l_472_12078122

терміналу та те, в якому середовищі передавання термінал знаходиться в даний момент. На практиці це може виглядати так: людина здійснює виклик, використовуючи VoIPтелефонію. При цьому спочатку він знаходиться в мережі оператора фіксованого зв'язку, потім потрапляє в зону 3G зв'язку, і, нарешті, приходить в офіс, де його телефон з'єднується з корпоративною Wi-Fi мережею. Розмова не переривається, однак у різний час проходить через різні мережі. Аналогічно під конвергенцією послуг можна розуміти присвоєння абоненту єдиного номера, який є доступним йому як за стільниковим, так і за стаціонарним телефоном.

Аналізуючи конвергенцію послуг, не можна не звертати увагу на конвергенцію застосовань.

Конвергенція застосовань – це процес постачання застосовань через безліч різних середовищ передавання у форматі, що враховує різницю швидкостей доступу, які ці середовища забезпечують.

Конвергенція застосовань передбачає власне послуги, які на ринку рекламують як кінцеві продукти. Одним із прикладів конвергентних застосовань є одночасне доставлення відеопотоку на термінал 3G і персональний комп'ютер через мережу поширення контенту з одного й того ж сервісного центру.

Більш узагальнено, конвергенція додатків – це надання споживачам послуг голосу, даних і відео через усі доступні типи мереж інноваційними методами.

Реалізація кожного з розглянутих аспектів конвергенції забезпечує певні переваги. Мережева конвергенція створює можливості для економії експлуатаційних витрат і капітальних

591

витрат, конвергенція застосовань – для пропонування нових пакетів послуг та вдосконалення маркетингу.

Нарешті, існує конвергенція на рівні пристроїв. Так,

мобільний телефон middle-класу підтримує тільки послуги на основі GSM-мережі, водночас як бізнес-смартфон може працювати в 2–3 стандартах і, відповідно, використовувати більше можливостей для комунікацій.

Конвергенція послуг та застосовань передбачає використання інтелектуальних термінальних пристроїв

(дворежимні телефони – стільникові/802.11, смартфони, ноутбуки, кишенькові ПК та ін.), а також конвергентної платформи надання послуг (див. розділ 16).

Основними показниками функціональності конвергентної платформи надання послуг є:

•обізнаність про активні сесії та здатність керувати ними незалежно від місця розташування учасників сесії та методу їх доступу;

•забезпечення безперервності послуги у разі перетинання межі між фіксованими та мобільними мережами, не зважаючи на специфіку її реалізації для кожного з трафіків: голосового, даних і відео.

Узагальнюючи, слід зазначити, що велика популярність конвергентних послуг дає підстави прогнозувати їх пріоритетність у мережах зв'язку вже в найближчому майбутньому.

Оператори вже зараз повинні займатися підготовкою до конвергенції: будувати магістраль і граничну мережа IP/MPLS

592

операторського класу, розвивати мережу широкосмугового доступу, стимулювати розвиток WLAN у домашніх мережах і мережах підприємств, поширення публічних точок доступу WLAN – усе для логічного доповнення мережі та фіксованої мережі зв'язку загального користування. Створення такої основи дасть змогу операторам успішно та в найкоротші терміни виконати стратегію конвергенції.

15.5. Концепції Triple Play, Quad Play

На практиці здійснити принцип конвергенції в повному обсязі виявилося не так просто, оскільки телекомунікаційні технології є дуже відмінними для того, щоб їх взаємопроникнення було простим і безболісним.

Коректність реалізації конвергенції мереж і технологій можна перевірити на рівні послуг. Від того, наскільки нові послуги будуть популярними, залежить ефективність роботи й конкурентноздатність операторів зв'язку та інших учасників ринку послуг зв'язку.

Незважаючи на все розмаїття сучасних послуг зв'язку їх, як правило, можна звести до комбінації так званих базових послуг, або тріади: дані, голос, відео. Прикладами комбінованих послуг є: IPTV, VoD (Video on Demand), GoD (Game on Demand), AoD (Application on Demand), MoD (Music on Demand), IVR (Interactive Voice Rresponse), VM (Voice Mail), VoIP , Unified Messaging і багато інших.

Перераховані послуги часто називають послугами Triple Play або 3Play, у перекладі – «три в одному». По суті всі вони надаються окремо але можуть використовувати одну й ту ж саму лінію кабельної мережі доступу.

