3.3 Особливості експертної оцінки ознак при дослідженні підписів, виконаних за допомогою технічних прийомів і формування висновку.

Оцінюючи матеріал, можна зробити ряд висновків та запропонувати конкретні рекомендації експертам- почеркознавцям при дослідженні групи розглядуваних почеркових об'єктів.

Як відомо, вирішення ідентифікаційної задачі стосовно підписів, виконаних у незвичайних умовах, передбачає обов'язкове вирішення і діагностичної задачі (підзадачі) стосовно даного почеркового об'єкту. Причому це єдиний процес, етапи і стадії якого взаємопов'язані, а результати проміжних досліджень впливають один на одний та на заключний висновок.

Висловлене повною мірою стосується і підписів, щодо яких висувається версія про їх виконання шляхом перерисовки на просвіт (або за допомогою інших технічних прийомів). Проте кожен з етапів має свої особливості, на яких слід зупинитися докладніше.

Для вирішення питання про умови виконання підпису необхідно ретельно вивчати діагностичні ознаки, що наявні в цьому підписі, ступінь їх прояву, характер та локалізацію. Симптомокомплекс ознак, характерний для підписів, виконаних шляхом перерисовки на просвіт, викладений вище. Ці відомості можуть орієнтувати експерта на висунення певної версії. Бажано також обробити досліджуваний підпис за допомогою експертної системи "Dia", що дозволить у повному обсязі виявити діагностичні ознаки в даному підписі, дати їм правильну оцінку і, в кінцевому підсумку, визначитися з характером збиваючих факторів, що впливали на виконавця досліджуваного підпису. Крім того, використання EC "Dia" допоможе експерту при описі діагностичних ознак у висновку експертизи, що зробить останнє більш обґрунтованим та переконливим.

Для встановлення способу виконання досліджуваного підпису необхідно також провести попереднє візуальне порівняння усіх взаємопов’язаних досліджуваних підписів (якщо такі є у розпо­рядженні експерта), а також звернути увагу на найбільш подібні за транскрипцією та загальними ознаками зразки підпису особи, від імені якої значиться досліджуваний підпис. У зв'язку з цим слід підкреслити необхідність вимагати від органу, що призначив експертизу, надання експерту усіх документів, пов'язаних з досліджуваним, а також максимально можливої кількості достовірних зразків підпису особи, від імені якої виконаний досліджуваний підпис.

У тих випадках, коли експертом встановлений штучний характер збиваючих факторів, що впливали на виконавця підпису, а також коли візуально відзначається значна схожість за транскрипцією та загальними ознаками взаємопов'язаних досліджуваних підписів між собою або з певним зразком (зразками), версія про застосування технічних прийомів при виконанні досліджуваного підпису (підписів) повинна висуватися експертом в обов'язковому порядку (хоч ця версія може мати місце й в інших експертних ситуаціях). Для подальшої перевірки вказаної версії необхідно здійснити накладання взаємопов'язаних досліджуваних підписів або досліджуваного підпису з найбільш подібним за загальними ознаками зразком (зразками) та ретельно вивчити їх в світлі, що проходить (краще за допомогою світлостола). За можливістю слід також провести комп'ютерне суміщення таких підписів. Якщо досліджуваний підпис (підписи) виконані шляхом перерисовки на просвіт або за допомогою інших технічних прийомів, буде спостерігатися майже повний (але не абсолютний) чи фрагментарний (зі зміщенням) збіг протяжності за вертикаллю та горизонталлю елементів, їх взаємним розміщенням по вертикалі та горизонталі, а також за співвідношенням їх нахилів.

Проте цього ще не завжди достатньо для вирішення питання про умови виконання підпису. Необхідно вже на даному етапі провести попереднє дослідження наданих зразків підпису особи, від імені якої значиться досліджуваний підпис, з точки зору прояву (або відсутності) в них діагностичних ознак, а також з метою визначення їх усталеності або варіаційності.

Остаточний висновок про спосіб виконання досліджуваного підпису залежить від цілого ряду факторів, а саме: а) обсягу графічного матеріалу в досліджуваному підписі та його конструктивної складності; б) наявності взаємопов’язаних досліджуваних підписів, а також наявності або відсутності серед зразків моделі для перерисовки; в) ступеню збігу підписів, що суміщуються на просвіт; г) ступеню, характеру та локалізації діагностичних ознак у досліджуваному підписі; д) ступеню усталеності (або варіаційності) підписного почерку особи, від імені якої виконаний досліджуваний підпис.

