2.5. Свропейськ! пенггенщарш правила

При поводженш з уама особами, позбавленими вол!, необхідно дотримуватись Гхшх прав людини.

Особи, позбавлеш вол1, збер!гають ус1 права, яких вони не були законно позбавлеш за р1шенням суду, вщпоездно до якого вони засуджеш до позбавлення волг чи взят1 шд варту.

Обмеження, накладен! на оаб, позбавлених волц повинш бути м1н1мально необхщними та вщповщати тш обгрунтованш мет1, з яко1 вони накладалися.

Утримання ув’язнених в умовах, яи порушують Їхш права людини, не може бути виправдано нестачею ресурсов.

Життя в м]сцях позбавлення вол1 повинно бути, наскшьки це можливо, наближене до позитивних аспегпв, життя у сусшльствь Утримання шд вартою мае здшснюватися таким чином, щоб сприяти поверненню до суспшьства ос1б, позбавлених воль

Варто заохочувати сшвробгтництво із зовшшшми сощальними службами та, наскшьки можливо, залучення громадянського сусшльства до у часа у питаниях в’язничного життя.

Персонал пештенщарних установ виконуе важливу сусшльну функцйо, 1 тому порядок IX набору, ПрофеС1ЙНоУ П1ДГОТОВКИ та умови робота повигёш забезпечувати Тм можливкть пщтримувати високі стандарти поводження з ув’язненими.

ВС1 пенггенщарт установи повинш регулярно шспектуватися державними органами та пщдаватися незалежному мошторингу.

Сфера ди тпа застосування. Свропейсью пештенщарш правила застосовуються щодо вс!х ос1б, взятих пщ варту судовою владою, чи засуджених до позбавлення воль

В принцип!, особи, ВЗЯТ1 П1Д варту ВЩПОВЩНО до рхшення суду, та особи, засуджеш до позбавлення вол1, повинш утримуватися Т1льки в пештенцгарних закладах, тобто в закладах, призначених для утримання саме цих двох категорий ув’язнених.

Даш Правила застосовуються також щодо осгб:

• яю можуть утримуватися в пештенщарнш установ1 з будь- яко! 1НШ01 причини;

• взятих пщ варту вщповщно до ршення суду або засуджених до позбавлення воя1, але з тих чй шших причин утримуються в

ШШИХ М1СЦЯХ.

МаполгГш у В1Ц1 до 18 рою в повинш утримуватися не в пенітенціарних закладах для дорослих, а в спещально призначених для них закладах. Протер якщо, як виняток, малолтп утримуються в таких пештенщарних закладах, потрабно встановита спещальш правила, яю враховують !хнш статус та потреби.

Особи, яю страждають на розумов1 хвороби або стан розумового здоров’Я яких несумюний з тюремним ув’язненням, повинш утримуватися в специально призначених для цього установах. Якщо, проте, як виняток, таю особи утримуються в пештенщарних установах, поТр1бно встановита спещальш правила, яю враховують !хнш статус та потреби.

Ц1 правила повинш застосовуватися неупереджено, без будь- яко! дискримшацп за ознакою стат1, раси, кольору шюри, мови, рел]Нйних, пол)тичних або шших переконань, нацюнального або сощального походження, приналежносп до нацюнальних меншин, майнового статусу, народження або шшого статусу.

Умови тюремного ув’язнення. №хто не може бути ув’язнений без належним чином оформленого ршення, вщповщно до вимог нацюнального законодаветва.

По можливост1, ув’язнеш повинш направлятися для вщбуття покарання в пенггенщарш установи, розташОваш поблизу В1д м1ста проживания або м!сць сощально!' реабштащУ.

Розмвдення ув’язнених, 1 зокрема, надання мюць для сну, повинне проводитися з повагою до людськоТ пдноеп та, по можливостт, із забезпеченням можливост1 усамггиення, а також В1ДПОВ1ДНО до саштарно-ппешчних виМог з урахуванням кл1матичних умов, 1 зокрема, плонц, кубатури: примнцення, осв1тлення, опалення та вентиляци.

