Методичні рекомендації

Контрольні питання

1.Що розуміється під програмним забезпеченням?

2.Які програмні засоби належать до загального програмного забезпечення?

3.Перерахуйте найбільш важливі програми, які відносяться до загального програмного забезпечення.

4.Назвіть основні функції, які виконуються загальним програмним забезпеченням.

5.Вкажіть призначення функцій основних груп прикладного (функціонального) програмного забезпечення.

6.Наведіть відмінності загального та прикладного програмного забезпечення.

7.Назвіть прикладні програми, які є найбільш поширеними серед торговельних підприємств малого та середнього бізнесу.

8.Для чого призначені текстові процесори? Назвіть відомі Вам текстові процесори.

9.Де застосовуються електронні таблиці?

10.Що можуть графічні процесори?

11.Які пакети програм відносяться до класу інтегрованих? 12.Які пакети відносяться до класу проблемно-орієнтованих? 13.Назвіть складові пакету MS Office.

14.Яке програмне забезпечення можна застосовувати для побудови бізнеспланів.

111

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Лабораторна робота № 6. Інтернет-технології

Мета Засвоєння студентами концепції глобальної мережі Інтернет, оволодіння мережними технологіями для ділового спілкування та пошуку комерційної інформації.

Короткі теоретичні відомості

Мережні технології

Термін “мережа передачі даних” або “мережа” використовується для опису великої різноманітності методів підтримки зв’язку між комп’ютерами та засобів апаратного та програмного забезпечення для їх реалізації, а також різних стандартів, умов та правил, що визначають роботу з мережами.

Мережа передачі даних – це складна комбінація комп’ютерів з апаратним та програмним забезпеченням. Оскільки глобальні мережі мають достатньо складну ієрархічну структуру, поняття “мережа” може допускати різні об’єднання комп’ютерів і локальних мереж.

Здатність комп’ютерів обмінюватись інформацією називають зв’язком. Для здійснення зв’язку між комп’ютерами використовують канали передачі даних.

Першу цифрову лінію зв’язку для передачі сигналів мови за принципом кодово-імпульсної модуляції побудувала в США фірмf Bell Laboratories в 1956 р. Тепер передача великих інформаційних потоків на значні відстані

112

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

здійснюється за допомогою кабельних, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку. Але найбільш перспективним є використання оптичних ліній зв’язку на основі волоконно-оптичних кабелів.

За призначенням мережі передачі даних можна класифікувати наступним чином:

∙інформаційні мережі – призначені для здобуття інформації від різних джерел та для обслуговування великої кількості споживачів;

∙обчислювальні мережі –призначені для здійснення великої кількості обчислень та розрахунків;

∙інформаційно-обчислювальні мережі – виконують обчислення і обробку даних та обслуговування споживачів інформації.

За розміщенням інформаційних ресурсів, територіальним розподілом та за складом вузлів мережі поділяються на локальні – LocalArea Network (LAN, або корпоративні) та глобальні – Wide-Area Network (WAN, такі як Internet).

Локальна мережа – комунікаційна система, яка з’єднує комп’ютери, як правило, в межах локалізованої зони. Така мережа передачі даних в основному встановлюється на обмеженій зоні і складається з сервера,

робочих станцій та засобів зв’язку між ними, а також спеціального апаратного та програмного забезпечення.

Сервер – це комп’ютер, який обслуговує робочі станції, забезпечуючи їх доступом до дисководів, принтерів та прикладного програмного забезпечення. Сервером може бути окремий комп’ютер з мережною карткою (платою).

Робочі станції взаємодіють як із сервером, так і з іншими робочими станціями.

Для створення локальних мереж потрібне додаткове апаратне забезпечення, таке, як ретранслятори, маршрутизатори, мости та ін.

Один із основних елементів апаратного забезпечення, який потрібний,

щоб встановити мережу, це плата мережного адаптера (мережна картка). Її

113

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

основна функція – це діяти як засіб зв’язку між мережею та комп’ютером, посилаючи та отримуючи дані через мережу.

Для об’єднання різних компонентів локальних мереж використовують такі види кабелів: коаксіальний, волоконно-оптичний та ін.

Методи об’єднання обладнання для створення мережі передачі даних називають топологією мережі або конфігурацією. Топологія мережі визначає, як пристрої мережі логічно з’єднані між собою для того щоб вони мали змогу обмінюватися даними в обох напрямках.

Найбільш часто вживаними топологіями мереж є: зіркоподібна, шинна і кільцева.

Зіркоподібна топологія включає центральний (головний) комп’ютер з одним або більше терміналами, які будучи з’єднані утворюють зірку.

