Ист Укр СРС НагайникСТАЦ

принципи своєї політичної програми сформулював Б.Хмельницький в умовах дії Зборівського договору і які органи державної влади козацької України тоді створювалися?

3.Охарактеризуйте політичний та адміністративно-територіальний устрій держави Б.Хмельницького.

4.Зробіть короткий комплексний огляд всього ходу Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького і дайте оцінку, що випливає з нього, укладеному в 1654 р. Переяславсько-Московському договору.

5.Яка була зовнішньополітична орієнтація українських гетьманів після смерті Б.Хмельницького? В чому полягала суть “Руїни”?

6.Опишіть історичну постать І.Сірка – славного кошового отамана Низового Війська Запорізького.

7.Проведіть паралель між гетьманом І.Мазепою і мазепинцем гетьманом на вигнанні П.Орликом з урахуванням того, що перший був переконливим монархістом, а другий – прибічником республіканськокозацької форми державного правління. Зазначте основні положення Конституції П.Орлика.

8.Проаналізуйте основні етапи наступу російського царизму на права України аж до остаточного знищення всіх залишків її автономії. Яка була подальша доля козацтва після ліквідації Катериною ΙΙ Запорізької Січі?

9.Опишіть події на правобережних і західноукраїнських землях, пов,язані з такими іменами: М.Залізняк, І.Гонта, О.Довбуш.

10.Обґрунтуйте історичне значення ліквідації татарсько-турецького панування на півдні України (кінець 80-х – початок 90-х рр. ХУ111 ст.). Поясніть суперечливість оцінки цієї події. Як було засновано Одесу та яке вона зайняла місце у розвитку економіки і культури півдня України?

2.2.5.Для відповідного закріплення і поглиблення знань матеріалу прослуханих і законспектованих лекцій за розділом 4”Українські землі

під владою Російської і Австрійської (з 1867 р. Австро-Угорської)

імперій. /Х1Х ст./” необхідно вивчити рекомендовану літературу та конспективно викласти важливі її положення. [Література: 3, 5, 7, 15, 19, 21, 34, 41 (основ.); 4, 6, 22 (додат.)].

Перелік питань і завдань для самоперевірки й самоконтролю якості послідовного засвоєння теоретичного матеріалу.

1.Проаналізуйте діяльність декабристів в Україні. Яке значення мав їх рух?

2.Покажіть місце і роль Кирило-Мефодіївського товариства в боротьбі за українське національне відродження.

3.Проаналізуйте процес розкладу феодально-кріпосницького ладу та утворення капіталістичних відносин на українських землях під владою Російської імперії в Х1Хст. Дайте оцінку скасування кріпацтва.

4.Схарактеризуйте зачинателів українського національного відродження в Галичині (20-30 рр. Х1Х ст.).Дайте оцінку діяльності

“Руської трійці”. Які були події на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849рр.?

5.Яке було соціально-економічне становище на західноукраїнських землях в 2-й половині Х1Х ст.? Що спричинило початок переселення українців на Американський континент?

6.Схарактеризуйте реформи 60-70-х рр. Х1Х ст. в Російській імперії та укажіть на їх значення для прискорення розвитку капіталізму в Україні?

7.Покажіть активізацію українського національного руху

вНаддніпрянській Україні (2-а половина Х1Х ст.). Як діяли “хлопомани”, “громадівці”, “Братство тарасівців”, “Молода Україна”?

8.Яка була політика царизму щодо розвитку української культури

вХ1Х ст. і яке було тоді ставлення до неї в Австро-Угорській імперії?

2.2.6.При старанному закріпленні і поглибленні знань матеріалу прослуханих і законспектованих лекцій за розділом 5 “Україна в добу

революцій і 1-ї світової війни. Відродження і обстоювання державності українського народу. /1900 – 1921 рр./” слід вивчити рекомендовану літературу та конспективно викласти основні її положення. [Література: 4, 15, 18, 32, 40 (основ.); 22, 60 (додат.)].

Перелік питань і завдань для самоперевірки й самоконтролю якості послідовного засвоєння теоретичного матеріалу.

1.Укажіть причини виникнення на початку ХХ ст. в Наддніпрянській Україні перших національних політичних партій. Назвіть, коли утворена кожна партія, їхніх засновників і керівників, які були спрямування цих партій, основні цілі їх діяльності.