У вс1Х буд1влях, де ув’язнеш повинш мешкати, працювати або збиратися: ¹

• В1кна мусять бути достатньо великими, аби ув’язнеш могли читати чи працювати прй природному осштленш в нормальйих умовах, та забезпечувався приплив св1жого повпря, кр1м тих випадюв, коли е в1дп0в1дна система кондищЬнування пов1тря;

• штучне оевгглення мусить вщповдати загальноприйнятим техшчнвм нормам;

• повинна бути передбачена система сигналізацп, яка дозволяє ув’язненим негайно встановлювати контакт із персоналом.

Нацюнальне законодавство мусить мютити мехашзми, як! не допускають порушення цих мтмальних ^: вимог внаслщок перенаповнення в’язниць.

Ув’яэнених зазвичай треба розм1щати на шч в Окремих камерах, за винятком тих випадюв, коли Ум зручшше розташовуватися разом з іншими ув’язненими.

Сшльне розм1щення допускаеться лише в тому випадку, коли прим1щення е придатним для цього та сам1 ув’язнеШ тдходять один одному.

В м1ру можливост!, ув’язненим варто надавати виб1р, перш Н1Ж . РОЗМ1ЩЭТИ IX ДЛЯ сну В одному ПрИМ1ЩеНШ 3 1НШИМИ ув’язненими.

При ухваленш ршення щодо направления ув’язненого до ■пеУ чи шшо1 пештенщарно! установи або в конкретне В1ддшення пештенщарно! установи треба належним чином враховувати необхщшсть утримувати шд вартою:

• пщслщнцх окремо вщ засуджених;

• ЧОЛОВ1К1В окремо ВЩ Ж1НОК;

• молодих ув’язнених окремо вщ ув’язнених старшого вжу.

Допускаються вщступи вщ зазначених вимог про роздшьне

утримання для того, щоб надати ув’язненим можлив1сть сшльно брати участь в заходах, як! оргашзуються, проте Ц1 групи завжди роздшяються на шч, якщо тшьки ув’язнеш не згодш утримуватися разом та адмшктращя пештенщарно! установи не вважае, що це буде найбшьшою мгрою вщповщати штересам вс1х ув’язнених.

Заходи безпеки при розм1щенн1 вс1х ув’язнених повинн1 бути м1н1мально обмежуючими з урахуванням небезпеки втеч1 або запод1яння ув’язненими шкоди соб1 або шшим.

Вег частини кожного пештенщарного закладу повинн1 пост1йно утримуватися в порядку та чистоть

Ув’язненн!, яю не мають власного прийнятного одягу, мають забезпечуватися одягом, який вщповщае кл1мату. Цей одяг не повинен бути ганебним або принижуючим.

Ув’язнеш забезпечуються комплексним харчуванням з урахуванням Ух в1ку, стану здоров’я, релин, культури та характеру 1хньо'1 роботи. Вимоги щодо рашону харчування, включаючи м1н1мальну к1льк1сть калор1й та бшюв, визначаються нац10нальним законодавством. 1жа мусить готуватися та подаватися з урахуванням ппешчних вимог. Прийом 1Ж1 оргашзуеться трич1 на день з розумними штервалами. Ув’язнен1 повинн! завжди мати доступ до чисто! питно! води.

Вс1 ув’язнен1 мають право на отримання правово! допомоги, 1 адмшстращя пен1тенц1арно! установи зобов’язана надати розумш можливост! для отримання доступу до тако! допомоги.

Працю в м1сцях ув’язнення варто розглядати як позитивний елемент внутр1шнього режиму та нжоли не застосовувати як покарання.

Кожен ув’язнений мусить мати можливість не менше години щодня займатися фізичними вправами на вщкритому пов1тр1, якщо дозволяє погода.

Кожна пештенщарна установа мусить прагнути надати вам ув’язненим доступ до освггшх програм, яю повинш бути максимально всеб1чними та вщповщати шдивщуальним потребам ув’язнених та Їхшм прагненням.

Вс1 ув’язнеш повинш бути звшьнеш вщразу ж шсля заюнчення строку Ухнього ув’язнення або при винесенш судом або шшйм органом постанови про звшьнення. Дата та час звшьнення мають бути зареестроваш.

Внутршнш розпорядок. Внутр1ШН1Й розпорядок мае бути оргашзований в пештенщарних установах з урахуванням вимог режиму, безпеки та дисципліни з одночасним наданням ув’язненим умов утримання, яю забезпечують людську пднсть та повне виконання програми заходов.

Заходи безпеки, яю вживаються щодо окремих ув’язнених, повинн1 бути м1Н1мально необх1дними для забезпечення Кхнього надгйного утримання.