593

Вимоги послуг Triple Play до характеристик мережі в основному висувають до двох показників:

•швидкості передавання (смуга пропускання) напрямку до користувача («вниз») і в напрямку від користувача («вгору»);

•QoS (диференційований, пріоритетний або без гарантії якості).

Для надання більшої частини мультимедійних послуг, як відомо, смуга пропускання в бік абонента становить близько 2–3 Мбіт/с. Причому для відео й аудіо послуг обов'язковою є підтримка заданого QoS.

Отримання послуг Triple Play здійснюється за допомогою комп'ютера користувача або звичайного телевізора з приставкою-адаптером Set Top Box (STB).

Концепція Triple Play, описана в Рекомендації Y. 1541 ITU-T, заснована на традиції конвергенції, передбачає використання для надання послуг «тріади» єдину інфраструктуру мультисервісної мережі, що забезпечує поєднання різних послуг як на рівні транспортної мережі, так і на рівні мережі доступу. Крім того, послуги «тріади» не повинні залежати від типу мережі абонентського доступу

(домашня Ethernet, абонентські лінії ADSL або оптичні системи FTTH та PON). При цьому принципи функціонування та правила надання послуг також повинні бути однаковими.

Відмінною особливістю концепції Triple Play є також підхід, який, можливо, домінуватиме в майбутнього розвитку послуг. Його суть полягає в тому, що вперше було

594

запропоновано процедури композиціїйі декомпозиції послуг. При цьому «тріаду» (дані, голос, відео) продовжують розглядати як базові послуги, а будь-яка послуга, яку можна реалізувати в мережі, проходить процедуру декомпозиції, тобто поділу на три базові послуги. Таким чином, рівень послуг поділяється на дві підрівня. На верхньому підрівні знаходяться всі наявні та перспективні, але поки ще не реалізовані послуги зв'язку, а на нижньому – тільки три базові послуги (див.рис.15.5).

	Web-hosting		PVR	Internet
				TV
				HD-IPTV
	IP-phone	PPV	VoD

VoIP	Data
	IPTV

Рисунок 15.5.Підрівні послуг

595

Операторові досить реалізувати в своїй мережі механізми надання лише трьох базових послуг. Найбільш ефективно це досягається завдяки переходу до мереж NGN.

Три базових компоненти послуги, передані мережею, за певними правилами об'єднуються на приймальному кінці, що можна трактувати як процедуру композиції послуги. У результаті користувач отримує послугу в тому вигляді, який йому є необхідним. Для цього у нього має бути термінальний пристрій, обладнаний спеціальним універсальним програмним забезпеченням. До того часу, поки не буде створено таке програмне забезпечення, послуга Triple Play не сприйматиметься як єдина послуга, а тільки, як і раніше, як «три в одному».

Тоді, коли базових послуг не вистачає для композиції будь-якої нової послуги, послуга Triple Play сама долучається до набору базових послуг. При цьому, звичайно, мережу необхідно модернізувати таким чином, щоб вона могла надавати не три, а вже чотири послуги. Необхідно також розвинути алгоритми декомпозиції та композиції. Далі процес надання послуг розвивається за тією ж схемою. Прикладом такого підходу може бути поява концепції 4Play.

Концепція Quad Play може бути реалізована лише на інтегрованій платформі, наприклад, IMS (див. розділ 16). На рівні доступу для реалізації концепції Quad Play також потрібними є зміни, що забезпечують швидкості передавання даних до абонента не менше 24 Мбіт/с. Жодна технологія стільникових мереж зв'язку поки що не дає змогу досягти такої швидкості. Крім того, сучасні мобільні телефони не забезпечують достатній рівень комфортності отримання

596

послуг Quad Play у зв’язку з малим екраном та іншими обмеженнями.

Отже, фактор мобільності додає низку проблем у реалізації широкосмугових концепцій, рішення яких покладено на мережі NGN та інноваційні технології.

15.6. Інфокомунікаційні послуги

Кінцевий результат процесу конвергенції на всіх рівнях (мереж, технологій, послуг та програм), так званої повної конвергенції, – це можливість виробництва й надання

інфокомунікаційних послуг. Інфокомунікаційні послуги називають ще послугами Глобального Інформаційного Суспільства (ГІС). Технічною та технологічною основою ГІЗ має стати Глобальна Інформаційна Інфраструктура (ГІІ),

яка має на меті забезпечити кожного користувача різними послугами зв'язку й рівноправним доступом до інформаційних ресурсів планети за конкурентноздатною ціною та з безперервністю послуг при перетині кордонів різних сегментів глобальної мережі.