2.Охарактеризуйте, вдаючись до порівняльного аналізу цифрових даних, роль Наддніпрянської України в економіці Російської імперії на початку ХХ ст.

3.Опишіть указані у дужках революційні події 1905р. в Україні чи Росії, зазначте також, де саме і коли вони відбулися (розстріл мирного ходу – “Кривава неділя”, повстання на панцернику “Потьомкін”, повстання на крейсері “Очаків”, повстання саперів).

4.Поясніть, як в Ι-й і ΙΙ-й Державних Думах Російської імперії розподілялися за соціальним станом депутати від губерній України. Які питання вимагали вирішити українські депутати?

5.Визначте, якими з точки зору соціально-економічного розвитку залишалися Галичина, Буковина, Закарпаття напередодні Першої світової війни.

6.З,ясуйте, які конкретні плани щодо українських земель виношували учасниці Першої світової війни кайзерівська Німеччина, Австро-Угорська монархія і Російська імперія.

7.Виясніть, що було характерним для Ι, ΙΙ, ΙΙΙ і ΙУ Універсалів Української Центральної Ради.

8.Осмисліть, що являли собою за формою правління і політичного режиму такі національно-державні утворення на наших споконвічних землях, як УНР, радянська УНР(УСРР), Українська держава гетьмана П.Скоропадського, ЗУНР. /1917-1921 рр./.

2.2.7.Ретельно обробляючи прослухані і законспектовані лекції за розділом 6 “Україна у міжвоєнний період та в роки ΙΙ-ї світової війни і її складової частини – Великої Вітчизняної (1921-1945 рр.)”, вивчити рекомендовану літературу та конспективно викласти необхідні її основні положення. [Література: 36,43,45(основ.); 5,15,19,24,29,53,56,61 (додат.)].

Перелік питань і завдань для самоперевірки й самоконтролю якості послідовного засвоєння теоретичного матеріалу.

1.Виясніть суть нової економічної політики (НЕПу). Наведіть дані про досягнення НЕПу в Україні (20-і рр. ХХ ст.).

2.Усвідомте суть політики коренізації, українізації. Зазначте, як вона здійснювалася в сферах державного будівництва, освіти, культури УСРР

(20-30 рр.).

3.Розкрийте суть сталінської насильницької колективізації. Наведіть дані про трагедію голоду 1932-1933 рр.

4.Висвітліть виробниче змагання в УСРР, ізотовський і стаханівський рухи. Наведіть дані про будови перших п’ятирічок

(1930-і рр.).

5.Наведіть дані про сталінські репресії проти українських партійних і державних кадрів, інтелігенції, робітництва, селянства.

6.Яке було становище на західноукраїнських землях в 20-30-х рр. ХХ ст. під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини? Покажіть діяльність українських політичних партій по організації національновизвольної боротьби.

7.З,ясуйте, як розгравалася “українська карта” в політиці великих держав напередодні ΙΙ-ї світової війни.

8.Який зміст пакту Ріббентропа-Молотова? Чи відкрив цей пакт шлюзи ΙΙ-й світовій війні? Що було головною метою Гітлера в розв’язаній ним війні?

9.Дайте оцінку здійснених Й.Сталіним рішучих заходів по включенню Західної України, Північної Буковини і Української Бессарабії до складу СРСР і возз’єднанню їх з УРСР. Які були наслідки цього?

10.Поясніть причини поразок радянських військ у перші місяці Великої Вітчизняної війни. Покажіть героїчну оборону Одеси, Севастополя, Києва.

11.Наведіть дані про жахливі злочинства нацистського окупаційного режиму в Україні (1941-1944 рр.).

12.Дайте оцінку діяльності комуністичного підпілля і радянських партизанів, а також ОУН-УПА в роки війни проти фашистських загарбників.

13.Охарактеризуйте велику битву за Дніпро, форсування його в 1943 р.

14.Покажіть вклад українського народу в розгром фашистської Німеччини та її сателітів. Які були втрати України у війні?

2.2.8.Старанно опрацьовуючи прослухані і законспектовані лекції за розділом 7 “Україна у післявоєнний період. Здобуття нею державної незалежності; утвердження і розбудова Української держави в 90-х рр.

ХХ – на початку ХХ1 ст.”, вивчити рекомендовану літературу та конспективно викласти її основні положення. [Література: 29, 30, 36, 43

(основ.); 24, 28, 32, 39, 45 (додат.)].

