприємством. Наприклад, аналітичні рахунки до синтетичного рахунка № 15 «Капітальні інвестиції» групують за такими субрахунками: 151 «Капітальне будівництво»; 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»; 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»; 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»; 155 «Формування основного стада». Ознаками аналітичного обліку є: трицифровий код субрахунків, які за підгрупами об'єднують потрібну кількість аналітичних рахунків, призначених для обліку конкретних найменувань майна, розрахунків, зобов'язань, власного капіталу; використання типових та спеціальних регістрів; ведення обліку в натуральному та грошовому вимірниках; відображення стану активів і пасивів балансу у формі однойменних та комплексних статей, що випливають з синтетичного обліку.