Залежно від наявності та оцінки усіх перерахованих факторів експертом може бути зроблений категоричний або ймовірний позитивний висновок про виконання досліджуваного підпису шляхом перерисовки на просвіт або із застосуванням інших технічних прийомів. У ряді випадків можливий альтернативний висновок про спосіб виконання підпису (наприклад, з ретельним наслідуванням "на око", або із застосуванням технічних прийомів, зокрема - шляхом перерисовки на просвіт). При викладенні діагностичного висновку, на наш погляд, слід уникати однозначних формулювань про виконання досліджуваного підпису шляхом перерисовки на просвіт якого-небудь певного підпису (мається на увазі "модель", наявна серед наданих зразків). По-перше, справа в тому, що досліджуваний підпис може бути виконаний шляхом застосування інших технічних прийомів, тому точніше говорити про виконання досліджуваного підпису із застосуванням якихось технічних прийомів, зокрема - шляхом перерисовки на просвіт. По-друге, правильнішим уявляється формулювання про виконання досліджуваного підпису на просвіт з використанням як моделі певного підпису (якщо такий є серед зразків), оскільки не можна виключити варіанти, коли, наприклад, виконавець здійснює перерисовку не безпосередньо з вказаної моделі, а з її електрофотографічного зображення.

Таким чином, найбільш точними уявляються такі формулювання висновків про спосіб виконання досліджуваного підпису: "Досліджуваний підпис виконаний із застосуванням технічних прийомів, зокрема - шляхом перерисовки на просвіт,використовуючи як модель..."; "Досліджуваний підпис, імовірніше за все, виконаний шляхом перерисовки на просвіт з використанням попередньої моделі..."Досліджуваний підпис виконаний з ретельним наслідуванням підпису К. або з використанням технічних прийомів, зокрема - шляхом перерисовки на просвіт з використанням як моделі якогось справжнього підпису ІС ...".

Якщо у експерта не сформувався висновок про виконання досліджуваного підпису шляхом перерисовки на просвіт або із застосуванням інших технічних прийомів, то це, як правило, не відзначається у висновку експертизи (крім тих випадків, коли експерту поставлене конкретне питання про виконання даного підпису вказаним способом).

Слід також відзначити, що висновок про умови виконання, який склався на першому етапі дослідження, неодноразово перевіряється та уточнюється на етапі вирішення ідентифікаційної задачі, з урахуванням не тільки загальних, але й окремих почеркових. ознак, а остаточне рішення діагностичної задачі формується лише по закінченні усього процесу дослідження. Тому відмова від вирішення ідентифікаційного питання лише на підставі висновку про виконання підпису шляхом перерисовки на просвіт (або з використанням інших технічних прийомів) уявляється методично невірною.

Перейдемо тепер безпосередньо до етапу вирішення ідентифі­каційної задачі встановлення справжності (несправжності) досліджуваного підпису. Цей процес в цілому здійснюється за традиційною схемою, тобто шляхом порівняльного дослідження загальних та окремих почеркових ознак в досліджуваному підписі та наданих експерту зразках. Тут необхідно ще раз підкреслити важливість зіставлення діагностичних ознак у порівнюваних почеркових об’єктах, якщо ці ознаки проявилися у зразках. У випадку їх наявності в досліджуваному підписі та відсутності у зразках (особливо за аналогічний період часу), ця розбіжність, поряд з іншими, може бути покладена в основу негативного висновку про тотожність.

В деяких випадках можливий негативний висновок про справ­жність підпису тільки на підставі порівняльного дослідження загальних почеркових ознак. Зокрема, коли ступінь виробленості рухів у досліджуваному підписі значно вище ступеню виробленості почерку у зразках (наприклад, якщо перерисовка на просвіт якогось маловиробленого підпису або підпису особи з вираженим порушенням координації рухів природного характеру виконується особою з розвиненими почерковими можливостями). Вста­новлення ступеню виробленості рухів виконавця досліджуваного підпису можливе при аналізі окремих фрагментів, виконаних без ознак уповільненості темпу та порушення координації рухів першої групи. У таких випадках, як правило, крім виробленості рухів розрізняються також характер та локалізація ознак порушення координації рухів першої групи, що також може бути покладено в обґрунтування негативного висновку про справжність досліджуваного підпису. Проте в таких випадках експерту слід бути вельми обережним та по можливості підкріплювати цей висновок ще й розбіжностями окремих ознак почерку в досліджуваному підписі та зразках.

Хоча порівняльне дослідження окремих ознак в порівнюваних почеркових об'єктах проводиться за загальною (традиційною) схемою, при оцінці виявлених збіжностей та розбіжностей необхідно враховувати таке.