Перелік питань і завдань для самоперевірки й самоконтролю якості послідовного засвоєння теоретичного матеріалу.

1.Чим пояснити такий феномен, коли попри величезні матеріальні збитки, незчисленні людські втрати в ході війни господарство УРСР порівняно швидко було відбудоване? Розкажіть про героїчну працю людей у відбудовний період.

2.Які були особливості повоєнних суспільних перетворень у західних областях України? Поясніть причини організації збройного опору їм силами ОУН-УПА.

3.Висвітліть причини і наслідки голоду 1946-1947 рр. в Україні. 4.Охарактеризуйте роль України як однієї із засновниць і перших

членів Організації Об’єднаних Націй.

5.Проаналізуйте культурне життя в Україні у перше післявоєнне десятиліття.

6.Чому хрущовський період назвали “відлигою”? Які особливості мала “відлига” в Україні? У чому суть десталінізації?

7.Опишіть соцільно-економічні реформи М.Хрущова. Як процес реформування суспільства позначився тоді на соціальній сфері?

8.Назвіть головні причини появи (ще в середині 50-х рр.) дисидентського руху в Україні. Чому базовим регіоном для нього став західний? Чому дисидентський рух не був масовим?

9.Поясніть, чому у брежнєвський період в самій партії стала поглиблюватися прірва, що відділяла партійну верхівку від основної маси комуністів (а це продовжувало відчуження партії від народу).

10.Виділіть характерні риси розвитку політичної сфери у брежнєвський період і під час перебування на посту першого секретаря ЦК Компартії України В.Щербицького.

11.У чому полягала суть економічних реформ на початку доби Л.Брежнєва? Які зміни відбулися в економіці України внаслідок реформ? Чому ці реформи через декілька років стали згортатися?

12.Осмисліть фактори, що призвели до перетворення України на зону екологічного лиха.

13.Перелічіть причини, котрі зумовили прогресуючий процес русифікації в 70-х рр. ХХ ст. Як були пов,язані русифікація, тогочасна доля

української нації і складання нової історичної спільності радянського народу?

14.Які ідеї обстоювали українські дисиденти? Що з дисидентських гасел було реалізовано у період перебудови і добу незалежності?

15.З,ясуйте фактори в економіці, політиці, культурі, що зумовили необхідність оновлення радянського суспільства. Чому суть і хід “перебудови” були такі невизначені і розпливчасті? Яке визначення “перебудові” дали б Ви?

16.Усвідомте здобутки і втрати перебудови.

17.Вкажіть на суспільно-політичні наслідки аварії на Чорнобильській

АЕС.

18.Замітьте, чим була зумовлена поява багатопартійності в Україні. Охарактеризуйте сильні та слабкі сторони багатопартійності.

19.Назвіть фактори, що сприяли утворенню незалежної Української держави (міжнародні, регіональні, або внутрішньосоюзні чи національні). Оцініть Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

20.Дайте визначення терміну “діаспора”. Охарактеризуйте внесок української діаспори в становлення незалежної України.

21.Що являє собою процес державотворення? Які в ньому здобутки і втрати?

22.Схарактеризуйте визначені в Конституції України 1996 р. засади здійснювання державної влади. Усвідомте важливість нинішнього проведення політичної реформи в країні.

23.Оцініть основні економічні та соціальні перетворення в роки

незалежності України.
24.Розкрийте зміст концепції зовнішньої політики України	в
сучасних умовах.

25.Які найгостріші питання екологічної безпеки й охорони навколишнього природного середовища вирішуються в Україні?

26.З чим пов’язаний процес різкої поляризації суспільства в політиці, економіці, соціальній сфері України? Які його наслідки?

27.Назвіть основні положення програми Уряду України про всебічний розвиток освіти, примноження наукового та інтелектуального потенціалу суспільства на найближчі роки. Чому велике значення надається розвитку людського потенціалу в Україні?

28.Усвідомте концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 р.

29.В чому суть стратегії “Європейський вибір України”? Які подальші практичні кроки в європейській інтеграції? Поясніть, що означає вибір євроатлантичний, російський, євразійський.

2.3.Методичні вказівки по підготовці до семінарських занять.

