5. 753 Р. До р.Х. – 476 р.– період існування Стародавнього Риму.

494 р. до Р.Х. – початок дії колегії народних трибунів – найвпливовішої влади у Римській республіці.

133 р. до Р.Х. – обрання народним трибуном Тіберія Гракха, який спробував провести аграрний закон з метою обмеження великого землеволодіння та розподілу надлишок конфіскованої землі серед бідніших громадян. Криза і падіння Римської республіки.

46 р. до Р.Х. – Юлія Цезаря проголошують диктатором.

Кінець І ст. до Р.Х. – поч. І ст. – початок періоду ранньої монархії – принципату. Октавіан Август – перший принцепс – перший серед сенаторів.

212 р. – права римських громадян отримує населення підкорених провінцій.

284 – 305 рр. – правління імператора Діоклетіана, якій проводить податкову реформу, робить спроби запровадити державне регулювання цін, з метою стабілізувати положення в країні.

Тема 4. Держава та право франків і середньовічної Франції

Поняття та характерні риси епохи феодалізму.

Утворення держави франків. Правління Хлодвіга І.

Карл Мартелл.

Розвиток Франкського королівства за Карла Великого. Верденській договір.

Джерела та особливості права франків. “Салічна правда”.

Утворення Франції. Особливості її розвитку в період феодальної роздробленості.

Формування абсолютної монархії. Органи влади в період абсолютизму. Суспільний лад.

Джерела права та характерні риси французького феодального права.

Терміни та історичні особи

Бенефіції – землекористування на умовах несення військової служби.

Бурбони – королівська династія Франції (з др. пол. ХVІ ст.), яка мала необмежену владу. Протестанти.

Васал – власник бенефіції,який на першу вимогу сюзерена з’являвся на військову службу.

Варфоломіївська ніч (24 серпня 1572 р.) – масове вбивство у Парижі католиками протестантів (гугенотів). Загинули кілька тисяч чоловіків в т. ч. вожді гугенотської партії.

Верденський договір (843 р.) – розподіл імперії Карла Великого між його синами (орієнтовно на сучасну Францію, Німеччину та Італію).

Генеральні штати – своєрідний парламент, який складався з графів, герцогів, вищих сановників церкви з метою обмеження влади папи, а з часом і короля.

Гугеноти – французькі протестанти.

Кардинал Рішельє (1624 – 1642 рр.) – перший міністр країни,уся діяльність якого була спрямована на посилення ценралізованної королівської влади.

Карл Мартелл (688 – 741 рр.) – один з засновників франкської держави, проводить реформи, що призвели до контролю франків над чисельними германськими племенами,внаслідок чого у сфері дії імперії Каролінгів опинилася не лише Франція, але Італія та Німеччина.

“Кутюми Бовезі” – один з найстаріших правових документів феодальної Франції.

Людовік ХІV – король Франції (1661 – 1715 рр.) – при якому королівська влада набула характеру особистої централізованої диктатури.

Сеньор – король, чи інший феодал, який роздавав землю і мав васалів.

“Салічна правда” (V століття) – один з найдавніших документів германських народів, в якому записані норми звичаєвого права.

Фронда – опозиційні королю дворяни, які намагалися повернути собі колишні привілегії (1648 – 1653 рр.). Були придушені кардиналом Мазаріні.

Хронологія подій

Початок VІ століття – салічні франки на чолі з королем Хлодвигом займають майже всю територію колишньої Римської імперії. Починається формування держави франків.

768 – 814 рр. – період правління франкського короля Карла Великого.

843 р. – розпад імперії франків.

1357 р. – прийняття т. зв. Великого Березневого ордонансу – документу, який проголошував недоторканість депутатів Генеральних штатів, забороняв приватні війни та практику незаконних реквізицій.

1337 – 1453 рр. – Столітня війна між Францією та Англією. Перелом в війні пов’язаний з Жанною д’Арк. Внаслідок звільнення частини Франції від англійців,створилися умови для об’єднання Франції.

Кінець ХVІ століття – встановлення абсолютизму у Франції.

1561 – 1598 рр. – релігійні (громадянські війни), суттю яких було прагнення ворогуючих дворянських партій посилити свій вплив на короля.

1598 р. – Нантський едикт Генріха ІV, який владнав відносини католиків. з гугенотами.