1. Історія виникнення ісламу, життя та|та| діяльнІсть йоГо засновника|фундатора|

• Іслам виник на початку VII століття|віку| на території Аравійського півострова, що був заселений переважно племенами арабів-кочівників|кочовиків|, в умовах розпаду родоплемінного устрою, економічного занепаду та|та| міжплемінної ворожнечі. Нелегке життя в пустелі нерідко|незрідка| штовхало її мешканців|пожильців| на шлях|дорогу,колію| розбою і|та| грабежів, а в поселеннях і|та| містах панували досить розгнуздані устої.

У доісламську епоху одні арабські племена поклонялися фетишам ¹⁾ і|та| небесним світилам, інші сповідували|сповідали| політеїзм, ²⁾ молячись племінним богам. Проте|однак| в них не було ані спільного пантеону ³⁾, ані єдиного релігійного культу.

Серцем цього бурхливого котла|казана| була мекка ⁴⁾. місто-оазис, що лежало на перетині караванних шляхів, було не лише торгівельним, але й релігійним центром Аравії. Тут знаходився храм Кааба (див. розділ 4.2), навколо якого на так званій "забороненій території" не було місця сваркам і кровопролиттю, оскільки там було встановлено декілька сотень ідолів різних племен, щоб кожен, хто прибував із караваном до мекки, міг вклонитися своїм богам.

Були в мецці квартали, де жили іудеї та|та| християни, що сповідували|сповідали| віру в одного бога, які теж|також| подекуди вступали в конфлікти з|із| язичниками-арабами.

Саме у цей складний період в мецці народився майбутній пророк, засновник|фундатор| нової релігії Мухаммед (Мохаммед, Мухаммад, Магомет — в перекладі|переведенні,переказі| з арабської "достохвальний" або "той, кого вихваляють").

• У біографії Мухаммеда, як і більшості інших Великих вчителів людства, історичні факти тісно переплелися із містикою.

Історія свідчить, що Мухаммед (570-632 рр.) був представником одного з наймогутніших|усемогутніх| в Аравії племен курейш (курейшитів). А його дідусь — дуже|вельми| шанованою|шановною| в мецці людиною — доглядачем Кааби.

В дитинстві хлопчик пережив низку|цепом| трагічних подій — одного за іншим, він втратив|загубив| обох|обоє| батьків, дідуся, а потім і|та| дядька, який після смерті рідних став опікуном сироти. Змушений в юному віці самостійно заробляти на життя спочатку випасом овець, потім супроводом караванів, він дуже рано подорослішав. Страждання і|та| труднощі, що спіткали його, не озлили юнака, навпаки, він|після| відрізнявся добротою та милосердям. А чесність та сумлінність допомогли йому набути авторитету в торгівельних|торгових| колах.

_________________________

1. Фетиш [від португ. амулет]  неживий предмет, наділений надприродною силою: амулет, талісман, ідол, мощі. Фетишизм  одна з форм ранніх релігійних вірувань.

2. Політеїзм [від грец. poly багато + theos бог — многобожжя або язичництво|язичество|.

3. Пантеон [від грец. pan усе + theos бог — сукупність усіх богів тої чи іншої політеїстичної релігії, зі|із| своєю ієрархією та розподілом|розділенням,поділом| функцій.

4. Тут і|та| далі прописними буквами|літерами| виділені найважливіші слова і|та| поняття, знання яких є обов'язковим при вивченні теми "Іслам" в курсі "Релігієзнавство".

Шлюб із багатою вдовою Хадіджею став зразком не лише|не тільки| щасливої родини, а й дійсно духовного союзу|спілки|. Саме дружина|жінка| та її родичі стануть першими послідовниками Мухаммеда-проповідника.

Набувши|знаходити| багатства та|та| благополуччя, Мухаммед, проте|тим не менше|, не знаходить|находить| повного|цілковитого| задоволення та спокою. Він раз у раз усамітнюється в печері, розмірковуючи про долі свого народу, задаючись питаннями щодо віри та духовності|ладу|. У віці 40 років у Мухаммеда відкрився|відчиняв| дар пророцтва|дарунок|.

У тому, що стосується Мухаммеда-пророка, ми переходимо до містичного боку його життєпису.