Поряд з лекцією важливою формою навчального процесу визнається семінарське заняття. Підготовка ж студентів до семінарських занять саме і починається із слухання і конспектування кожної лекції. Семінар відіграє свою специфічну роль, має мету і завдання, займає певне місце в системі навчання і виховання. В дослівному перекладі з латинської мови поняття «семінар» означає: школа розширення і поглиблення знань, школа навчання і виховання. Семінар призначений для поглибленого вивчення найбільш важливих і складних тем з історії України. По своїм педагогічним можливостям семінар багатший лекції, хоч, зрозуміло, і залежить в значній мірі від неї як провідної форми навчального процесу. Семінар - це колективна форма занять; вона дозволяє організувати творче, активне вивчення проблем історії України.

На семінарах підводяться підсумки СРС, визначається за своїми результатами рівень продуктивності вивчення рекомендованої літератури. Тут студенти набувають навичок виступу перед аудиторією, короткого, послідовного, ясного викладу засвоєного матеріалу і глибокого самостійного мислення, уміння переконувати, аналізувати висловлювання інших, дискутувати, відстоювати свої думки, погляди в полеміці, вчаться

правильно оцінювати	складні	явища суспільно-політичного життя
як у минулому, так	і тепер.	Надзвичайно великі виховні завдання

і можливості семінару: прищеплювання працьовитості, наполегливості, старанності, акуратності, систематичності в праці, потреби особисті переконання підтверджувати ділами, чесними вчинками, відданістю, вірністю своїй Українській державі.

Підготовка студентів до семінарських занять передбачає правильну організацію їх самостійної роботи. Основними принципами організації самостійної роботи є: свідоме прагнення студентів оволодіти знаннями історії України; систематичність, послідовність, рівномірність, безперервність в самостійному вивченні рекомендованої літератури та ін. Звичайно, для успіху СРС потрібний постійний контроль з боку викладачів, керівників семінарів. Такий контроль існує; він поєднується з конкретною допомогою студентам в оволодіванні навиками самостійної, ініціативної роботи.

Учбова діяльність в аудиторіях університету за розкладом займає половину часу студентів, друга половина часу призначена для їх позааудиторної самостійної роботи (в читальному залі бібліотеки, в гуртожитках, в домашніх умовах). Щоб виконати весь обсяг самостійної роботи, студентам треба самостійно працювати не менше 4-х годин щоденно, крім вихідного дня. Вже у перші дні університетського життя студенти установлюють свій режим дня (чіткий ритм праці і перерв для відпочинку) на цілий семестр. Якщо привчити себе працювати активно і напружено у суворо визначені години, то успіх СРС буде забезпечений,

тобто студенти день у день можуть працювати, не знижуючи своєї продуктивності і не переобтяжуючи себе. Правильна зміна одного виду інтелектуальної діяльності іншим дозволяє відпочивати, не припиняючи праці. Доцільно щодня самостійно працювати не більше, ніж над двоматрьома навчальними дисциплінами.

3 самого початку навчального року студенти при підготовці до семінарів, спираючись на методичні поради викладача, дані під час індивідуальних і групових консультацій, повинні досконально оволодівати навиками самостійного вивчення історичних джерел та літератури, бо без ефективної самостійної роботи з книгами не можна найти істини ні в одному серйозному питанні.

СРС над науковими книгами з історії України, в тому числі і навчальними посібниками, має свої особливості. Їх подекуди необхідно читати, звертаючись до різних довідників, словників тощо. Навчальні посібники – це не лише такі книги, які містять систематизоване викладення курсу історії України, а й дають змогу зазирнути в логіку властивих історичній науці фактів, явищ, процесів, взаємозв,язків, закономірностей, в логіку наукових доказів. Вони навчають студентів послідовності

воволодіванні знаннями, наставляють на розуміння того, як слід приводити до належної системи різного роду факти, відомості, матеріали, як їх аналізувати, узагальнювати, робити з них певні висновки, формулювати закони.

Вміння читати книгу і розуміння прочитаного – один з елементів культури інтелектуальної діяльності. Проте бувають випадки, коли деякі студенти-першокурсники, прочитавши розділ рекомендованої їм книги, не вміють знайти в ньому те, що шукають. Причина ж цього – в поверховому,

вибірковому читанні, тобто в сліпому блуканні по тексту, без проникнення у загальний зміст, його логіку, внутрішній зв,язок окремих його частин. Безсистемне читання уривків навчального посібника або наукової статті, пошуки окремих абзаців, фраз, цитат, які дали б пряму відповідь на те чи інше запитання, що студентів цікавить, приречені на неуспіх. Таке читання привчає до бездумного ставлення до книги, до верхоглядства, тобто приносить лише шкоду.

