1. за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом;

2. Власником або уповноваженим ним органом;

3. законодавством;

4. колективним договором.

80. Власник або уповноваженим ним орган зобов’язаний встановлювати неповний робочий час або робочий тиждень на прохання:

1. тільки вагітної жінки та жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходяться під її опікуванням;

2. тільки жінці, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;

3. тільки інвалідам;

4. в усіх вказаних випадках.

81. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються:

1. колективним договором;

2. законодавством;

3. трудовим колективом або його органом;

4. генеральною, галузевою та регіональною угодами.

82. До надурочних робіт забороняється залучати:

1. вагітних жінок;

2. жінок, що мають дітей віком до трьох років;

3. осіб, молодших вісімнадцяти років;

4. усіх перерахованих категорій працівників, а також інших категорій працівників, передбачених законодавством.

83. Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу:

1. трудового колективу або його органу;

2. органів з нагляду за охороною праці;

3. виборного органу первинної профспілкової організації;

4. об’єднання профспілок регіону.

84. Надурочні роботи не повинні перевищувати протягом двох днів підряд:

1. трьох годин;

2. чотирьох годин;

3. п’яти годин;

4. шести годин

85. Надурочні роботи не повинні перевищувати на рік:

1. 120 годин;

2. 100 годин;

3. 80 годин;

4. 140 годин.

86. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю, за загальним правилом, не більше:

1. півгодини;

2. години;

3. півтори години;

4. двох годин.

87. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як:

1. 36 годин;

2. 38 годин;

3. 40 годин;

4. 42 години.

88. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу:

1. трудового колективу або його органу;

2. органу охорони здоров’я;

3. органу з нагляду за охороною праці;

4. виборного органу первинної профспілкової організації.

89. Робота у вихідний день може компенсуватися:

1. тільки наданням іншого дня відпочинку;

2. тільки у грошовій формі;

3. наданням іншого дня відпочинку чи у грошовій формі на розсуд власника або уповноваженого ним органу;

4. наданням, за згодою сторін, іншого дня відпочинку чи у грошовій формі.

90. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається у виняткових випадках, передбачених:

1. трудовим договором;

2. колективним договором;

3. трудовим колективом або його органом;

4. законодавством.

91. Види щорічних відпусток:

1. тільки основна та додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

2. тільки основна та додаткові відпустки за особливий характер праці;

3. тільки основна та інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

4. усі перераховані види відпусток.

92. Тривалість щорічної основної відпустки працівникам, що досягли 18 років, не може бути меншою:

1. календарного місяця;

2. 26 календарних днів;

3. 15 робочих днів;

4. 24 календарних днів.

93. Тривалість щорічної основної відпустки особам віком до 18 років:

1. календарний місяць;

2. 31 календарний день;

3. 26 календарних днів;

4. 30 календарних днів.

94. Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці до:

1. 20 календарних днів;

2. 30 календарних днів;

3. 35 календарних днів;

4. 40 календарних днів.

95. Тривалість відпустки працівникам з ненормованим робочим днем до:

1. 5 календарних днів;

2. 10 календарних днів;

3. 7 календарних днів;

4. 15 календарних днів.

96. Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я надається щорічна додаткова відпустка до:

1. 20 календарних днів;

2. 25 календарних днів;

3. 30 календарних днів;

4. 35 календарних днів.

97. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку особам, що одружуються до:

1. 10 календарних днів;

2. 7 календарних днів;

3. 15 календарних днів;

4. З календарних днів.

98. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку у разі смерті рідних по крові або по шлюбу тривалістю до:

1. 5 календарних днів;

2. З календарних днів;

3. 10 календарних днів;

4. 7 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад.

99. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, тривалістю визначеною медичним висновком, але не більше:

1. 30 календарних днів;

2. 20 календарних днів;

3. 40 календарних днів;

4. 60 календарних днів.

100. Заробітна плата-це:

1. винагорода, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу;

2. винагорода, обчислена, яка правило, у грошовому виразі;

3. це мінімальна винагорода, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу;

4. винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.