Топологія однієї шини. При використанні шинної конфігурації побудови МПД всі пристрої або одиниці мережі приєднані до одного каналу передачі даних – шини. Така топологія дозволяє робити обмін даними в обох напрямках, але кожний раз, коли дані відправляються, необхідно вказувати адресу пристрою для якого вони призначені.

Кільцеподібна МПД. В МПД реалізованій за кільцеподібною конфігурацією всі комп’ютери під’єднанні до одного кільцеподібного каналу передачі даних. В цьому випадку не потрібно використовувати центральний комп’ютер. Дані при цьому циркулюють в кільці.

Узгодження роботи комунікаційного обладнання забезпечують протоколи МПД.

Протокол – це набір правил і процедур для обміну інформацією між комп’ютерами. Протоколи визначають, як необхідно встановлювати комунікаційні зв’язки між компонентами МПД, як передавати інформацію, як виявляти і як коректувати помилки, які виникають при передачі даних.

Типи широковживаних протоколів МПД:

∙ Ethernet – найчастіше використовують в локальних МПД;

114

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

∙FDDI – Fiber Distributd Data Interface – протокол для високошвидкісних МПД;

∙TCP/IP – Transmission Control Protocol/Internet Protocol –

використовують в мережі Internet;

∙ATM – Asynchronous Transfer Mode – протокол для передачі голосу та цифрових даних через різні типи каналів.

Весь процес взаємодії комп’ютерів і комунікаційних систем в мережі, починаючи від команд для під’єднання до каналу і закінчуючи обміном даними між споживачами, (тобто всі можливі процедурні дії в мережі), Всесвітня організація по стандартизації (ISO) формалізувала у вигляді впорядкованої ієрархічної системи, яка складається із семи рівнів. Правила взаємодії, формати даних і часові співвідношення в межах одного рівня називають протоколом взаємодії. Правила взаємодії різних рівнів мережі називають міжрівневим інтерфейсом. Таким чином, взаємодія в мережі на одному рівні визначається протоколом, а сусідні по вертикалі рівні взаємодіють один з одним через міжрівневий інтерфейс.

Рівні ієрархії протоколів МДП: 7 – прикладний рівень; 6 – представницький рівень; 5 – сеансовий рівень; 4 – трансортний рівень; 3- мережний рівень; 2- канальний рівень; 1 – фізичний рівень

Мережі передачі даних можна характеризуються наступними параметрами, які показують їх функціональні можливості:

∙видами переданої інформації (дані, мова, зображення);

∙ефективністю передачі коротких повідомлень;

∙вартістю передачі коротких повідомлень;

115

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

∙вартістю передачі одиниці інформації;

∙відсутністю помилок; можливістю пріоритетного обслуговування;

∙гарантією недоторканості інформації і секретністю.

Найбільш важливою експлуатаційною характеристикою МПД є час

надходження інформації, який залежить від структури мережі передачі даних, пропускної здатності ліній зв’язку, а також від способу з’єднання каналів зв’язку між взаємодіючими абонентами мережі і способу передачі даних по цих каналах.

Розрізняють системи передачі даних:

∙із постійним включенням зв’язку – режим on-line;

∙режим off-line – доступ до мережі, коли завдання для мережі готується заздалегідь, а при з’єднанні проводиться лише передача або прийом підготовлених даних.

Інтернет

Інтернет – це загальносвітова сукупність мереж із загальним адресним простором. Для організації міжмережевих з’єднань слугує протокол.

Протокол – це набір договорів, що визначає обмін даними між різноманітними програмами. Протоколи задають способи передачі повідомлень і опрацювання помилок у мережі, а також дають змогу розробляти стандарти, не прив’язані до конкретної апаратної платформи.

У Інтернет базовим протоколом є TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) впроваджений в 1983 р. IP відповідає за адресацію вузлів мережі, TCP – забезпечує доставку повідомлень за потрібною адресою.

Для правильного доставлення інформації кожному кожному комп’ютеру підключеному до Інтернет, надається унікальна адреса (номер). Унікальний номер називається IP-адресою. Вона складається з чотирьох номерів розділених крапками та ідентифікує мережу та комп’ютер (читається

116

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

зліва направо), наприклад 198.162.201.200. Крайнє зліва число позначає основну мережу; числа, що стоять правіше, вказують на більш дрібні ділянки всередині цієї основної мережі, остання цифра – це номер комп’ютера.

Щоб полегшити запам’ятовування комп’ютери позначають спеціальними іменами, які називаються доменними. Доменна адреса або Інтернет адреса – це послідовність імен доменів, розділених крапками. Адреса завершується іменем комп’ютера (сервера) (читається з права наліво). Наприклад, www. microsoft.com – тут www – web-сервер, microsoft –

організація (домен другого рівня), com - тип організації (домен першого рівня).