Треба завжди уважно прочитувати відповідний параграф або розділ

вцілому. Це дасть змогу збагнути думку автора книги, систему його

доказів, збагатить студентів знаннями фактів. Після правильного прочитання відповідного підрозділу книги слід переходити до з,ясування окремих її положень. Тільки вміле читання допоможе студентам знайти

вкнигах відповіді і на ті питання, які їх цікавлять. Студентам можна і треба вміти читати швидко, але при неодмінному поєднанні з уважністю до кожного рядка тексту. Швидке читання досягається не пропуском абзаців, сторінок параграфів, розділів, а вмінням охопити одним поглядом

зміст цілого комплексу слів, фраз; воно приходить з досвідом.

Дуже важливо навчитися вести запис прочитаного. Це є неодмінною умовою СРС. Студентам потрібно пам,ятати, що неможливо серйозно вивчити рекомендовану літературу з історії України без відповідних виписок, записів, тобто без її конспектування, що й конспектування є процесом засвоєння знань. Адже пам,ять людей не може довго зберігати все, що дали вміло прочитані книги і, не записавши основні положення їх, студенти невдовзі починають втрачати здобуті знання.

Конспект, план, тези, цитати – ось форми такого запису. Це важливі елементи СРС з історичними джерелами і літературою.

Вище говорилося про конспектування лекцій. Тим же вимогам має задовольняти і конспектування книг або статей. Правда, конспектування книги, статті трохи відрізняється від конспектування лекції – студент, який читає, не зв,язаний з часом, у нього немає побоювання відстати від викладу лектора. Книги, статті краще конспектувати після того, як прочитано окремі їх параграфи чи розділи. Перед початком конспектування в зошиті написати назву книги, підготовленої колективом авторів або прізвище й ініціали автора книги чи статті, місце, назву і рік видання, загальну кількість сторінок в книзі (назву журналу, рік і номер видання, сторінки статті в журналі).

Однак і при конспектуванні книги, статті треба прагнути виражати головні думки автора своїми словами. Якщо цього не вдається зробити, значить думки автора залишилися незрозумілими і потрібно прочитати текст ще раз. Студенти повинні навчитися відтворювати прочитане у вигляді стислих або розгорнутих тез, коротко сформульованих закінчених положень книги, статті. Найбільш яскраві, характерні і важливі думки авторів можна наводити у вигляді цитат і виписок (посилання на цінні думки авторів обов,язково робити із зазначенням відповідних сторінок їх книг). Необхідно також вміти складати план прочитаного.

Конспект слід вести акуратно, чітким розбірливим почерком, в одному зошиті, причому так, щоб сам процес його складання і зовнішній вигляд були приємні, милі.

Важливо заздалегідь ознайомитися з порядком роботи університетської чи публічної бібліотек. Особливу увагу рекомендується приділити алфавітним і тематичним каталогам, де точно вказані всі необхідні дані про книги, статті (автор, назва праці, місце, назва і рік видання, бібліотечний шифр даної праці). В алфавітних каталогах книги розміщені за прізвищами авторів, а в тематичних – за розділами і галузями історичної та інших наук.

Студенти зобов,язані, ідучи на кожне семінарське заняття, вивчити в певній послідовності рекомендовану літературу до конкретної його теми, законспектувати її, потім скласти короткі чи розгорнуті плани виступів, що

мають бути на занятті по всім його питанням. Так що успіх семінарських занять багато в чому залежить від якості підготовки до них студентів. Не може бути яскравих і цікавих виступів, якщо навчальні матеріали переглянуті похапцем, не продумані, погано законспектовані.

Семінарські заняття приносять найбільшу користь і задоволення у тому випадку, коли підготовка до них забезпечує активність, змістовність виступів, критичні оцінки висловлювань колег, дозволяє повно висвітлити тему, залучаючи матеріали поточних подій.

Якщо студенти готують на семінари конкретні реферати, то написання їх повинно вестися в найбільш вигідному для себе плані, щоб інші виступаючі не змогли використати однакові історичні джерела, наукові дослідження і не вичерпали з матеріалу якраз головне, істотне.