Якомога швидше п1сля надходження до установи мусить провадитися оцщка ув’язнених з огляду на те, чи становлять вони загрозу для безпеки шших ув’язнених або в’язничного персоналу чи Б1дв1дувач1в цих установ, та чи е ймов1ршсть того, що вони сам1 можуть запод1яти соб'1 шкоду.

Спещальш заходи суворого режиму або безпеки повинш вживатися тшьки у виключних обставинах.

Дисципл1нарним порушенням може вважатися тшьки поведшка, яка може загрожувати внутр1шньому розпорядку, режиму або безпещ. У нац10нальному законодавств1 мае бути визначено:

-дп або безд1яльнють ув’язнених, яю становлять дисципл1нарн1 проступки;

процедури, яких необх!дно дотримуватися при дисциплшарних слуханнях

• ;види та тривалють накладених стягнень;

• органи, уповноважеш накладати таю стягнення;

• доступ до оскарження та уповноважений на це орган.

Персонал пештенщарно! установи не мае застосовувати силу

щодо ув’язнених за винятком випадюв самооборони або у випадках спроби втеч1, або активного чи пасивного фізичного опору встановленому законом порядку, 1 завжди це мусять бути крайш заходи.

Адмгшстрацгя г персонал. За пештенщарш установи повинш вщповщати органи державно! влади, не пщпорядковаш вшськовому вщомству, полщп або карного розшуку. Керування пештенщарними закладами мусить здшснюватися в етичному контекст 1, у рамках якого визнаеться, що до ув’язнених необхідно ставитися гуманно та з повагою до невщ’емно! пдност! людини. Персонал мае демонструвати ч1тке усвщомлення мети пештенщарно! системи. Кервництво мае заохочувати лщерство у кращому досягненш ц1е! мети.

Обов’язки персоналу ширш1 за обов’язки простих охоронщв 1 повинн1 враховувати необхщшсть сприяти поверненню ув’язнених до сусшльства теля вщбування покарання на основ1 программ позитивно! мотиваци та допомоги.

У сво'1й робот1 персонал мусить дотримуватися високих профес1йних та особистих стандарпв. Пен1тенщарне кер1вництво повинне придшяти пр1оритетну увагу дотриманню правил для персоналу. Особлива увага повинна прид1лятися оргашзацп стосушав м1ж ув’язненими та персоналом пештенщарно! установи, який працюе в безпосередньому контакт! з ними. Персонал мусить с8о!м поводженням 1 виконанням сво!х обов’язк1в завжди позитивно впливати на ув’язнених та викликати в них повагу.

У кожнш пен1тенц1арн1Й установ1 мае бути начальник, який мусить мати достатню квал1фжащю та в1дповщн1 особист1 якост1, адмшютративш навички, належну профес1йну п1дготовку та досвід. Начальники призначаються на умовах повно! зайнятосп 1 повинн1 увесь св!Й час прид1ляти виконанню сво!х оф1ц1йних обов’язк1в.

Пештенщарне кер1вництво повинно забезпечити, щоб кожна пештенщарна установа завжди була повшстю шд контролем начальника, заступника начальника або шшоТ уповноваженоУ посадовоГ особи.

Чолов1ки 1 ж1нки повинш бути збалансовано представлеш в штатному розклад] пештенщарно'1 установи. Погргбно вжити заход1в, аби передбачати мехашзми сприяння максимально можливш взаемоди м1ж адмш1стращею, іншими пращвниками, зовшшшми вщомствами та ув’язненими.

Викладене вище дозволяє зробити висновок, що Свропейсью пештенщарш правила - це м1жнародно рекомендований порядок виконання та вщбування покарань, тому доцшьно пор1вняти Ух з порядком 1 умовами виконання та вщбування покарань в Укра'пи, ознайомити з ними персонал установ виконання покарань, яю ПОВИНШ використовувати IX у професшнш Д1ЯЛБНОСТ1.ТЕМАЗ

СИСТЕМА ПОКАРАНЬ У ЗАРУБ1ЖНИХ КРАШАХ

1. Вид и покарань у крашах ближнього зарубйюкя

На В1дм1ну В1д КК Украши, КК Росн:

а) передбачае смертну кару як вид покарання (ст. 59) (так само, як 1 КК Бшоруа).