У випадках, коли несправжній підпис виконаний шляхом пере- рисовки на просвіт або із застосуванням інших технічних прийомів, збіжні ознаки, що стосуються загальної форми рухів, протяжності та розташування по вертикалі і горизонталі елементів підпису, безумовно будуть виявлені експертом, однак, суттєвість та ідентифікаційна значущість їх буде вкрай мала, оскільки вони, в даному випадку, пояснюються способом виконання досліджуваного підпису, при якому саме ці ознаки простіше за все сприймаються та передаються виконавцем.

Щодо розбіжностей, то при такому способі виконання вони можуть бути представлені у вельми обмеженій кількості. Іден­тифікаційна їх значущість, як ми вже зазначали, залежить від обсягу наданих зразків, їх стійкості (варіаційності), зіставлюваності за часом з досліджуваним підписом. Найбільш інформативними є розбіжності таких ознак, як будова рухів за конструкцією в цілому, складність рухів при виконанні окремих фрагментів підпису, напрямок і послідовність рухів при виконанні елементів.

Тут слід відзначити, що такі ознаки, як напрямок рухів та послідовність виконання елементів, можна точно визначити тільки за допомогою застосування певної техніки (мікроскоп та ін.), а в ряді випадків необхідно застосовувати й методи, які традиційно належать до галузі СТЕД (наприклад, метод вологого копіювання при дослідженні штрихів, які перетинаються). В таких випадках експерт-почеркознавець або повинен звертатися за консультацією та допомогою до спеціалістів відповідного профілю, або опанувати ці методи та вміти самостійно їх застосовувати.

При проведенні повного та всебічного почеркознавчого дослідження експертом у більшості випадків може бути виявлена така сукупність ознак, яка не тільки сприяє сформованості його внутрішнього переконання про несправжність досліджуваного підпису, але й є достатньою для обґрунтування висновку експертизи. Тому слід ще раз звернути увагу на те, що відмова від вирішення ідентифікаційного питання лише на підставі встановлення факту виконання досліджуваного підпису шляхом перерисовки на просвіт (або із застосуванням інших технічних прийомів) уявляється методично невірною.

Тим не менш, не можна виключити випадки, коли неможливо виявити достатню навіть для ймовірного негативного висновку, сукупність розбіжностей ознак у порівнюваних почеркових об'єктах (наприклад, при короткості та простоті будови досліджуваного підпису, незначному прояві у ньому діагностичних ознак, варіаційності або малої кількості наданих зразків, представленні експерту досліджуваного підпису у вигляді неякісної електрофотокопії). В таких ситуаціях цілком можливі висновок про справжність досліджуваного підпису в формі НВМ або відмова експерта від вирішення ідентифікаційної задачі. Останнє уявляється більш прийнятним, особливо у випадках відсутності оригіналу досліджуваного підпису (хоча за наявності якісної електрофотокопії можливий категоричний негативний висновок про тотожність навіть в такій ситуації), малої інформативності досліджуваного підпису, а також при недостатній кількості наданих зразків.

Щодо позитивного висновку про справжність підпису при встановленні факту його виконання шляхом перерисовки на просвіт або із застосуванням інших технічних прийомів, то така ситуація в практиці мало імовірна. Крім того, як показують дані експери­ментального дослідження, відсутність розбіжностей окремих ознак у досліджуваному підписі та зразках, ще не свідчить про неможливість виконання цього підпису іншою особою. Теоретично позитивний висновок можливий при виконанні досліджуваного підпису або його конструктивно складних фрагментів у швидкому темпі, без ознак порушення координації рухів першої групи. Проте в таких ситуаціях (особливо при усталених зразках) проміжний висновок про перерисовку даного підпису на просвіт (або за допомогою інших технічних приймів) стає сумнівним, тобто дана експертна версія може бути помилковою.

Узагальнення результатів проведення даної роботи, щодо почеркознавчих експертиз підписів, виконаних за допомогою технічних прийомів, та проаналізувавши літературні джерела показало наступне.

1. При дослідженні з метою вирішення питання про справжність первинних підписів встановлено:

а) в 50% випадків дано правильні категоричні висновки про їх недійсності або справжньою ності, особливо за підписами, виконаним «на просвіт» і через копіювальний папір. Даний результат показує, що при ретельному дослі джень експерти, незважаючи на незвичайність испол нения, можуть прийти до правильного висновку.

б) в 40% випадків дані висновки про неможливе ти вирішення питання по суті, особливо при ис проходженні підписів, виконаних шляхом передавлювання (висновки про фальшивості відсутні).

