Коментарі в мові html

При розмітці документів HTML виникає необхідність у використанні коментарів, що браузер не виводить на екран, але інший фахівець, що редагує даний документ, може прочитати. У таких примітках можна знайти інформацію про те, хто є автором документа, де і чому використовується конкретний елемент HTML і т.п. Коментарі HTML починаються із символу "<!--" і закінчуються символом "-->". Можна вставляти текст із будь-якими символами. Коментарі можуть складатися з декількох рядків тексту. У загальному і цілому вони нічим не відрізняються від аналогічних коментарів в інших мовах програмування, тому що видимі тільки тоді, коли це необхідно.

3.3. Гіпертекстові посилання

<вверх>

Усі розглянуті вище засоби керування відображенням тексту, безумовно, важливі, але вони тільки доповнюють основний тег HTML-документа — гіпертекстове посилання. Для запису гіпертекстового посилання використовується тег <А>, що називають "якір" (аnchor). Якір має кілька атрибутів, головним з яких є НRЕF. Просте посилання можна записати у виді

<А НRЕ="http://www.intuit.ru/index.htm">

Відображувана назва гіпертекстового посилання

</А>

де значення атрибута HREF — адреса документа "index.htm" на машині "www.intuit.ru", доступ до якої здійснюється по протоколі НТТР. Форма запису цієї адреси називається універсальним локатором ресурсів URL і є складовою частиною технології WWW.

Відповідно до схеми HTTP документації URL, повну адресу інформаційного ресурсу, доступного по протоколі HTTP, слід записувати в такий спосіб:

http://user:[e-mail]:port/path/some.html?query_string,

де

• http— протокол обміну даними;

• user— ідентифікатор користувача;

• password– пароль;

• domain.ru— доменне ім'я сервера;

• port— номер TCP-порту, на якому веде обслуговування сервер;

• path— шлях у кореневому каталозі сервера до файлу ресурсу;

• some.html— файл ресурсу; query_string — пошукове розпорядження.

Задана у такому виді адреса ресурсу називається абсолютною або повною адресою ресурсу. На практиці рідко використовують усі компоненти повної адреси схеми HTTP. Найчастіше перші компоненти опускають. Наприклад, звертання до документа в тому ж каталозі в гіпертекстовому посиланні буде записане просто як ім'я даного файлу. Звертання до CGI-скрипту може виглядати в такий спосіб:

<A HREF=../scripts/my_script?query_string>

Ім'я протоколу, ім'я домена, номер порту й інші компоненти початку URL опущені. У цьому випадку говорять, що посилання задане частково визначеною або неповною формою URL.

Природно, що браузер при звертанні до сервера буде відновлювати повну форму URL, спираючи на деяку схему за замовчуванням, що називається базовим URL. Іноді неповну форму URL називають відносним URL, припускаючи, що адреса задається щодо деякої базової адреси.

За замовчуванням у якості базового використовується URL каталогу, у якому знаходиться поточний документ. Якщо URL починається із символу "." або "..", то це означає визначення шляху від поточного каталогу. Якщо URL починається із символу "/", то відносний URL береться від кореня каталогів сервера.

У HTML є елемент розмітки BASE (розглянутий раніше), що дозволяє задати або перевизначити базову адресу. Спочатку цей контейнер використовувався тільки в заголовку HTML-документа. Зараз його застосовують як за межами документа (наприклад, при створенні документів HTML-редакторами), так і в тілі документа.

Одна з особливостей створення Web-сайту полягає в тому, що представлену на ньому інформацію бажано розбити на окремі частини, що можуть бути виведені на екран без необхідності його прокручування. Організація зв'язків між окремими частинами здійснюється за допомогою гіпертекстових посилань.

<A HREF="http://www.intuit.ru/help/index.html">Допомога</A>

При натисканні на посилання в вікно браузера буде завантажений новий документ.

Іншою формою використання тега <А> є визначення частин всередині тексту, на які можна послатися. Такий метод застосовується в тому випадку, коли документ не можна поділити на частини і необхідно швидко переміщатися по змісту в тексті:

<А NАМЕ="роіnt">

Для посилання на таку частину використовують наступну форму URL:

<А НRЕ="http://www.intuit.ru/index.htмl#роіnt">

Посилання на крапку "роіnt" у документі "index.html"

</А>

3.4. Використання графіки в HTML

<вверх>

Для того щоб вставити в Web-сторінку зображення, необхідно або намалювати його, або взяти вже готове. У будь-якій програмі малювання можна створити просте зображення і зберегти його в потрібному форматі. Якщо програма цей формат не підтримує, необхідно перетворити файл у необхідний формат. Існує безліч програм, призначених для перетворення одного графічного формату в іншій. Запозичити ж картинки можна з різних програмних пакетів або з інших Web-сторінок у Internet, що містить бібліотеки вільного доступу художніх зображень. Коли браузер виводить Web-сторінку з зображенням, відповідний графічний файл тимчасово зберігається в пам'яті комп'ютера. У більшості браузерів є команда, що дозволяє зберегти файл на локальному диску. Існує також безліч інших варіантів одержання графічних файлів.

Зображення несуть визначену інформацію, та й просто додають Web-сторінці привабливий вигляд. Наведемо найбільш розповсюджені випадки застосування зображень:

• логотип компанії на діловій сторінці;

• графіка для рекламного оголошення;

• різні малюнки;

• діаграми і графіки;

• художні шрифти;

• підпис автора сторінки;

• застосування графічного рядка в якості горизонтальної розділової лінії;

• застосування графічних маркерів для створення красивих маркірованих списків.

Тепер розглянемо як вставити зображення в Web-сторінку. Тегом HTML, що змушує браузер виводити зображення, є <IMG> з обов'язковим атрибутом SRC (SouRCe, джерело). Ім'я файлу являє собою ім'я виведеного графічного файлу. Замикаючого тега не потрібно.

Приклад вставки зображення:

<IMG SRC="image.gif" ALT="ЗОБРАЖЕННЯ">

Зображення на Web-сторінці можуть використовуватися як гіпертекстові посилання, так і як звичайний текст. Читач клацає на зображенні і відправляється на іншу сторінку або переходить до іншого зображенню. Для позначення зображення як гіпертекстової мітки використовується той же тег <A>, що і для тексту, але між <A> і </A> вставляється тег зображення <IMG> :

<A HREF="адреса файлу або зображення"> <IMG SRC="image.gif"></A>

При цьому зображення, використовуване як гіпертекстове посилання, обводиться додатковою рамкою.