- •56. Матеріальне та процесуальне право. Співвідношення;
- •56. Матеріальне та процесуальне право. Співвідношення;
- •57. Принципи права та їх класифікація;
- •58. Норми права у системі соціальних норм;
- •59. Система соціальних норм;
- •60. Ознаки правової норми;
- •61. Норма права. Поняття та види;
- •62. Норма права та її структура;
- •63. Диспозиція правової норми. Поняття та види;
- •64. Санкція правової норми. Поняття та види;
- •65. Гіпотеза правової норми. Поняття та види;
- •66. Елементи правової норми;
- •67. Правотворчість: поняття та види;
- •68. Принципи правотворчості;
- •69. Функції правотворчості;
- •70. Стадії законодавчого процесу;
- •71. Сутність поняття форми (джерела) права;
- •72. Джерела (форми) права;
- •73. Нормативно - правовий акт: поняття та види;
- •74. Види правових актів;
- •75. Поняття та види законів;
- •76. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види;
- •77. Види нормативних актів України;
- •78. Співвідношення права і закону;
- •79. Дія нормативно-правових актів у часі;
- •80. Дія нормативно-правових актів у просторі;
- •81. Дія нормативно-правових актів за колом осіб;
- •82. Система права та її елементи;
- •83. Галузь права;
- •84. Критерії поділу права на галузі;
- •85. Інститут права. Класифікація інститутів права;
- •86. Підгалузі права. Поняття та сутність;
- •87. Система законодавства та її структура;
- •88. Структура вітчизняного законодавства;
- •89. Відмінність системи права від системи законодавства;
- •90. Систематизація законодавства та її види;
- •91. Галузі законодавства. Поняття та сутність;
- •92. Кодифікація законодавства. Поняття та сутність;
- •93. Інкорпорація законодавства. Поняття та види;
- •94. Правові відносини: поняття та класифікація;
- •95. Юридичний зміст правовідносин.
- •96. Фактичний зміст правовідносин;
- •97. Зміст правовідносин;
- •98. Юридичний обов'язок;
- •99. Суб'єкти правовідносин: поняття та види;
- •101. Дієздатність. Поняття та сутність;
- •102. Деліктоздатність. Поняття та сутність;
- •103. Об'єкти правовідносин: поняття та види;
- •104. Юридичні факти: поняття та класифікація;
- •105. Реалізація норм права. Поняття та форми;
- •106. Використання права.
81. Дія нормативно-правових актів за колом осіб;
Усі особи: • громадяни держави; • іноземці; • особи без громадянства (апатриди); • особи з подвійним громадянством (біпатриди); • усі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності.
Види законів у дії за колом осіб:
1. Загальні — розраховані на все населення. Низка законів, насамперед кримінальних, поширюються на громадян держави незалежно від місця їх перебування (за кордоном);
2. Спеціальні — розраховані на певне коло осіб. Одні закони поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб'єктів, інші — лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо), їх дія в просторі та за колом осіб не збігається.
Іноземні громадяни і особи без громадянства порівняні в правах і обов'язках із громадянами держави за деякими винятками, їм не надаються окремі права і на них не покладаються певні обов'язки: обирати і бути обраними до державних органів країни, бути суддями, перебувати на службі в збройних силах (див. ст. 24 Закону України від 1 лютого 1994 р. «Про правовий статус іноземців» та ін.).
3. Виняткові — роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни (члени екіпажів військових кораблів, військовослужбовці військових частин та ін.), що знаходяться на території невласної держави, наділені імунітетом -- дипломатичним, консульським та ін. Ці особи користуються особистою недоторканністю. Вони звільняються від юрисдикції держави перебування у питаннях, пов'язаних із їх службовою діяльністю.
Так, працівники дипломатичних представництв мають дипломатичні імунітети (виключення із сфери дії юрисдикції країни перебування; незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених національним правом) і дипломатичні привілеї (особисті пільги, переваги). Дипломатичні агенти та їх житла є недоторканними. Вони звільняються від кримінальної, адміністративної, цивільної і будь-якої іншої відповідальності перед державними органами країни перебування щодо службової діяльності. Мають фіскальний (податковий) імунітет, а також право на безмитне провезення багажу і звільнення від його огляду та ін. Дипломатичних агентів можна об'явити персоною нон-гра-та, але до них не можуть бути застосовані заходи відповідальності та інші заходи державного примусу.
Дещо меншим є обсяг консульських імунітетів і привілеїв. Імунітетом користуються також службовці міжнародних організацій на підставі статутів цих організацій або спеціальних угод.
82. Система права та її елементи;
Право є дуже складною цілісною системою. Як вже зазначалося, є два поняття: «система права» і «правова система», які не є тотожними, їх слід розрізняти. Правова система — поняття ширше, ніж система права. Система права входить до правової системи, є засадною системою в системі.
На відміну від правової системи система права — правова категорія, яка означає внутрішню будову, внутрішню структуру права будь-якої країни. Вона виражається через розподіл і побудову нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні блоки (частини) постають у єдності.
Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інститутами.
Можна сказати інакше: система права — це науково організована сукупність правових норм, розподілених за групами — правовими інститутами, зведеними у підгалузі, які у свою чергу утворюють галузі — цілісні нормативні утворення.
Ознаки (риси) системи права:
1. Обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин. Вона не може створюватися на суб'єктивний розсуд людей існує об'єктивно;
2. Органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок правових норм, а не їх випадковий набір. Норми права, з яких складається система права, не можуть функціонувати ізольовано. Вони взаємно узгоджені та цілеспрямовані;
3. Структурна багатоманітність. Це означає, що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елементів, які логічно об'єднують, розташовують нормативний матеріал у певній функціональній спрямованості.
Дослідження системи права варто розпочинати з попереднього вирішення питання про структурні елементи і критерії побудови системи. Під структурою системи розуміється єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структура — це засіб зв'язку елементів у системі, які забезпечують її спрямоване функціонування та усталеність (стабільність).
Структурні елементи системи права:
- норми права;
- інститути права;
- підгалузі права;
- галузі права.