- •Наука і техніка, 2008
- •Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (2 год)
- •1.1. Предмет і завдання курсу історії України
- •1.2. Початок формування людської цивілізації на території України. “Неолітична революція”. Трипільська культура
- •1.3. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •1.4. Східні слов’яни в і – іх ст. Основні теорії етногенезу слов’ян. Розселення і заняття, звичаї, вірування, побут східних слов’ян. Анти. Еволюція суспільного устрою
- •Запитання для самоперевірки.
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 2. Лекція 2. Київська Русь (2 год)
- •1.1. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі
- •1.2. Основні етапи розвитку Давньоруської держави. Період виникнення і становлення (кінець іх – кінець х ст.). Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець х – середина хі ст.)
- •1.3. Політичний та соціальний устрій. Економічний розвиток Київської Русі
- •1.4. Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 3. Лекція 3. Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава (хіі – перша половина XIV ст.) (2 год)
- •Причини феодальної роздробленості
- •3.2. Змагання українських князівств за політичне лідерство
- •3.4. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди
- •Тема 4. Лекція 4. Українські землі у складі Литви та
- •4.1. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство Литовське як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів
- •4.2. Польська експансія на українські землі наприкінці хіv – початку хv ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція великого князя Вітовта
- •4.3. Українські землі в другій третині XV – першій половині XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки
- •Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (хіv ст. – хvіі ст.) (2 год)
- •5.2. Запорізька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління
- •5.3. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі - початку хvіі ст.
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год)
- •6.1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни
- •6.2. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657 рр.)
- •6.3. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •6.4. Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці XVII – XVIII ст. Ліквідація козацької державності (2 год)
- •Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст. Скасування гетьманщини
- •7.3. Запоріжжя у складі Російської держави. Ліквідація Запорізької Січі
- •Тема 8. Лекція 8. Правобережні й західноукраїнські землі в останній чверті хvіі – хvііі ст.
- •8.1. Соціально-економічне та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель. Бахчисарайський та Карловицький мир. Правобережжя в роки Північної війни. Відновлення влади Речі Посполитої
- •8.2. Нова доба козацько-селянських війн: Гайдамаччина
- •8.3. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель
- •Заселення і економічне освоєння Півдня України. Заснування нових міст
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (хіх ст.) (4 год)
- •9.1. Адміністративний поділ та соціально-економічний розвиток України в першій половині хіх ст.
- •9.2. Неукраїнські визвольні рухи на території України в першій половині хіх ст.
- •9.3. Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •9.4. Західноукраїнські землі в першій половині хіх ст.
- •10.1. Реформи 1860 - 70-х рр. У Російській імперії та соціально-економічний розвиток другої половини хіх ст.
- •10.3. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •10.4. Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 10. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку хх ст.
- •11.1. Соціально-економічний розвиток
- •11.2. Україна в роки першої російської революції 1905 - 1907 рр. Піднесення українського національного руху
- •11.3. Україна у роки Третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 р.). Столипінська аграрна реформа
- •11.4. Західноукраїнські землі на початку хх ст. Соціально-економічний розвиток. Культурно-просвітницький рух
- •11.5. Українські землі в роки Першої світової війни. Національно-визвольний рух в умовах війни
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 11. Лекція 12 – 13. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.) (4 год)
- •12.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
- •12.2. Створення Центральної Ради та проголошення автономії України
- •12.3. Проголошення унр. Війна Радянської Росії проти унр. Четвертий Універсал Центральної Ради
- •12.4. Українська держава часів гетьмана п. Скоропадського
- •Українська Народна республіка за доби Директорії. Акт злуки унр та зунр
- •13.2. Проголошення Зунр. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами
- •13.4. Україна в 1919 – 1920 рр. Вставлення радянського режиму
- •13.5. Радянсько-польська війна та Україна
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.) (2 год)
- •Усрр на початку 20-х рр. Міжнародне і внутрішнє становище. Неп. Створення срср
- •14.2. Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932 – 1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в срср
- •14.3. Національно-культурне будівництво. Політика коренізації
- •14.4. Західноукраїнські землі у 20 – 30-ті рр. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Тема 13. Лекція 15. Україна в роки Другої світової війни
- •15.2. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на території України у 1941-1942 рр. Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •15.3. Окупаційний режим в Україні (1941 – 1944 рр.). Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації
- •15.4. Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Радянський партизанський рух. Збройна боротьба формувань оун-упа
- •15.5. Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х – до початку 80-х років хх століття (2 год)
- •16.1. Україна в повоєнне десятиріччя (1945 – 1955 рр.).
- •В суспільно-політичному житті. Дисидентський рух
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 15. Лекція 17. Україна і процес перебудови в срср (квітень 1985 – серпень 1991 р.) (2 год)
- •17.1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови. Проведення економічних та політичних реформ
- •17.2. Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні
- •17.3. Суверенізація урср. Народження незалежної України
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України (від 1991 р. – до сучасності) (2 год)
- •18.1. Утвердження національної державності. Стартові умови розгортання державотворчого процесу. Становлення владних структур
- •18.2. Формування політичної системи. Конституційний процес. Сучасне політичне життя в Україні
- •18.3. Проблеми реформування економіки
- •18.4. Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та держави снд
- •18.5. Розвиток культурної сфери. Шляхи духовного відродження народу
- •Методичні вказівки до лекції
- •Питання до кредитно-модульного контролю
- •Навчальне видання
- •Історія України
- •Редактор с.А. Шушпановська
1.3. Політичний та соціальний устрій. Економічний розвиток Київської Русі
За політичним устроєм Київська Русь була ранньофеодальною державою з монархічною формою правління. На етапі формування держави зберігалися риси військової демократії, коли князь виступає скоріше воєначальником, ніж державним діячем, а дружина виконує функції радників. Поступово влада все більше зосереджується в руках правлячої особи, на рішення князя впливає вже не вся дружина, а лише частина старих дружинників та бояри (верхівка племінної аристократії). За часів централізації діяли три органи політичної влади – князь, боярська рада та віче (народні збори дорослого чоловічого населення). Влада князя спиралася на військову підтримку дружини та ідеологічний авторитет церкви.