б) передбачае можливість позбавлення не т!льки спещального 1 вшськового, а й почесного звання, а також державних нагород; натомють не передбачае можливосп позбавлення рангу 1 квашфжацшного класу (ст. 48);

в) бшып легкими покараннями визнае: позбавлення права обШмати певш посади чи займатися певною Д1яльнютю, а не позбавлення специального, вшськового чи почесного звання, класного чину 1 державних нагород; обмеження вол1, а не арешт (ст. 44);

г) громадсью роботи 1менуе обов’язковими роботами (ст. 49), виправш роботи передбачае тшьки для ос1б, як! не мають пост1йного м1сця роботи (ст. 50), встановлюе строки, на як! можуть бути засуджен1 до обмеження вол! різн1 категори ос!б (ст. 53), меж1 позбавлення вол1 на певний строк визначае В1Д двох М1СЯЦ1В до двадцяти роюв (ст. 56), прямо вказуе на те, що дов1чне позбавлення вол1 встановлюеться за вчинення не будь-яких особливо тяжких злочин1в, а лише таких, що посягають на життя (ст. 57);

д) больше не м!стить такого виду покарання, як конфккащя майна (В1ДПОВ1ДНИЙ пункт ст. 44 1 ст. 52 виключеш Законом РФ В1Д 8 грудня 2003 р.).

ККБторуЫ, на вщмшу В1Д КК Украши, зокрема:

а) найлегшим видом покарання визнае громадсью роботи, а не штраф;

б) не лише штраф ! позбавлення права обшмати певн! посади або займатися певною Д1яльшстю, а й громадськ! роботи визначае як покарання, яке може бути основним або додатковим (ст. 48);

в) визначае штраф у базовой величин! (розмгр одтег базовог величины становитъ 17 ООО бшоруських карбованцев), диференщюе розм!ри штрафу залежно В1Д тяжкост! злочину 1 наявност1 корисливих мотив1в, а також прямо виюпочае можливість застосування штрафу при засудженш за тяжкий 1 особливо тяжкий злочин (ст. 50);

г) допускае можливість звшьнення судом особи вщ подальшого вщбування громадських роб1т 1 виправних робгг у раз! виникнення вщповщних обставин (вагГтност1, швалщносп тощо) шд час вщбування цих вид1в покарань (ст. 49);

д)забороняе призначати конф1скац1ю майна як додаткове покарання до штрафу та виправних роб1т, а також видшяе спещальну конфюкацш, яка застосовуеться незалежно вщ категорп злочину 1 виду покарання, тобто може бути застосована поряд із загальною конф1скащею (ст. 61). Спещальна конфккащя означае примусове вилучення у власнють держави: знарядь 1 засоб1в вчинення злочину; речей, вилучених з обиу; майна, здобутого злочинним шляхом; предмет!в, безпосередньо пов’язаних зі злочином, якщо вони не шдлягають поверненню потершлому або

. . . Н

1НШ1Й ОСОб1.

Дещо В1дм1нними е назви та змют шших кошсретних внщв покарань, перел1ки ос1б, до яких вони не застосовуються. Наприклад, КК Б\лорус\ визначае дещо шип (часто - набагато бшьш широю) перелки оаб, до яких не застосовуються громадсью роботи, виправш робота, обмеження по вшськовш служб!, арешт, обмеження вол1, направления до дисциплшарно'1 вшськовоТ частини (стагп 52-56), позбавлення вол1 встановлюе на мшмальний строк В1д шести М1сящв, максимальний - до 10 роюв, за особливо тяжю злочини - до 15, а якщо вони пов’язаш з умисним посяганням на життя людини - до 25 роюв, визначае, що строк позбавлення вол1 за необережш злочини не може перевищувати 7 роюв (ст. 57), встановлюе, що дов1Чне ув’язнення е можливим лише за злочини, поеднаш з умисним посяганням на життя людини за обтяжуючих обставин 1 що по вщбутп 20 роюв суд у певних випадках може замшити його позбавленням вол1 на строк не бшьше 5 роюв (ст. 58).