Отже той, хто виступає	з рефератом, мусить сам добре підготуватися
до семінару і знати місце	і значення свого реферату в ньому, що посилить
конкретний аспект чи то	й	у цілому якесь питання плану,	а можливо
і всю тему семінару.
Реферат (від лат. refero		– повідомляю) – це короткий	виклад у

письмовому вигляді чи у формі публічної доповіді змісту наукової праці (праць), літератури по темі. Реферат до семінарського заняття доповідається, повідомляється за 10-15 хвилин. Підготовку реферату треба починати з добре продуманого плану, старанно підібрати історичні джерела, літературу, вибрати з них найбільш актуальні. Вдумливий аналіз історіографії по темі допоможе студентам справитися із завданням. Не можна переписувати все підряд, а старатися викласти суть своїми словами. На підтвердження тієї чи іншої думки можна використовувати і цитати, і висловлювання та робити посилання на джерела і літературу. Дуже важлива точка зору студента щодо досліджуваної теми реферату. Якщо студент з чим-небудь не згідний, то мусить постаратися обґрунтувати свою думку. Реферат має бути чітким, лаконічним, у ньому обов,язково слід використати останні дані, досягнення історичної науки. Після кожного питання підводяться короткі підсумки, а насамкінець – загальні висновки по темі реферату.

В практиці проведення семінарів застосовуються різні форми і методи: це активна жива бесіда, коли викладач і студенти ставлять питання і в обговоренні їх беруть участь всі бажаючі (семінар-колоквіум); це і дискусії по найбільш теоретично складних й політично гострих питаннях (семінар-диспут); це і обговорення усних доповідей і написаних рефератів по дуже важливому питанню (семінар-симпозіум). Частіше це змішані семінарські заняття, які включають окремі елементи

вищезазначених,	а також	інших форм і методів їх проведення.
На семінарах	проводяться	модульні письмові контрольні роботи

і підсумкове контрольне тестування по варіантам завдань з історії України

(відповідно до програми модульного поточного та підсумкового контролю рівня набутих студентами знань, вмінь і навичок).

Правильне сприйняття, розуміння і запам,ятовування історичних знань передбачає постійну самоперевірку якості засвоєння вивчаючого матеріалу – це надзвичайно важливий етап інтелектуальної діяльності в процесі навчання і самонавчання, самоосвіти.

Розрізняють звичайну перевірку і самоперевірку, вербальну і практичну перевірки якості засвоєння знань. Звичайна перевірка здійснюється викладачами: на семінарських заняттях, консультаціях; за допомогою модульних письмових контрольних робіт, індивідуального усного контрольного опитування, підсумкового контрольного тестування, іспиту (для тих, хто протягом семестру не набрав відповідної суми балів). Самоперевірка ведеться студентами без сторонньої допомоги і має неперервний характер. Оволодіти культурою інтелектуальної діяльності – значить навчитися постійно контролювати самого себе, перевіряти якість засвоєння в самому процесі сприйняття, осмислювання і закріплювання знань. Вербальна перевірка (від лат. verbalis – словесний) – це усне або письмове відтворення засвоєного матеріалу. Ще в процесі сприйняття і запам,ятовування необхідно про себе чи вголос повторювати окремі формулювання, визначення, дати, назви тощо. Таке відтворення є безпосереднім. Після того як матеріал осмислений і запам,ятався, доводиться час від часу повторювати, відновлювати його в пам,яті. Це – відстрочене відтворення. І той, і другий вид є способами вербальної (словесної) перевірки засвоєння. При ній одна частина матеріалу відтворюється буквально (нетрансформоване відтворення), а більша частина – своїми словами (трансформоване відтворення). Якщо студенти можуть передати зміст матеріалу своїми словами, то вони його зрозуміли, і навпаки.

Найнадійніший спосіб перевірки якості засвоювання знань – це практична перевірка, котра полягає у виконанні різних навчальних вправ і контрольних завдань. Тут вже треба не просто відтворити знання, але й правильно вжити їх на практиці. Для цього вимагається проаналізувати фактичний матеріал і побачити в ньому уречевлену, конкретизовану теорію. Коли ж людина здатна тільки до вербального відтворення, але не може застосовувати своїх знань на практиці, значить, у наявності формальне засвоєння, обмежуватися яким у жодному разі не можна.

Систематична перевірка глибини і міцності засвоєння знань – необхідна умова правильної організації самостійної інтелектуальної діяльності.

Тема 1. Витоки українського народу. Зародження державності

на його землях.

План 1).Дослов,янські народи на території України.