Це пояснюється, на думку експертів, погане розмежування вдавлених штрихів, внаслідок чого ускладнено встановлення темпу виконання, форми траєкторії рухів при з'єднанні штрихів і напрямки рухів. Судячи за даними експери мента, почеркознавчих досліджень не можна вирішити питання про достовірність первісної підпису, виконаної шляхом передавлювання. На мій погляд, таким дослідженням можна лише встановити причину появи вдавлених штрихів в місці розташування досліджуваної підписи. У той же час аналіз висновків про неможливість вирішення по суті питання про справжність підписів, виконаних через копіювальний папір або олівцем «на просвіт», показує, що вони в більшості своїй недостатньо обгрунтовані, оскільки експерти явно переоцінили істотність установлених ними збігаються чи різняться ознак (недостатня перевірка стійкості відмінностей і характерності збігів);

в) в 10% випадків експертами зроблені помилкові висновки при вирішенні питання про справжність підписів, виконаних через копіювальний папір і шляхом передавлювання. Помилкові висновки були обумовлені неправильною оцінкою факту відсутності деяких ознак, викликаного виконанням штрихів підпису з використанням копіювального паперу, і переоцінкою співпадаючих ознак, які були характерними для підписів, виконаних за допомогою технічних прийомів.

2. При дослідженні з метою вирішення питання про достовірність вторинних підписів встановлено:

а) в 71,8% випадків дані висновки про неможливість вирішення питання по суті, особливо по підписам, наведеним чорнилом поверх штрихів, виконаних через копіювальний папір. Основними причинами цього, на думку експертів, является повне повторення при наводкою штрихів первісної підпису і неможливо з'ясувати ня походження наявних відмінностей;

б) найбільшу кількість правильних категоричних висновків щодо фальшивості дано при дослідженні підписів, наведених поверх олівцевих і вдавлених штрихів. Це зумовлено, очевидно, тим, що в даному випадку легше відрізнити чорнильні штрихи від штрихів попередньої підготовки. Правильність зазначених висновків говорить про те, що при ретельному дослідженні вирішити питання про достовірність або недійсності вторинних підписів можливо;

в) помилкові висновки зроблені експертами тільки при дослідженні підписів, наведених чорнилом поверх справжніх підписів, виконаних через копіювальний папір (6,4% випадків). Причина, на наш погляд, криється в тому, що в даному випадку до оцінки різняться ознак треба було підходити з особливою обережністю, так як вони часто можуть бути однаковими як при наведенні справжнього підпису, виконаної через копіювальний папір самим її виконавцем, так і іншою особою .

3. Порівняння між собою відповідно співпадаючих і розрізняються ознак, зазначених експертами при встановленні недійсності первинних і вторинних підписів, показало їх значну схожість. Як правило, відзначалися наступні ознаки:

а) збігаються: загальні - транскрипція, загальний вигляд, переважна протяжність рухів по вертикалі і горизонталі, переважний напрямок рухів при виконанні основних елементів; приватні - загальна структура рухів при виконанні великих і малих літер, форма траєкторії рухів при з'єднанні заголовних букв між собою, протяжність рухів по горизонталі при виконанні заголовних букв, овалів рядкових букв і розчерку; б) розрізняю щиеся: загальні - темп виконання, ступінь і характер натиску, розміщення рухів при виконанні підпису в цілому щодо бланкової рядка; приватні - форма траєкторії рухів при виконанні овалів заголовних і рядкових букв, безбуквенную штрихів і розчерку, протяжність русі по вертикалі при виконанні основних елементів заголовних букв, форма траєкторії рухів при з'єднанні елементів безбуквенпих штрихів і малих літер (особливо овалів), розміщення точок початку рухів при виконанні покривних елементів заголовних букв і овалів малі літери, розміщення точок закінчення рухів при виконанні заголовних букв і підрядкових елементів рядкових літер, розміщення рухів по вертикалі при виконанні горизонтальних елементів рядкових літер, розміщення точок перетину рухів при виконанні заголовних букв, розміщення точок посилення натисків при виконанні розчерку.

4. При дослідженні недійсності первинних і вторинних підписів з метою встановлення їх виконавця експерти в жодному разі не змогли прийти не тільки до категоричного, але навіть і орієнтовний висновку.