Згідно з|згідно| легендою, ще до народження майбутнього пророка його матері з'явився ангел, який пророчив, що у неї народиться повелитель народів (у цьому вбачається явна схожість із біблейською історією про Благовіщення Діви Марії). А в момент народження Мухаммеда в Каабі, нібито, рухнули головні|чільні| ідоли його племені.

Одного разу|одного дня| занурений в роздуми Мухаммед почув голос, що наказав йому: "Читай"! Мухаммед був приголомшений. До того ж, він не вмів ні читати, ні писати. Голос наполягав. Це був ангел Джебраїл (біблейсбкий архангел Гавриїл|Гаврило|, який з'являвся ще старозавітним пророкам). Він проголосив, що Мухаммед — посланець|посланник| Бога.

Відтоді|з тих пір| таємничий голос ще не раз звучав, вимагаючи, щоб він почав|зачинав| проповідувати.

Ця подія стала поворотною не тільки для Мухаммеда, але й для всього арабського народу.

У 610 р.|м.| Мухаммед звернувся|вирушав| з|із| першою проповіддю про єдиного Бога до близьких. Проте|однак| відкрито|відчиняти| пропагувати нові ідеї він доки|поки| не наважувався|розв'язувався|. Т|та|ільки|лише| через два роки, з муру Кааби він звернувся до жителів Мекки з|із| публічною|прилюдною| проповіддю. І хоча ідеї Мухаммеда не викликали|спричиняли,визивали| довіри|довір'я| у|в,біля| мекканців, а на адресу проповідника полетіли глузування й погрози, саме 612 рік вважається роком народження нової релігії — ісламу.

За кілька років у Мухаммеда з'явилося всього декілька десятків послідовників. На мусульман почалися|зачинали| гоніння, їх ображали, закидали камінням і|та| брудом|гряззю|, били, погрожували смертю. Однак|та| труднощі та переслідування, з|із| якими вони зіткнулися, не вплинули на рішучість пророка.

Тяжким потрясінням для Мухаммеда стала смерть улюбленої|коханої| дружини|жінки|. До того ж, він втратив підтримку її родичів.

Незабаром сталася знаменна подія. Того дня Мухаммед прокинувся від гучного голосу. Він знову побачив ангела Джебраїла в сяючому білосніжному одязі, а поряд із ним — крилатого білого коня з|із| людським обличчям. На цьому дивному|чудовому| коні, якого звали|кликали| Аль-Бурак, Мухаммед миттєво перенісся на гору Сінай, де за 2000 років до цього іудейський пророк Муса (бібл. Мойсей|Моісей|) отримав|одержував| від Бога одкровення|прозріння| та|та| 10 заповідей. Друга зупинка була у Віфлеємі, де народився іса (Ісус). А третя — у святому місті Єрусалимі. Разом із Мусою, ісою, ібрахимом (Авраамом) та інш. пророками Мухаммед помолився в храмі.

ця містична подія пов'язала Мухаммеда із біблейськими про-роками, затвердивши, тим самим, спадкоємність їх навчань.

Вийшовши з храму, він побачив сяючі сходи, що спускалися з неба, по яких підвівся|підіймав| на сім небес, де його зустрічали ангели і|та| пророки. На першому небі|піднебінні| його обійняв|обнімав| праотець Адам, а на сьомому він постав перед самим Аллахом, чиє обличчя|лик| було приховане за тисячами покривал. Тут він отримав|одержував| наказ|розпорядження| про щоденну п'ятиразову молитву і|та| побачив оригінал Корану — Нествореного Слова Божого, що зберігається під Престолом Аллаха, що сяє й благоухає|світ|.

Сповістивши про дивну|чудову| подорож|мандрівку| людям, пророк накликав на себе новий шквал кепкувань|насмішок|. А уклінна поза молитви, на якій наполягав Мухаммед, обурила|бентежила| його гордих одноплемінників, які визнали|полічили| її принизливою.

Реальна загроза його життю змусила Мухаммеда|погроза| в 622 р.|м.| залишити мекку та переїхати до Ястриба (нині Медіни) на запрошення знатних мешканців цього міста. Тут пророк нарешті|урешті| знайшов підтримку, набув|знаходив| слави чудотворця. Його авторитет і|та| популярність релігії, яку він проповідував, нестримно зростали.

Переселення до Медіни — хіджра [араб. втеча, переселення] вважається у мусульман початком|началом| нової історії — з 622 року ведуть вони своє літочислення.

Подальші|дальші| події життя та діяльності Мухаммеда далекі від містики. За короткий період — усього десять|десятеро| років — Мухаммед не лише|не те що,не тільки| зумів затвердити іслам на усьому Аравійському півострові, він шляхом переконання, хитрощів, а де потрібно, й|та| силою|силоміць|, згуртував ворогуючі племена та міста в єдиний союз, а сам|спілку| став практично правителем усієї Аравії. Пророк проголосив братерство|братство| всіх людей, незалежно від расової та національної приналежності. Одним з найважливіших результатів мудрого правління цього видатного|визначного| державного і|та| політичного діяча став детальний перелік законів і|та| правил повсякденного життя, по яких багатонаціональна мусульманська спільнота живе до цього дня.

У свідомості мусульман злилися релігія і|та| політика, духовна та світська влада, віросповідання й|та| морально-правові норми.

Остаточним тріумфом|торжеством| ісламу стало завоювання Мухаммедом головного|чільного| міста Аравії, що колись зреклося його. Тріумфально повернувшись до мекки, він розтрощив усі язичницькі ідоли, проголосивши територію Кааби священним місцем, присвяченим єдиному для усіх богові. Відтоді|з тих пір| мекка залишається центром ісламу, куди приїжджають паломники з усього світу.

Помер|вмер| Мухаммед у 632 р.|м.|, через два роки після тріумфального завоювання мекки. Смерть пророка приголомшила мусульманську спільноту. Багато хто не хотів вірити і|та| чекав його воскресіння|неділі|. Найбільш розсудливі нагадували слова Мухаммеда, що він — звичайна|звична| людина, лише відмічена благодаттю одкровення|прозріння|.

Вже після смерті пророка його проповіді були записані послідовниками та учнями і|та| зібрані|повизбирувати| у збірник Коран, що є Святим Писанням ісламу. Учнями було також складено Священний Переказ — "Сунну посланця|посланника| Аллаха" або просто Сунну. Збірник хадісів — історій про життя, вчинки і|та| судження|думки| Мухаммеда — став другим за значимістю джерелом віровчення для його послідовників (див. розділ|поділ| 4.1).

• Мухаммед увійшов до історії не тільки як засновник|фундатор| однієї з трьох світових релігій, яку сьогодні сповідує|сповідає| майже чверть|четвертина| населення земної кулі!, а й як видатний|визначний| політичний і|та| громадський|суспільний| лідер. Цій людині, що не вміла ні читати, ні писати, вдалося|удавалося| об'єднати в могутній союз|спілку| арабські племена, сформувати соціальні та моральні засади|підвалини| життя мусульманського суспільства|товариства|, закласти основи нового типу|типа| культури, що зберігає свою унікальність|обличчя| на протязі майже 1,5 тисяч років! "Філософ, оратор, апостол, законодавець, воїн, завойовник думок, реставратор раціональної віри, культу без ідолів, засновник|фундатор| двадцяти земних імперій і|та| однієї духовної — це Мухаммад. Що стосується усіх критеріїв, якими може бути виміряна|зміряти| Велич Людини, напрошується питання, чи існує людина, величніша, ніж він?" — так захоплено охарактеризував його французький поет, історик і політик Альфред де Ламартін ¹⁾.

На основі створеного Мухаммедом союзу|спілки| племен в середині VII ст.|ст| виникла могутня|усемогутня| ісламська держава — халіфат, правитель якого халіф був водночас і вищою духовною особою|лицем,обличчям|.

Завоювання арабським халіфатом сусідніх держав сприяло стрімкому поширенню|розповсюдженню| ісламу, що став цементуючим фактором для союзу|спілки| арабських племен, і|та| зростанню впливу арабо-мусульманської культури на культури інших етносів і|та| народів. Через декілька століть|сторіччя| кордони мусульманського світу|миру| охоплювали величезні|велетенські| території: Аравію і|та| Близький Схід, північ Африки, Європейське Середземномор'я, Кавказ, Середню Азію, північ Індії.

___________________________

1) Ламартин. История Турции. — Париж, 1845, том 2, с. 276-277. Цитата дана за: Ахмад Дидат. Сборник лекций по Исламу. — М.: Изд. Дом "Бадр", 2001.