Формування феодальних відносин йшло від державних форм до сеньйоральних. У ІХ ст. князь зі своєю дружиною експлуатує все вільне населення шляхом збирання данини. Зібравши в своїх руках великі земельні фонди, у Х - ХІ ст. князі починають наділяти своїх дружинників та бояр землею за вірну службу. Виникає бенефіціарна форма феодального землеволодіння, що не передбачає передачу землі у спадок. Лише подальше ослаблення князівської влади дозволить поширитися вотчині – спадковому володінню, що могло вільно відчужуватися.
Феодалізація суспільства вела до розшарування як панівної верстви (основні категорії – князі, бояри, дружинники), так і залежного населення, серед якого виділяються окремі верстви: смерди (вільні селяни), закупи (кабала за грошову позику), рядовичі (відробітки за частку продукції), челядь (працювали на феодала), холопи (перебували у повній власності феодала).
Сільське господарство залишалося провідною галуззю економіки Київської Русі. Постійно йшов пошук нових технологій обробки землі, вдосконалювались знаряддя праці. Допоміжну роль відігравали приселене скотарство, бджільництво, мисливство, рибальство.
Серед ремісників були сільські, вотчинні та міські. Найбільш поширеними ремеслами стають залізоробне, ювелірне, гончарне, ткацьке. Розвитку ремісництва сприяло зростання міст та активні торговельні відносини. Останні впливали також на становлення грошової системи. За часів Володимира Великого почали карбувати перші руські монети – золотники і срібляники.
Розквіт Давньоруської держави яскраво позначився на зростанні кількості міст. Якщо у ІХ - Х ст. літописи згадують 20 міст, то у ХІ ст. налічується вже 32 міста, а ще через століття – понад 100. Тож зрозуміло, чому варяги називали Русь “Гардаріки” – країна міст.
1.4. Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення
Розвиток феодальних відносин та становлення централізованої держави позначились на темпах злету культури Київської Русі. Особливим фактором, що вплинув на культурний розвиток, стало запровадження нової релігії, що визначила історичний шлях держави. Релігійна реформа Володимира Великого мала підвести ідеологічне підґрунтя під інститут централізованої княжої влади. Спроба реорганізації язичництва не задовольняла вимоги часу й не могла замінити монотеїстичну релігію. Вибір на користь християнства візантійського зразка не був випадковим. Політичні зв’язки Русі з Візантією були справою традиційною. До того ж у візантійській церкві держава домінувала над релігією, що влаштовувало князя. Знайомство з віровченням рідною мовою значно полегшувало сприйняття та поширення нової релігії.
Офіційною датою хрещення Русі вважається 988 р., хоча активні події проходили протягом трьох років, а в цілому християнізація Русі тривала декілька століть. Нова віра стала надійною основою для формування могутньої централізованої держави, сприяла остаточному розкладу родового ладу та зміцненню нових феодальних відносин серед східних слов’ян. Завдяки християнізації помітно підвищився міжнародний авторитет держави. Поступово православ’я змінило світобачення та світогляд населення Київської Русі, сприяло розвиткові культури на нових підвалинах. Церква протегувала писемності, літературі, архітектурі та мистецтву.
Християнство сприяло поширенню візантійського впливу і в культурі. Поширюється візантійський стиль у зодчестві, починаючи з техніки кам’яних кладок і закінчуючи створенням фресок та мозаїк. Іконопис повторює притаманну Візантії абстрактність та статичність.
Однак поступово давньоруські культурні традиції знов нагадують про своє існування. З ХІ ст. у живопису зустрічаються світські сюжети, навіть у релігійні композиції проникають зображення реальних людей та національних побутових сцен. Яскравим прикладом цього є фрески Софіївського собору. У літературі з’являється яскраво-патриотичне і пристрасне “Слово про Ігорів Похід”, аналогів якому немає ані у візантійській, ані у європейській традиції.
Серед населення була поширена грамотність, що свідчить про цивілізованість народу. Високий рівень розвитку освіти демонструє також існуюча в той період диференціація навчальних закладів: державна палацова школа, школи “книжного вчення” для священиків та світські школи домашнього навчання.
Накопиченню та поширенню знань сприяли книгописні майстерні бібліотеки, найвідомішою з яких була книгозбірня Ярослава Мудрого. На базі таких бібліотек та монастирів виріс оригінальний літературний жанр – літописання.
Отже, культура Київської Русі сформувалась на основі місцевих слов’янських традицій, увібравши в себе риси культур попередніх народів та творчо переосмисливши канони і традиції православної релігії, сплив якої був одним з визначальних факторів піднесення культури.