На сьогоднішній день розвиток інформаційнокомунікаційних послуг спостерігається, в основному, в межах глобальної мережі Інтернет, доступ до послуг якої відбувається, як і раніше, через традиційні мережі зв'язку. До того ж нерідко, зважаючи на обмежені можливості транспортної інфраструктури, послуги Інтернету не відповідають вимогам, які висувають до послуг ГІС.

Розвиток комунікаційних послуг потребує вирішення низки завдань ефективного керування інформаційними ресурсами з одночасним розширенням функціональності транспортних мереж та мереж доступу.

597

Відмінні особливості інфокомунікаційних послуг

Основними технологічними особливостями, які вирізняють інфокомунікаційні послуги, є такі:

•доступність для користувачів незалежно від способів доступу до мережі та гарантована якість обслуговування;

•використання додаткової адресації в межах конкретної інфокомунікаційної послуги при ідентифікації абонентів;

•залучення верхніх рівнів моделі ISO/OSI для реалізації інфокомунікаційної послуги;

•розподілення функціональності інфокомунікаційних послуг між устатковання сервісного вузла провайдера й термінальним обладнанням користувача, оскільки більшість комунікаційних послуг є мережевими застосованнями:

•більшість інфокомунікаційних послуг передбачає наявність клієнтської й серверної частин. Клієнтську частину реалізують у обладнанні користувача, а серверну – на сервісному сайті провайдера;

•наявність можливостей з керування інфокомунікаційними послугами з боку користувачів, тому що для них прикметним є різноманіття прикладних протоколів;

•несиметричність вхідного та вихідного інформаційних потоків і вимога високих швидкостей для передавання мультимедійних даних;

598

•для надання інфокомунікаційних послуг часто необхідними є складні багатоточкові схеми з'єднань;

•забезпечення користувачеві комплексної можливості отримання послуг за допомогою єдиного уніфікованого інтерфейсу.

Ґрунтуючись на вищевикладеному, наведемо визначення інфокомунікаційної послуги.

Інфокомунікаційних послуга – це послуга, здатна задовольнити телекомунікаційні, інформаційні (або ті й інші одночасно) потреби користувача при будь-якому (проводовому, безпроводовому, стаціонарному або мобільному) доступі до мережі та з можливістю вибору різних режимів зв'язку, інтегрованих у формі єдиного терміналу.

Вимоги до платформи надання інфокомунікаційних

послуг

Розглянуті вище особливості інфокомунікаційних послуг висувають досить значні вимоги до платформи їх надання, що власне й передбачає перехід до мереж наступного покоління (NGN). Ці вимоги можна сформулювати так:

•мультисервісність, під якою розуміють незалежність технологій надання послуг від транспортних технологій;

•широкосмуговість, тобто можливість гнучкої та динамічної зміни швидкості передавання інформації в

599

широкому діапазоні залежно від поточних потреб користувача;

•мультимедійність, під якою розуміють здатність мережі передавати багатокомпонентну інформацію (мовлення, дані, відео, аудіо) з необхідною синхронізація цих компонентів у реальному часі та використанням різних схем з'єднань;

•інтелектуальність, тобто можливість керування послугою, викликом і з'єднанням як з боку користувача, так і сервіс-провайдера;

•інваріантність доступу – можливість організації доступу до послуг незалежно від технології, яку застосовують;

•багатооператорність – можливість участі декількох операторів у процесі надання послуги та розподілення їх відповідальності з урахуванням сфери діяльності.

Крім того, формуючи вимоги до перспективних мереж зв'язку, необхідно враховувати особливості діяльності на ринку телекомунікацій у нових умовах як сервіс-провайдерів, так і мережевих операторів.

Сучасні підходи в діяльності сервіс-провайдерів передбачають доступ усіх провайдерів, навіть тих, які не мають власної інфраструктури, до ресурсів мереж загального користування. При цьому до основними вимогами, які висувають до сервіс-провайдерів щодо нового типу мереж,є:

• забезпечення можливості	роботи устатковання в
"мультиоператорському"	середовищі,	тобто
600