Система покарань, передбачена КК Молдовы, у, цщому нагадуе систему покарань у КК України, за винятком таких особливостей:

а) не передбачено таких вид1в покарань, як конфкжащя майна, виправн! роботи, службов1 обмеження для вшськовослужбовщв I обмеження волк Конфкжащя майна трансформувалась у спещальну конфккацйо 1 набула юридичного статусу заходу безпеки;

б) передбачене покарання у вид1 позбавлення державних нагород, 1 воно, як 1 позбавлення спещальних звань та класного чину, вважасться б|льш тяжким, шж позбавлення права обшмати

* ■ » ■ м

певш посади чи займатися певною Д1яльшстю (статп62 1 66);

в) штраф обчислюеться в умовних одиницях (ст. 64);

г) позбавлення вол! призначаеться на строк В1Д 6 М1сящв до 25 рок!в, в порядку складання покарань 1 при сукупност1 вироюв, - В1ДПОВ1ДНО, ДО зб 1 35 рок1в, а у раз1 пом’якійення покарання в порядку помилування довчне ув’язнення зам1нюеться позбавленням вол1 на строк 35 роюв. Зпдно зі ст. 81 КК Молдови дов1чне ув’язнення не може бути призначене за готування до злочину \ за замах на злочин. Проте у цьому КК двадцятъ п ’ять статей передбачають покарання у вид1 дов1чного ув’язнення.

Основними особливостями покарань за ККЛатви е так1:

а) до основних покарань вщнесеш лише: позбавлення вол1, арешт та примусов! роботи, до додаткових - конфгскащя майна, видворення з краши, обмеження прав та контроль полщп, а до покарань, як1 можуть застосовуватись як основн1 або додатков!, - Т1льки штраф (ст. 36);

б) позбавлення вол1 може бути призначене на строк вщ 6 М1СЯЦ1В ДО 1 5 рОК1В, за особливо ТЯЖК1 злочини - до 20 рок1в або дов!чно (ст. 38);

в) штрафи визначаються у м1н1мальних зароб1тних платах, передбачена можлив!сть в1дстрочення сплати штрафу на строк до одного року (ст. 41);

г) змктом покарання у вид1 обмеження прав е позбавлення права на левний вид чи на ва види шдприемницько! д1яльност1, на певний рщ занять, на обжмання певно'1 посади, на отримання дозволу чи прав, передбачених спещальним законом (ст. 44);

д) мЫмальним строком арешту можуть бути три дш (ст. 39).

Надзвичайно щкава своею Ч1ТК1СТЮ, лопчшстю 1

вщповщнютю принципам справедливость гуманяосп система покарань та шших заход1в впливу передбачена. КК Литеи. Вщповщно до статей 42, 44-51 цього КК до особи, яка вчинила злочин, можуть бути застосоваш таю покарання:

1. позбавлення публ1чних прав (позбавлення на строк вщ одного до 5 роюв права на обрання чи призначення на посади). Це покарання у санкцп стагп не встановлюеться; його призначае суд у випадках, коли особа вчинила злочинне д1яння у зв’язку із зловживанням наданими ш правами;

2. позбавлення права виконувати певну роботу або займатися певною д1яльшстю (на строк вщ одного до 5 роюв);

3. публ1чн1 роботи. Можуть бути призначеш лише за згодою засудженого, на строк вщ одного мюяця до одного року (щомюяця вщ 10 до 40 годин безоплатних суспшьно корисних робп, а загалом не бшьше 480 годин за злочин 1 240 годин за кримшальний проступок);

4. штраф. Вш у санкц]1 статт! не зазначаеться 1 призначаеться в таких розм!рах: за крим1нальний проступок - до 50 мппмальних прожиткових мш1мум1В (МПМ; один МПМ - близъко 0,3 евро); за злочин невеликоУ тяжкост! - до 100 МПМ; за злочин середньоТ тяжкост1 - до 200 МПМ; за тяжкий злочин - до 300 МПМ;

5. обмеження вол1 може бути призначене на строк вщ трьох М1сящв до двох роюв. На вщмшу В1д обмеження вол1, передбаченого КК України, у даному випадку це покарання мае 1нший зм1ст. Воно виконуеться за м!сцем проживания 1 полягае у тому, що на засуджених оаб покладаються зобов’язання (самовтьно не зм!нювати м1сце проживания, виконувати встановлеш судом обов’язки 1 дотримуватися встановлених судом заборон, з,в!тувати про Їх виконання);

6. арешт (на строк вщ 15 до 90 Д1б за злочин 1 вщ 10 до 40 Д1б за крим4нальний проступок, при цьому арешт до 45 Д1б може вщбуватися у вихщш дш);

7. позбавлення вол1 на певний строк (на строк вщ 3 м1сящв до 20 роюв, а у випадкаХ, коли при невщбутому покаранш вчинюеться новий злочин, - до 25 роюв);

8. дов1чне позбавлення вол!.

