Інформаційні процеси як безпосередній об'єкт комп'ютеризації

Незважаючи на те, що самепо собі поняття "інформація" відноситься до числа абстрактних (подібнопоняттями"речовина", "енергія" і т.п.), проявляється інформація завжди в матеріально-енергетичній формі, зокрема у виглядісигналів.

Сигналможематисаму різну фізичну природу; в інформаційному процесі він виконує функцію переносника інформації від її джерела до приймача і далі до адресата.

У найзагальнішому вигляді цей процес показаний у вигляді наступній блок-схеми (див. рис.1).

Інфрачервоний промінь

Приймати сигнал

Декодування сигналу

Рис. 1. Сигналу інформаційному

Залежно від конкретних умов (особливості вихідної інформації, кількість проміжних її приймачів і споживачів тощо) процес передачі інформації, її рух від джерела до кінцевого адресата може бути багатоступеневим: інформаційнийсигналі кожен з проміжних елементів цієї, ланцюги можуть міняти свою фізичну природу іхарактерпристрою.

У зв'язку з цим у загальній проблематиці оптимізації інформаційних процесів дуже актуальні такі питання, як изоморфность (взаємна однозначність) інформації та її сигналу, повнота і об'єктивність передачі, можливість (здатність) її сприйняття приймаючим суб'єктом або технічним пристроєм та ін

Але передача інформації- лише одна з фаз інформаційного процесу, щохарактеризуєту чи іншуінформаційнусистему. Загальна ж його структура показана на рис.2.

Не можна не помітити, що власне інформаційний процес починається з сприйняття (і фіксації) інформації, що міститься в тому чи іншому джерелі.

Саме в цій стадії відбувається формування первинного образу сприйманого об'єкта, відділення корисної (так званої прагматичної) інформації від шумів, тобто будь-яких перешкод, що заважають сприйняттю важливою для нас (стосовно до конкретного завдання) інформації.

Завершується вона формуванням сигналу, за допомогою якого і передається інформація. Це стає можливим внаслідок того, що будь-який сигнал, представляючи собою який-небудьматеріальнийпроцес (наприклад, імпульс електричного струму, електромагнітнеколивання, запах,звук, колір), характеризується певною структурою, яку можна виразити в дискретної формі, тобто у вигляді суми змінюють один одного положень (станів).

На принципі передачі інформації за допомогою сигналів, які зазнали дискретизації ^1,і заснованароботацифрових електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), деякі сучасні типи яких здатні виконувати певні формально-логічні операції і "впізнавати" зорові образи. Однак таку здатність машина набуває лише після того, коли вона цього спеціально "навчена", тобто коли в її пам'ять попередньо був введений клас об'єктів, ознаки яких були виражені в тій чи іншій штучній системі позначень, або, іншими словами, закодовані.

Звідси і принциповавідмінність у сприйнятті об'єкта людиною та обчислювальної машиною:людинасуб'єктивно сприймаєобразоб'єкта, а машина - код різних ознак об'єкта, які виділені і необхідні для вирішення машиною певного завдання.

Однак, незалежно від принципової різниці в результатах, інформаційний процес у будь-якій системі починається з сприйняття і виділення потрібноїдля насінформації,а сама інформація являє собою зміст сигналу, який був би зручний для його передачі по відповідних каналах. Канали можуть мати саму різну фізичну природу, зокрема бути механічними, оптичними, акустичними, електричними.

Тому передача інформації як фаза інформаційного процесу є не що інше, як перенесення інформації на відстань, її рух у часі і просторі за допомогою того чи іншого сигналу.Прийом же інформації є вторинним її сприйняттям іншим суб'єктом або іншим приймаючим технічним пристроєм.

Відповіднообробкаінформації теж може здійснюватися людиною або технічним пристроєм, зокрема електронною обчислювальною машиною.

Однак реалізується ця стадія інформаційного процесу людиною і машиною по-різному. Сутність обробки інформації машиною полягає в аналогових або цифрових перетворенняхвступників величин і функцій по жорсткій системі формальних правил, вироблених людиною^1.

Людинаж, здійснюючи смислову і логічну обробку інформації та її оцінку, не пов'язаний будь-якої жорсткої системою формалізованих правил. Самецим насампередмислення людинивідрізняється від здатності ЕОМ здійснювати деякі логічні операції, а сама людина, на відміну від машини, може приймати правильні рішення при неповній чи представленої в іншому вигляді інформації.

Не знімає цієї відмінності і наділення ЕОМ "очима" і "вухами" (за термінологієюН. Вінера), тобто різноманітними датчиками, вимірювальними приладами, за допомогою яких ЕОМ, здавалося б, набуває здатності не тільки перетворювати символи, а й змістовно взаємодіяти з середовищем. Однак ця здатність здається, бо більшість приладів незрівнянно з органами чуття. Прилади, як правило, - це лише штучні елементи рецепторів. Вони фіксують значення заздалегідь відібраних змінних і в силу цього не здатні або майже не здатні до самостійної цілеспрямованої фільтрації інформації, яка міститься в середовищі. Також мало здатні вони до стискання інформації. Окремідатчикине об'єднані у взаємодіючі системи, і ЕОМ, що базуються на них, не можуть сприймати цілісні об'єкти і реагувати на них. Цього вдається досягти лише там, де об'єкт (процес) досить простий і може бути представлений значеннями кількох змінних.

Для більш успішного використання ЕОМ як засобу вирішення того чи іншого завдання переважно, щоб надходить в неї інформація, що підлягає обробці, була представлена ​​порівняно невеликим набором змінних. Загальна ж їхня кількість може бути як завгодно великим, тому що сучасні ЕОМ характеризуються, на відміну від людини, величезною швидкістю дії (десятки і сотні мільйонівоперацій в секунду).

Завершується ланцюг інформаційного процесу (стосовно до керованоїінформаційнійсистемі)представленням інформації її споживача і прийняттям ним рішення.Сутність цієї стадії полягає у демонстрації перед споживачем різного роду зображень (у широкому сенсі), що містять характеристики вихідної інформації. Вони можуть бути як якісними, так і кількісними, що досягається використанням різних технічних пристроїв, зокремаіндикаторів(цифрових, графічних, реєструючих приладів), електронно-променевих трубок з екранами (так звані дисплеї). Останні в цей час одержують все більше поширення, оскільки дозволяють вирішувати проблему створенняінформаційноїлюдино-машинної системи, в якій представляється можливим використовувати ЕОМ в так званому діалоговому режимі.

В особливу стадію інформаційного процесу на рис.2 виділено зберігання інформації. Дана стадія є проміжною між іншими і може реалізовуватися практично на будь-якому етапі інформаційного процесу. Стадія зберігання має особливе значення: на здатності ЕОМ та інших технічних пристроїв зберігати в незмінному вигляді та у повному обсязі введену в них інформацію будуються всі автоматизованіінформаційні системи, в тому числі правовогохарактеру.