- •Наука і техніка, 2008
- •Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (2 год)
- •1.1. Предмет і завдання курсу історії України
- •1.2. Початок формування людської цивілізації на території України. “Неолітична революція”. Трипільська культура
- •1.3. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •1.4. Східні слов’яни в і – іх ст. Основні теорії етногенезу слов’ян. Розселення і заняття, звичаї, вірування, побут східних слов’ян. Анти. Еволюція суспільного устрою
- •Запитання для самоперевірки.
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 2. Лекція 2. Київська Русь (2 год)
- •1.1. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі
- •1.2. Основні етапи розвитку Давньоруської держави. Період виникнення і становлення (кінець іх – кінець х ст.). Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець х – середина хі ст.)
- •1.3. Політичний та соціальний устрій. Економічний розвиток Київської Русі
- •1.4. Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 3. Лекція 3. Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава (хіі – перша половина XIV ст.) (2 год)
- •Причини феодальної роздробленості
- •3.2. Змагання українських князівств за політичне лідерство
- •3.4. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди
- •Тема 4. Лекція 4. Українські землі у складі Литви та
- •4.1. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство Литовське як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів
- •4.2. Польська експансія на українські землі наприкінці хіv – початку хv ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція великого князя Вітовта
- •4.3. Українські землі в другій третині XV – першій половині XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки
- •Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (хіv ст. – хvіі ст.) (2 год)
- •5.2. Запорізька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління
- •5.3. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі - початку хvіі ст.
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год)
- •6.1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни
- •6.2. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657 рр.)
- •6.3. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •6.4. Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці XVII – XVIII ст. Ліквідація козацької державності (2 год)
- •Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст. Скасування гетьманщини
- •7.3. Запоріжжя у складі Російської держави. Ліквідація Запорізької Січі
- •Тема 8. Лекція 8. Правобережні й західноукраїнські землі в останній чверті хvіі – хvііі ст.
- •8.1. Соціально-економічне та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель. Бахчисарайський та Карловицький мир. Правобережжя в роки Північної війни. Відновлення влади Речі Посполитої
- •8.2. Нова доба козацько-селянських війн: Гайдамаччина
- •8.3. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель
- •Заселення і економічне освоєння Півдня України. Заснування нових міст
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (хіх ст.) (4 год)
- •9.1. Адміністративний поділ та соціально-економічний розвиток України в першій половині хіх ст.
- •9.2. Неукраїнські визвольні рухи на території України в першій половині хіх ст.
- •9.3. Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •9.4. Західноукраїнські землі в першій половині хіх ст.
- •10.1. Реформи 1860 - 70-х рр. У Російській імперії та соціально-економічний розвиток другої половини хіх ст.
- •10.3. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •10.4. Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 10. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку хх ст.
- •11.1. Соціально-економічний розвиток
- •11.2. Україна в роки першої російської революції 1905 - 1907 рр. Піднесення українського національного руху
- •11.3. Україна у роки Третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 р.). Столипінська аграрна реформа
- •11.4. Західноукраїнські землі на початку хх ст. Соціально-економічний розвиток. Культурно-просвітницький рух
- •11.5. Українські землі в роки Першої світової війни. Національно-визвольний рух в умовах війни
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 11. Лекція 12 – 13. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.) (4 год)
- •12.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
- •12.2. Створення Центральної Ради та проголошення автономії України
- •12.3. Проголошення унр. Війна Радянської Росії проти унр. Четвертий Універсал Центральної Ради
- •12.4. Українська держава часів гетьмана п. Скоропадського
- •Українська Народна республіка за доби Директорії. Акт злуки унр та зунр
- •13.2. Проголошення Зунр. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами
- •13.4. Україна в 1919 – 1920 рр. Вставлення радянського режиму
- •13.5. Радянсько-польська війна та Україна
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.) (2 год)
- •Усрр на початку 20-х рр. Міжнародне і внутрішнє становище. Неп. Створення срср
- •14.2. Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932 – 1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в срср
- •14.3. Національно-культурне будівництво. Політика коренізації
- •14.4. Західноукраїнські землі у 20 – 30-ті рр. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Тема 13. Лекція 15. Україна в роки Другої світової війни
- •15.2. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на території України у 1941-1942 рр. Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •15.3. Окупаційний режим в Україні (1941 – 1944 рр.). Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації
- •15.4. Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Радянський партизанський рух. Збройна боротьба формувань оун-упа
- •15.5. Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х – до початку 80-х років хх століття (2 год)
- •16.1. Україна в повоєнне десятиріччя (1945 – 1955 рр.).
- •В суспільно-політичному житті. Дисидентський рух
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 15. Лекція 17. Україна і процес перебудови в срср (квітень 1985 – серпень 1991 р.) (2 год)
- •17.1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови. Проведення економічних та політичних реформ
- •17.2. Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні
- •17.3. Суверенізація урср. Народження незалежної України
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України (від 1991 р. – до сучасності) (2 год)
- •18.1. Утвердження національної державності. Стартові умови розгортання державотворчого процесу. Становлення владних структур
- •18.2. Формування політичної системи. Конституційний процес. Сучасне політичне життя в Україні
- •18.3. Проблеми реформування економіки
- •18.4. Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та держави снд
- •18.5. Розвиток культурної сфери. Шляхи духовного відродження народу
- •Методичні вказівки до лекції
- •Питання до кредитно-модульного контролю
- •Навчальне видання
- •Історія України
- •Редактор с.А. Шушпановська
14.2. Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932 – 1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в срср
На ХІV з’їзді ВКП(б) у грудні 1925 р. тривала дискусія “про можливість побудови соціалізму в одній країні”. Сталін говорив про індустріалізацію як генеральну лінію. Було сформульоване головне завдання індустріалізації: перетворення СРСР з країни, яка ввозить машини і обладнання, в країну, яка їх буде виробляти, щоб СРСР став економічно самостійною державою.
