l_472_12078122
.pdf18.Охарактеризуйте апаратуру сполучування DTE з
фізичним середовищем зовнішнього каналу передавання.
19.Відтворіть основні схеми організації віддаленого
доступу.
20.У чому полягає відмінність понять «інтрамережі» та «екстрамережі»?
21.Що розуміють під технологією Carrier Ethernet?
551
Розділ 13. Загальні поняття та визначення
13.1. Послуги, служби та програми
Англомовний термін «Service» у перекладний технічній літературі часто трактують синонімічно до понять «послуга», «служба», «обслуговування» та «сервіс». Однак, рекомендовано все ж таки розрізняти ці поняття.
Послуга – це наданая мережею можливість задовольнити телекомунікаційні та/або інформаційні (або ті та інші одночасно) потреби користувача.
Послуга є продуктом мережі, який має вартість, що залежить від її типу й якості, і який споживає користувач мережі.
Службою мережі називають комплекс апаратних, програмних ресурсів мережі, а також організаційних засобів, задіяних для виробництва і надання конкретної послуги або виду послуг.
Таким чином, на відміну від послуги, служба є можливостью мережі (тобто мережевою компонентою), а не продуктом мережі.
Під термінами «сервіс» і «обслуговування» розуміють специфікацію (Specification) послуг, які надає мережа, а саме:
•спектр додаткових видів обслуговування;
•функціональну повноту (специфічних особливостей послуги);
•клас обслуговування (рівень комфортності послуг);
•якість обслуговування QoS (Quality of Service).
553
Застосовання (Application) – це програми користувачів прикладного рівня, які підтримує мережа.
Застосовання може бути автономним (наприклад, навчальний курс, скачаний з Інтернет). Таке застосовання користувач отримує аналогічно як і послугу, але у вигляді кінцевого програмного продукту, який можна потім багаторазово використовувати.
Окрім того в мережі можуть виконуватися й розподілені застосовання. Розподілене застосовання містить декілька частин, кожна з яких виконує певну закінчену роботу для розв'язання прикладної задачи (наприклад, система дистанційного навчання, система електронної комерції та ін). Розподілені застосовання в повному обсязі використовують можливості мережі для організації взаємодії своїх компонентів, а тому їх називають мережевими застосованнями.
Прикметно, що індустрія телекомунікацій історично розвивалася у напрямку розширення спектру послуг зв'язку, водночас індустрія інформаційних технологій з самого початку була спрямована надавати послуги у формі застосовань.
13.2. Категорії клієнтів та абонентів мережі
Користувачів (Users) мережі поділяють на клієнтів та абонентів, що визначається порядоком їх взаємодії з мережею.
Так, якщо клієнт звертається до мережі за одноразовим споживанням послуги та сплачує тільки за спожиту послугу, то абонент взаємодіє з мережею на контрактній основі з передоплатою споживаних послуг.
554
Залежно від виду та наборів споживаних послуг усіх користувачів (клієнтів та абонентів) умовно поділяють на три категорії:
•користувачі на роботі;
•користувачі вдома;
•користувачі в дорозі.
У діловому секторі (в установах, офісах) з усіх видів послуг найбільш споживаними є послуги телефонії, доповнені секретарськими послугами (наприклад, накопичення інформації про дзвінки, повідомлення про номер абонента та ін.), послуги аудіо-і відеоконференц-зв'язку , голосової пошти, а також послуги, пов'язані з передаванням текстів, даних, факсимільних повідомлень.
Вимоги до послуг зв'язку в домашньому секторі висувають не в такому обсязі, як у діловому, однак і вони є досить чіткими і зумовлені різними факторами. Збільшується кількість приватних ділових заходів (взаємодія з банком, страховою компанією, придбання товарів), зростає вільний час, зростає потреба в безпеці. Найбільш споживаними в побуті є такі послуги, як: відео за запитом, послуги індустрії розваг (ігри, музичні шоу), освіти, телефонії, електронної пошти, дистанційне керування та контроль комунальних систем і домашньої апаратури, оповіщення про небезпеку, аварійні виклики. Останнім часом виник також інтерес до послуг мультимедіа (одночасного передавання зображення, звуку та даних).
555
Рухливі користувачі споживають в основному послуги телефонії, однак, важливе значення має й одержання контентпослуг (наприклад, про стан дорожнього руху, карт і плану міста для орієнтації під час руху, можливих місць паркування транспорту та ін.).
Контрольні питання
1.У чому полягає призначення сервісу прикладного рівня , хто є його споживачем?
2.Поясніть терміни «послуга мережі», «служба мережі», «обслуговування мережею».
3.Що розуміють під «автономним застосованням» і «мережевим застосованням»?