Програми, які виконують програмне управління доступом до ресурсів Інтернет називаються програми-браузери. Це такі як Netscape Navigator і Microsoft Internet Explorer.

Послуги Інтернету

Всі послуги, які надає мережа Інтернет можна поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі (послуги зв’язку) і використання інформаційних ресурсів та баз даних мережі

(автоматизованний пошук інформації) .

До числа послуг зв’язку між абонентами належать:

Telnet – віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-якому ПК мережі Інтернет як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режими роботи тощо.

FTP(File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися цифровими і текстовими файлами з будь-яким комп’ютером під’єднаним до мережі.

117

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

NFS(Networc File System) – розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп’ютера, як своєю власною.

E-mail – електронна пошта. Забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Інтернет. Приклад адреси для користування електронною поштою [e-mail], тут esk – ідентифікатор користувача, land.ru – ім’я домену.

News – новини. Одержання мережевих новин і електронних дошок оголошень мережі і можливість розміщення інформації на дошки оголошень мережі.

Rsh (Remote Shell) – віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп’ютері встановлена ОС

Unix.

Rexec(Remote Execution) – виконання однієї команди на віддаленій

Unix-машині.

Lpr – мережна преса. Відправлення файлу на друк на віддаленому мережевому принтері.

Lpq – мережний друк. Показує файли, які стоять в черзі на друк на мережевому принтері.

Ping – перевірка доступності віддаленого ПК по мережі.

Talk – дає можливість відкриття “розмови” із користувачем віддаленого ПК. При цьому на екрані одночасно видно текст, що вводиться і відповідь віддаленого користувача.

Whois – адресна книга мережі.

Finger – одержання інформації про користувачів віддаленого комп’ютера.

Webster – мережна версія тлумачного словника англійської мови. Факс-сервіс – дає можливість користувачу відправляти повідомлення

по факсимільному зв’язку, користуючись факсом-сервером мережі.

118

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Електронний перекладач – робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звернення до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.

Шлюзи – дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCP/IP (Fido, Goldnet, AT 50).

Для автоматизованого пошуку інформації належать системи Gopher, WAIS, WWW.

Gopher – засіб пошуку, який дає змогу користуватись ресурсами Інтернет за допомогою меню, не використовуючи адреси.

WAIS - набір індексованих баз даних із центральними каталогами. Пошук інформації виконується за ключовим словом в будь-якій кількості баз даних.

WWW – система для роботи з гіпертекстом.

Особливості організації комп’ютерних мереж на підприємствах

Найбільше поширення на підприємствах мають мережні технології інтранет і екстранет. Вони побудовані на базі Інтернет за однією технологією, яка використовує для обміну інформацією протокол TCP/IP

Інтранет – це закрита мережа, яка функціонує всередині компанії. Її основне завдання полягає в забезпеченні сумісного використання інформації і ресурсів підприємства тільки його службовцями.

Для здійснення взаємодії окремих інтранет-мереж в середовищі Інтернет слугує мережна інтегруюча система екстранет. Вона також є закритою мережею, використовує протоколи Інтернет і відкриті телекомунікаційні системи для спільного використання інформації співробітниками підприємства.

119

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Застосування Інтернету в бізнесі

Одним з напрямків здійснення бізнесу через Інтернет є електронна комерція. Електрона комерція – це торгівля матеріальними і інформаційними ресурсами та надання послуг за допомогою мережі Інтернет. Система електронної комерції включає в себе не лише операції купівлі/продажу, але і можливість супроводження процесів генерації попиту на продукцію і послуги. автоматизацію адміністративних функцій, пов’язаних з торгівлею і обробкою замовлень, а також з удосконаленням обміну інформацією між партнерами.

Розрізняють наступні кроки проведення електронної комерції –

онлайновий маркетинг, оформлення замовлень, проведення платежів і підтримка інформації про доставку.

Види електронної комерції:

“бізнес для споживача” (business-to-customer, B2C). Це інтернет-

магазини й аукціони, орієнтовані на споживача, який здійснює покупку не відходячи від монітора:

“бізнес для бізнесу” (business-to-business, B2B). Електронна комерція між підприємствами.

“бізнес для партнера” (businessto- partner, B2P).

“бізнес для суспільних відносин” (businessto- public relations, B2PR). “бізнес для держави” (businessto- government, B2G).

голосова комерція (voice commerce). Це голосові веб-портали. медіа-комерція (media-commerce). Це створення, опрацювання,

зберігання та доставляння високоякісного контенту. Поняття контент означає зміст інформаційного наповнення, наприклад веб-сайту.

Ще одним напрямком здійснення електронного бізнесу є електронні

гроші.

120

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com