До особи, яка вчинила кримшальний проступок, можуть бути застосоваш -ильки перш1 плеть з перел1чених вище вид1в покарань. Позбавлення права виконувати певну роботу або займатися певною Д1яльшстю, публ1чн1 роботи, обмеження вол1 1 арешт призначаються тальки у випадках, встановлених у Спец1альнш частин! КК.

ККЕстонй' до основних покарань за злочини вщносить:

1. грошове стягнення (ст. 44);

2. тюремне ув’язнення (на строк вщ 30 Д1б до 20 роюв або ДОВ1ЧНО) (ст. 45).

Основними покараннями за проступки е:

1. штраф (вщ 3 до '300 штрафних одиниць. Штрафна одиниця - це базова сума штрафу, розм1р якоТ становить 60 крон - близько 4 евро) (ст. 47);

2. арешт на строк до 30 дшв (ст. 48).

До додаткових покарань за злочини вщнесеш:

1. заборона обшмати певш посади чи займатися певною Д1яльшстю на строк до 3 роюв (ст. 49);

2. позбавлення права керувати транспортним засобом на строк до 3 роюв (ст. 50);

3. позбавлення права придбавати, збер1гати, перемщувати 1 носити зброю 1 боеприпаси на строк до 5 роюв (ст. 51);

4. позбавлення права мисливства 1 риболовл1 на строк до 3 роюв (ст. 52);

5. майнове покарання — призначення сплати певно'1 суми (ст. 53). Це покарання застосовуеться при призначенш як основного покарання тюремного ув’язнення на строк понад 3 роки або дов]чного тюремного ув’язнення. Вказана сума може сягати вартосп усього майна засудженого. Отже, фактично це вар1ант конфюкацп майна, виражено! у грошовому екв1валентц

6. видворення (щодо шоземщв) (ст. 54);

7. грошове стягнення (ч. 6 ст. 44). Це основне покарання може призначатись як додаткове до тюремного ув’язнення.

Стаття 55 КК Естонп мютить положения, зпдно з яким у раз1 призначення покарань, передбачених статтями 49-52, як додаткових до тюремного ув’язнення вони поширюються на весь час вщбування основного покарання 1 додатково - на строк, визначений вироком суду.

Основш особливосп покарань за КК Польщ1 таю:

а) цей КК (стагп 32 1 322) передбачае невелику ильк1сть вид1в покарань — усього плеть (штраф, обмеження вол1, позбавлення волц позбавлення вол! на 25 рокав, дов1чне позбавлення вол1, г. також вшськовий арешт). Це можна пояснити юнуванням системи шших, кр1м покарань, засоб1в досягнення мети крим]напьного закону: кримшально-правових заход1в (глава V), заход 1 в, пов’язаних із застосуванням до винного виправного строку (ргоЫе) (глава VIII)

1. заход1В безпеки (глава X);

б) штраф призначаеться у межах вщ 10 до 360 (при надзвичайному збшыненш покарання - до 540) денних ставок; денна ставка не може бути нижче 10 злотих (1 злотый - близъко

0. 25 евро) або вище 2000 злотих 1 при п встановленш суд враховуе доходи винного, його особисп 1 с1мейш умови, матеріальне становище 1 можливост1 отримання заробтку (ст. 33);

в) обмеження вол1 призначаеться на строк вщ одного до 12 (при надзвичайному зб1льшенн1 покарання - до 18) М1сяц'ш 1 за своТм характером б1льш нагадуе передбачен1 КК Украши виправн1 чи громадськ1 роботи, шж обмеження вол1: воно виражаеться в обов’язку виконувати роботу, вказану судом (за мюцем пост1ЙноУ роботи з вщрахуванням 10-25 % зароб1тку або на об’ект! охорони здоров’я, социального захисту тощо, або на користь мйсцевоТ громадськост1 безоплатно вщ 20 до 40 годин на мюяць), 1 не змгнювати м!сце постійного проживания без дозволу суду (статп 34-36); -

г) позбавлення вол1 призначаеться на строк вщ одного мюяця до 15 роюв (ст. 37).