4.Чим відрізняються такі категорії користувачів, як «клієнти» та «абоненти»?
5.Які ще категорії користувачів можна виділити?
556
способу передавання повідомлення), датафакс (використання каналів мережі передавання даних факсимільним способом), телекс (поєднання можливостей конторської друкарської машинки з передаванням текстових повідомлень каналами мереж електрозв'язку), відеотекс (інформаційно-довідкова служба, що обслуговує запити користувачів на інформацію з банків даних), телетекст (доповнення TV–програм інформацією, що передається під час зворотного ходу променя кадрової розгортки телевізійного сигналу). Організація телематичних служб передбачала створення деяких конкретних технічних платформ надання послуг, які забезпечують передавання «чужого» (відносно до використовуваної мережі) трафіку.
На етапі цифрування мереж електрозв'язку виникла можливість надання різних послуг на основі єдиної інтегрованої мережі як загального телекомунікаційного середовища для передавання будь-яких інформаційних повідомлень, поданих у цифровому коді. Це зумовило інтеграцію й самих служб, що визначено в концепції цифрових мереж інтегрального обслуговування ISDN.
Поява інтегральної мережі ISDN спонукала до проведення значних робіт зі стандартизації та міжнародних угод. Міжнародні рекомендації в цій сфері розробляв Сектор зі стандартизації телекомунікацій IТU-T. Зокрема, відповідно до положень Рекомендації I.112, служби в інтегрованій мережі розділено на дві групи, які не залежать від форм зв'язку. Це
служби передавання й телеслужби.
Служби передавання (Bearer Service) забезпечують прозоре транспортування інформації тільки між інтерфейсами
558
точками мережі, в яких забезпечується під’єднання абонентів,
і не несуть відповідальність за сумісність функцій зв'язку кінцевих пристроїв користувачів. Цю відповідальність у даному випадку цілком покладають на користувачів, які придбали термінальні пристрої.
Телеслужби (Teleservice) призначено для надання зв'язку «користувач-користувач» з підтримкою функцій зв'язку користувацьких терміналів, забезпечуючи їх сумісність.
Служби передавання, таким чином, реалізують функції трьох нижніх рівнів моделі OSI/ISO, а телеслужби, в загальному випадку, – всіх семи рівнів цієї моделі.
Пізніше ITU-T вводить термін «телекомунікаційний сервіс», який не застосовували раніше до спеціалізованих мереж. Під цим терміном розуміють задоволення мережею специфічних вимог користувачів до зв'язку, поєднуючи як різні послуги, так і забезпечення різних видів зв'язку з наданням каналів, різних за швидкостями, за середовищем передавання (провідні, бездротові) і принципом надання користувачеві (на час передавання або оренди на тривалий час) та ін.
Для телекомунікаційного сервісу також визначено два типи: опорний сервіс (Bearer Service) та телесервіс
(Teleservice), які є аналогічними до функцій служб передавання й телеслужб, відповідно розвиваючи та доповнюючи їх.
Інтеграція обчислювальної техніки в мережеву середовище, впровадження електронних комутаційних систем дало змогу розширити функціональність послуг, а саме: надавати користувачам послуги не тільки в ординарної формі
559
(із стандартним набором функцій), але й з розширеним набором функцій, що забезпечує підвищення їх якості та зручність зв'язку. Наприклад, скорочений набір номера для абонентів, яких викликають, повідомлення про надходження виклику з індикацією, переадресація виклику, оплачування послуги (або її частини) абонента, зазначення дати й часу налаштування з'єднання, виявлення абонентів, які здійснюють зловмисні виклики та ін.
Розширений набір функції послуг, які надаються, дійстав назву «додаткови види обслуговування» (ДВО). ДВО використовують тільки за відповідною заявою користувача й для різних груп абонентів вони можуть бути різними.
Розподіливши види обслуговування на основні та додаткові, можна організувати новий принцип надання послуг користувачам, при якому послуга основного виду може бути доповнена одним або кількома ДВО, залежності від запиту користувача.
Виокремлення механізму формування послуг у нову функціональну підсистему стало початком інтелектуалізації мереж. Реалізація концепції інтелектуальної мережі IN передбачала широке використання елементів штучного інтелекту, синтезаторів і розпізнавачів мови та ін. Слід зазначити, що технологію IN можна реалізувати на основі будь-якої мережі, але найбільш ефективною вона є для використанні технологічної інфраструктури цифрових мереж
(зокрема, ISDN).
Концепція інтелектуальної мережі IN передбачає динамізм спектру послуг, коли доцільно вже класифікувати окремі складові послуг та застосовань, які дають змогу
560