1. за угодою сторін;

2. у колективному договорі

3. законодавством;

4. Трудовим колективом.

50. До близьких родичів і свояків відносяться:

1. тільки подружжя;

2. тільки батьки подружжя;

3. тільки батьки, брати, сестри і діти працівника;

4. батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя.

51. Випробування при прийнятті на роботу встановлюється:

1. з ініціативи працівника;

2. з ініціативи власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи;

3. з ініціативи трудового колективу;

4. за угодою сторін трудового договору.

52. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати:

1. трьох днів;

2. одного тижня;

3. одного місяця;

4. трьох тижнів.

53. Строк випробування при прийнятті на роботу працівників, за загальним правилом, не може перевищувати:

1. одного місяця;

2. двох місяців;

3. трьох місяців;

4. чотирьох місяців.

54. Хто виконує роботу за трудовим договором:

1. працівник особисто;

2. працівник може передоручити її виконання іншій особі;

3. за працівника можуть виконувати роботу його батьки;

4. працівник повинен виконувати доручену йому особисто і не має передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

55. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної роботи, іншої роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час:

1. тільки на тому ж підприємстві, установі, організації;

2. тільки на іншому підприємстві, установі, організації;

3. тільки у фізичної особи;

4. на тому ж або іншому підприємстві, установі, організації або у фізичної особи.

56. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за:

1. тиждень;

2. два тижні;

3. місяць;

4. за два місяці.

57. На який строк можна перевести працівника у встановлених законом випадках без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором:

1. до одного тижня;

2. до одного місяця;

3. до двох місяців;

4. до трьох місяців.

58. На який строк допускається тимчасове переведення працівника на іншу роботу у разі простою за його згодою:

1. до одного тижня;

2. на весь час простою у всіх випадках;

3. до одного місяця у всіх випадках;

4. на тому ж підприємстві, установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, установу, організацію, але в тій же місцевості на строк до одного місяця.

59. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово, за загальним правилом:

1. за три дні;

2. за тиждень;

3. за два тижні;

4. за місяць.

60. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, за наявності поважних причин у працівника у строк:

1. на протязі трьох днів;

2. на протязі п’яти днів;

3. на протязі одного тижня;

4. у строк, про який просить працівник.

61. Власник або уповноважений ним орган про наступне вивільнення працівників персонально попереджає не пізніше ніж:

1. за три тижні;

2. один місяць;

3. два місяці;

4. три місяці.

62. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене:

1. трудовим договором;

2. колективним договором;

3. правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4. законодавством.

63. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові:

1. звернутись до державної служби зайнятості;

2. іншу роботу на іншому підприємстві, установі, організації в цій же місцевості;

3. іншу роботу на іншому підприємстві, установі, організації в іншій місцевості;

4. іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

64. Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

відмови або ухилення від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

у всіх перерахованих випадках.

65. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний в день звільнення працівника:

1. видати належно оформлену трудову книжку;

2. провести з ним розрахунок;

3. видати копію наказу про звільнення з роботи;

4. зробити всі перераховані дії.

66. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, установах, організаціях понад:

1. два дні;

2. п’ять днів;

3. три дні;

4. чотири дні.

67. Працівникам, що стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється після прийняття на роботу не пізніше:

1. двох днів;

2. трьох днів;

3. п’яти днів;

4. чотирьох днів.

68. До трудової книжки працівника заносяться:

1. тільки відомості про роботу;

2. тільки заохочення та нагороди про успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації;

3. відомості про стягнення;

4. відомості про роботу, заохочення та нагороди про успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

69. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням:

1. тільки спеціальності, кваліфікації чи посади;

2. тільки часу роботи;

3. тільки розміру заробітної плати;

4. спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

70. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати на тиждень:

1. 38 годин;

2. 39 годин;

3. 40 годин;

4. 42 години.

71. Скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років встановлюється на тиждень:

1. 35 годин;

2. 36 годин;

3. 37 годин;

4. 38 годин.

72. Скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 15 до 16 років встановлюється на тиждень:

1. 18 годин;

2. 20 годин;

3. 24 години;

4. 22 години.

73. Скорочена тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, встановлюється на тиждень не більш як:

1. 35 годин;

2. 36 годин;

3. 37 годин;

4. 38 годин;

74. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до:

1. трьох років;

2. шести років;

3. чотирнадцяти років;

4. шістнадцяти років.

75. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи, за загальним правилом, скорочується як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні:

1. на півгодини;

2. одну годину;

3. півтори години;

4. дві години.

76. Тривалість роботи в нічний час скорочується, за загальним правилом, на:

1. півгодини;

2. півтори години;

3. одну годину;

4. дві години.

77. Нічним вважається час з:

1. 8 годин вечора до 6 годин ранку;

2. 9 годин вечора до 6 годин ранку;

3. 10 годин вечора до 6 годин ранку;

4. 10 годин вечора до 5 годин ранку.

78. Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1. тільки вагітних жінок;

2. тільки жінок, що мають дітей віком до трьох років;

3. тільки осіб, молодших вісімнадцяти років;

4. вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років, та інших категорій працівників, передбачених законодавством.

79. Неповний робочий час встановлюється, за загальним правилом: