Тема 8. Дозвілля як складова соціально-культурної сфери

Особливі властивості вільного часу. Дозвілля як синонім вільного часу; розвага, гра, задоволення, рекреація, свобода. Поняття "час", "вільний час", "дозвілля", "дозвіллєва діяльність". Холістичний, кількісний, діяльнісний, психологічний, концептуальні підходи до вивчення дозвілля. Дозвілля як соціальний феномен. Індивідуальна та суспільна сутність дозвілля. Зарубіжні моделі дозвілля (англо-американська, французька, східна та ін. моделі дозвілля). Взаємозв'язок професійно-трудової та дозвіллєвої діяльності. Дозвіллєві цінності сучасного суспільства.

Тема 9. Рекреація як складова соціально-культурної сфери

Поняття "рекреація", "рекреаційна діяльність", "рекреалогія". Роль рекреації у соціально-культурній сфері.

Функціональні та організаційні аспекти рекреації. Класифікація рекреації за різними ознаками. Основні завдання рекреації. Характерні ознаки рекреації. Здійснення у вільний час, самодостатність, добровільність участі, бажання отримати радість та задоволення. Багатоманітність видів та форм рекреаційної діяльності. Соціальна прийнятність, корисність, сприяння розвитку індивіда та суспільства. Розгляд рекреації в теоретичних концепціях зарубіжних вчених (Дж.Келлі, М. та Е. Неймейерів, Дж.Шиверс, Ст.Паркера, Р.Кайюа). Міжнародні рекреаційні організації, їх завдання.

Тема 10. Народна творчість як складова соціально-культурної сфери

Поняття "народна творчість", "народна культура", "народне мистецтво", "фольклор", "декоративно-прикладне мистецтво". Соціально-культурні джерела народної художньої культури. Педагогічний потенціал народної творчості. Його використання у соціально-культурних формах. Специфіка функціонування добровільних об'єднань та установ, пов'язаних з популяризацією народної художньої культури. Проведення конкурсів, фестивалів, семінарів, майстерень народних ремесел. Робота творчих лабораторій, фольклорних центрів, культурно-мистецьких закладів, гуртків декоративно- прикладного мистецтва, майстер-класів.

Обряди та свята як форми соціально-культурної діяльності. Сутність та соціальні функції обрядів, їх класифікація: суспільно-політичні, виробничо-трудові, сімейно-побутові, календарні. Композиційна структура обряду. Використання в обрядах українських національних традицій та символів. Класифікація свят: загальнодержавні, локальні, місцеві; соціально-політичні, професійні, календарно-побутові; свята природи, культури. Святкові гуляння, виставки, мітинги, театралізовані свята, карнавали. Структурні елементи свята.

Тема 11. Інститути соціально-культурної сфери

Загальний аналіз основних соціально-культурних закладів. Поняття "соціально-культурний заклад". Його пріоритетні функції та завдання. Процеси інтеграції та децентралізації в діяльності соціально-культурних закладів. Використання виховних можливостей громади та мікросоціуму у їх комплексі з метою розвитку творчих потенцій особистості. Активне залучення різних соціально- демографічних верств населення до соціально-культурної діяльності. Орієнтація роботи установ на інтереси та потреби особистості, можливості реалізації людини як індивідуальності. Популяризація місцевої та світової культури. Збереження та збагачення природного середовища.

Клуби та центри клубного типу. Поняття "клуб", "клубна установа" у концепціях зарубіжних вчених. Клуб як громадська організація, як соціально-культурна установа, як приміщення для зустрічей. Характерні риси діяльності зарубіжних клубів, їх основні цілі та завдання.

Бібліотеки, музеї та культурно-просвітницькі центри. Діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій. Бібліотеки як культурно-пізнавальні центри (досвід Швеції). Інтеграційні процеси.

Парки як соціально-культурні установи. Типологія парків та їх функції. Паркова індустрія та її роль в економіці зарубіжних країн. Аналіз діяльності комплексного тематичного парку типу "Діснейленд". Причини його популярності. Сутність роботи Національних парків країн Сходу. Парки африканських країн, їх потенційні можливості та особливості діяльності.

Соціально-культурні комплекси та центри. Передумови їх виникнення та розповсюдження. . Багатофункціональний характер їх діяльності.