Зіставлення між собою результатів узагальнення експертної практики з дослідження підписів, виконаних за допомогою деяких технічних прийомів, і результатів експерименту показало:

• питання про достовірність або недійсності первинних підписів вирішене при проведенні експерименту в 55% випадків, а за матеріалами узагальнення-в 30,3% випадків. Якщо ж виключити із зазначених даних підписи, виконані «на про ¬ світ» безпосередньо чорнилом (вони исследова ¬ лись як первинні), то картина ще більш вражаюча: при проведенні експерименту-в 47% випадків, а за даними узагальнення - тільки в 4, 2% випадків. Таким чином, при спеціально поставленої задачі по вирішенню питання про достовірність первісної підпису експерти досить успішно провели необхідні дослідження, тоді як у практиці, як правило, їх не проводять;

• питання про достовірність або недійсності вторинних підписів вирішене при проведенні експерименту в 28,2% випадків, а за даними узагальнення - в 88% випадків. У той же час висновки про неможливість вирішення питання по суті були дані відповідно в 71,8% і в 6% випадків. Ці дані показують, що при проведенні судових експертиз експерти, очевидно, зайве сміливо приходять до категоричним висновків про недійсності спірних вторинних підписів, так як початкові підписи в більшості випадків не досліджувалися. Крім того, потрібно відзначити, що за даними експерименту при вирішенні питання про достовірність вторинних підписів в 6,4% випадків висновки експертів були помилковими;

• виконавець недійсності первинних і вторинних підписів ні в одному випадку не встановлено;

• збігаються і різняться ознаки, відмічені експертами при встановленні недійсності первинних і вторинних підписів, подібні між собою. Ці ознаки мають, очевидно, відповідно найменше і найбільше ідентифікаційне значення при почерковедческом дослідженні підписів, виконаних за допомогою технічних прийомів.

В результаті узагальнення експертної практики встановлено наступне.

1. Основна методична помилка експертних досліджень полягає в тому, що початкові підписи, виконані за допомогою копіювального паперу, олівцем «на просвіт» або шляхом передавлювання, в більшості своїй не виявляються і не вивчаються експертами почеркознавцями з метою вирішення питання про їх автентичності (в 68% випадків ). Це призводить до неповноти дослідження і, можливо, до помилкових висновків, так як за даними узагальнення є факти встановлення автентичності первинних підписів.

2. Не завжди проводиться дослідження з метою встановлення виконавця недійсності первинних підписів (тільки в 21,3% випадків, причому в основному при виконанні підписів «на просвіт» безпосередньо чорнилом).

3. Значна кількість категоричних висновків про неподлінносгі вторинних підписів, виконаних поверх вдавлених, олівцевих штрихів і штрихів копіювального паперу (в 88% випадків), як нібито свідчить про значні можливості почеркознавчої експертизи при їх дослідженні. Проте категоричність зазначених висновків недостатньо обгрунтована, оскільки початкові підписи в більшості випадків не виявляються і не досліджуються, і, отже, висновки про недійсності відносяться до досліджуваних підписам як єдиного об'єкту.

4. Відсутність не лише категоричних, але навіть ймовірних висновків про виконавця недійсності вторинних підписів вказує на те, що изза малювання за раніше нанесеним штрихами в них не залишаються в достатньому для ідентифікації обсязі ознаки почерку чи підписів особи, їх виконав. У зв'язку з цим експерти роблять висновки про неможливість вирішення питання по суті або про непридатність зазначених підписів для ідентифікації виконавця.

5. При встановленні фальшивості первинних і вторинних підписів експерти вказують в основному на одні і ті ж збігаються ознаки: загальні - транскрипція, загальний вигляд, переважна протяжність рухів по вертикалі і горизонталі, переважний напрямок рухів при виконанні основних елементів; приватні - загальна структура рухів при виконанні рядкових і заголовних букв, спосіб початку рухів при виконанні заголовних букв, форма траєкторії рухів при з'єднанні елементів заголовних букв, протяжність та розміщення рухів про по горизонталі при виконанні елементів підпису, то Це обумовлено, на наш погляд, тим, що при виконанні зазначених підписів виконавець завжди вдається до малювання за раніше нанесеним штрихами.

6. Обов'язкова наявність елементів малюванні досліджуваних підписах обумовлює, в свою чергу, той факт, що експерти вказують, як правило, одні і ті ж різняться ознаки при встановленні недійсності первинних і вторинних підписів. До них відносяться: загальні - ступінь координації рухів, темп виконання, ступінь безперервності рухів і характер натиску; приватні - форма траєкторії рухів при виконанні овалів великих і малих літер, протяжність рухів по вертикалі при виконанні розчерку, форма траєкторії рухів при з'єднанні елементів рядкових букв, розчерку і заголовних букв з малими, розміщення точок початку рухів при виконанні овалів рядкових і заголовних букв, а також покривних штрихів заголовних букв, розміщення точок перетину рухів при виконанні заголовних букв, розміщення точок закінчення рухів в розчерку і овалах заголовних букв, спосіб закінчення рухів в рядкових буквах і розчерку, розміщення місць посилення й ослаблення натиску в малих буквах і розчерку.