Необхідно було розв’язати питання про кошти для індустріалізації.
У грудні 1927 р. відбувся ХV з’їзд ВКП (б). Було затверджено директиви першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства, розрахованого на 1928/29 – 1932/33 господарські роки. У них висувалися три взаємозв’язані завдання: прискорений розвиток воєнної промисловості, розгортання часткової колективізації сільського господарства і підвищення добробуту народу.
Взимку 1927 – 1928 рр. спалахнула хлібозаготівельна криза. Скориставшись цим, Сталін розпочав “стрибок в індустріалізацію” за рахунок вилучення коштів з сільського господарства. Нова економічна політика замінювалася на політику воєнно-комуністичного штурму з продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою, інфляційним випуском паперових грошей, розоренням заможних селян.
У січні 1932 р. утворено наркомат важкої промисловості. Підприємства легкої і лісової промисловості увійшли до відповідних нових наркоматів. На всіх рівнях запанували адміністративно-директивні методи управління.
Проте індустріалізація мала певні успіхи: на Україні розташовувалось 12 підприємств – 7 новобудов та 5 докорінно реконструйованих старих підприємств. До новобудов належали 3 металургійні заводи (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), Дніпрогес, Дніпроалюмінбуд, Краммашбуд, ХТЗ. Гігантами серед реконструйованих об'єктів були Луганський паровозобудівний завод і 4 металургійні заводи. Розвивалась електроенергетика. У харчовій промисловості виникли нові галузі – маргаринова, молочна, маслоробна, комбікормова, хлібопекарська.
Складовим елементом “стрибка в індустріалізацію” стала суцільна колективізація сільського господарства, механізм якої було запущено на листопадовому (1929 р.) Пленумі ЦК ВКП(б). Створена комісія під керівництвом наркома землеробства СРСР Я.А. Яковлева визначила терміни суцільної колективізації в основних зерновиробних районах. В Україні планувалося закінчити колективізацію восени 1931-го або навесні 1932 р.
Усуспільнювалися не тільки засоби виробництва, але й продуктивна худоба та птиця. У відповідь на насильство селяни відповіли масовим невдоволенням, відкритим протестом аж до антирадянських збройних виступів. Знищення худоби набрало масового характеру.
21 лютого 1930 р. у Москві відбулася нарада партійних керівників Російської федерації і України, яка виробила заходи щодо виправлення становища. 2 березня газета “Правда” надрукувала статтю Сталіна “Запаморочення від успіхів”, у якій засуджувалися “перегини”, відповідальність за які Сталін цілком переклав на місцевих працівників.
Проводилася політика “ліквідація куркуля як класу”.
У 1932 р. ситуація в сільському господарстві була катастрофічною. Певною мірою це призвело до голодомору 1932 – 1933 рр. Голод був наслідком спроби здійснити соціалістичні перетворення воєнно-комуністичними методами.
Примусова колективізація і продрозкладка, вислання за межі України найкращих трудівників, штучний голодомор призвели до глибокої деградації сільськогосподарського виробництва.
Після вбивства С. Кірова 1 грудня 1934 р. розпочалася масова кампанія репресій. Жертвами її стали партійні та державні діячі, члени ЦК, а також залишки інтелігенції – Ю. Коцюбинський, В. Затонський. У СРСР встановлювався тоталітарний режим.
Сталін орієнтувався на високі темпи розвитку господарства, для цього йому була потрібна мобільна адміністративна система, яка тримала б апарат під постійним тиском не тільки зверху, але й знизу. Викривленою формою такого “контролю” стали в 30-ті рр. постійні заклики до мас виявляти “дворушників”, “троцькістів” у середовищі керівників. Парадокс полягав у тому, що Сталін неодноразово закликав до більшої демократизації внутришньопартійного життя. Реально під таким гаслом йому було легше замінити керівників на місцях новими, більш слухняними.
Тоталітарний режим, сформований у СРСР у 20 – 30-ті рр. характеризувався тотальним відчуженням народу від власності й політичної влади, всеосяжним контролем компартійної верхівки над усіма сферами життя суспільства. Домінуючою рисою його була монополія на владу Комуністичної партії. Зрощування партійного і державного апаратів, монополізація політичної влади призвела до утвердження режиму беззаконня і політичного терору. Номенклатурний принцип (призначення та переміщення керівних кадрів з волі вождя) – головний антидемократичний стрижень командно-адміністративної системи управління, який забезпечував особисту залежність кадрів від вищих керівних органів, їх повну непідзвітність народу.
Радянському тоталітарному режиму було властиве широке використання єдиної ідеології, намагання пояснити кожен аспект соціального життя, соціальні цілі, зразки поведінки. Ворогів він характеризував спрощено, іноді в перекрученій формі. Тоталітарна ідеологія стала об’єктом фанатичної віри, неприступним для критики. Ідеологічна монополія тісно була пов’язана з монополією на інформацію. Ще одною рисою радянського тоталітаризму був контроль над економікою. Режим контролював усі галузі економіки через державне соціально-економічне планування, на підставі якого визначались завдання для кожного підприємства.