2.4. Визначення коефіцієнта завантаження устаткування
Коефіцієнт
завантаження устаткування
визначається
шляхом зіставлення трудомісткості
програми з фондом часу. На прикладі
розрахуємо коефіцієнт завантаження
токарних груп устаткування:
3,61/4=0,9
Останні розрахунки зведемо у таблицю:
Таблиця 13. Коефіцієнт завантаження устаткування
|
Група устаткування |
Кількість устаткування розрахункова |
Кількість верстатів прийнята |
Коефіцієнт завантаження устаткування |
|
Токарська |
3,61 |
4 |
0,9 |
|
Револьверна |
5,67 |
6 |
0,95 |
|
Фрезерна |
5,16 |
6 |
0,86 |
|
Свердлильна |
9,78 |
10 |
0,98 |
|
Стругальна |
6,18 |
7 |
0,88 |
|
Шліфувальна |
7,94 |
8 |
0,99 |
|
Разом по цеху |
38,34 |
41 |
0,94 |
3. Визначення потреби металу на річну програму
3.1. Визначення потреби металу на річну програму
Для виготовлення деталей потреба металу визначається по нормах витрати. Потреба металу для виготовлення деталей розраховується по середньої його витрати на одиницю с обліком запланованого зниження цієї витрати. Загальна потреба металу на річну програму визначається за формулою:
де,
-потреба
металу на річний випуск,
т.;
-
потреба
металу на створення запланованого рівня
залишків незавершеного виробництва,
т.;
-
використані
відходи,
т.
Потреба на річний випуск деталей визначається по формулі:
де,
-прийнята
норма витрат на один комплект деталей,
кг.;
-
річна
програма випуску комплектів деталей,
шт.
Аналогічно визначається потреба металу на зміну залишків незавершеного виробництва:
Валова продукція дорівнює:
Потреба по видах металів на комплект деталей, доводиться в таблиці.
Таблиця 14. Потреба металу на річну програму виготовлення комплектів деталей
|
Матеріал |
Валова продукція, шт. |
Норма витрат, т. |
Потреба на програму, т. |
Середньодобова витрата, т. |
|
Прокат сортовий |
959 |
0,088 |
84,39 |
0,23 |
|
Поковки |
0,018 |
17,26 |
0,05 | |
|
Сталь листова |
0,015 |
14,39 |
0,04 | |
|
Прокат мідний |
0,007 |
6,71 |
0,02 | |
|
Прокат алюмінію |
0,012 |
11,51 |
0,03 | |
|
Чавун ливарний |
0,071 |
68,09 |
0,19 |
3.2. Розрахунок нормативних запасів металу на складі
Запас металу на складі перебуває з двох частин: поточного і страхового. По своєму розмірі поточний запас безупинно змінюється. Він може бути максимальним ,середнім і мінімальним, розмір яких залежить від періодичності постачання і середньодобової витрати матеріалів.
Максимальний
поточний
запас (
)
рівний
за розміром, що поставляється партіями,
визначається за формулою:
де,
-середньодобова
витрата матеріалів,
т.;
-
періодичність
постачання,
дн.
Середній
поточний запас
(
)
приймається
рівним половині поточного максимального
запасу:
Мінімальний поточний запас дорівнює страховому запасу, розмір якого залежить від часу, необхідного для забезпечення виробництва і термінового відвантаження, транспортування, приймання матеріалів на складі споживача. Максимальний виробничий запас перебуває із суми максимальних поточних і страхового запасів. Виходячи з цих умов робиться розрахунок нормативних запасів металу на складі на кінець року.
Таблиця 15. Розрахунок нормативних запасів металу на складі на кінець року
|
Матеріал |
Період доставки, дн. |
Середньодоб. витрата, т. |
Макс. запас |
Макс. поточний запас, т. |
Страховий запас, т. | |
|
т. |
дн. | |||||
|
Прокат сортовий |
15 |
0,23 |
5,29 |
23 |
3,45 |
1,84 |
|
Поковки |
45 |
0,05 |
3,4 |
68 |
2,25 |
1,15 |
|
Сталь листова |
30 |
0,04 |
1,8 |
45 |
1,2 |
0,6 |
|
Прокат мідний |
15 |
0,02 |
0,46 |
23 |
0,3 |
0,16 |
|
Прокат алюмінію |
15 |
0,03 |
0,69 |
23 |
0,45 |
0,24 |
|
Чавун ливарний |
15 |
0,19 |
4,37 |
23 |
2,85 |
1,52 |