Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Плани СЗ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
357.38 Кб
Скачать

Раздел 5. Средневековая философия. – Харьков, 2001.

Раздел 7. Философия Нового времени.

  1. Трахтенберг О.В. Очерки по истории западноевропейской средневековой философии / О.В. Трахтенберг. – М.: Госполитиздат, 1957. – 254 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Назвіть специфічні риси середньовічної філософії. Чим вони зумовлені?

2. Яке головне завдання переслідувала патристика?

3. Які значення має термін «схоластика» і чому?

4. Чи являються докази буття Бога Ф. Аквінського доказами?

5. Як вирішувалась у середньовіччі проблема співвідношення віри та розуму?

6. У чому суть суперечки між реалістами та номіналістами?

7. Порівняйте вихідні ідеї схоластики та містики.

8. Окресліть історичний зміст концепції «подвійної істини».

9. Розкрийте зміст і значення принципу «бритви Оккама».

10. Назвіть соціально-політичні та природничо-наукові передумови філософії Нового часу.

11. Чим зумовлена увага до раціоналізму у філософії ХVІІ ст.?

12. Поясніть вибір методу пізнання Ф. Беконом і Р. Декартом.

13. Чому пошуком субстанції більше цікавились раціоналісти, а не емпірики?

14. Знайдіть логічний зв’язок між середньовічним реалізмом і номіналізмом та раціоналізмом і емпіризмом.

15. Чиїм поглядам в тлумаченні людини Ви віддаєте перевагу – вченню про вроджені ідеї Р. Декарта чи поняттю «tabula rasa» Дж. Локка?

16. Порівняйте погляди на субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца.

17. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в Новий час?

18. Порівняйте епохи середньовіччя та Нового часу.

19. Чи погодитесь Ви з висловом: «Немає нічого в розумі, чого б не було у відчуттях?Погляди якого напрямку він відображає?

Семінарське заняття №4 Тема: Синтез філософії та науки (2 год.)

План

  1. Історичні умови формування німецької класичної філософії.

  2. Філософські погляди І.Канта:

  • «Критика чистого розуму»;

  • «Критика практичного розуму».

3. Система та метод філософії Гегеля

Основні поняття: чуттєвість, розсудок, розум, трансцендентний, апріорний, апостеріорний, спекулятивний, антиномії, категоричний імператив, Абсолютна Ідея, діалектика.

Література:

  1. Антология мировой философии: в 4-х т. – М.: Мысль 1969-1973.

Т.3: Буржуазная философия конца XVIII в. – первых двух третей XIX в. [Ред. коллегия: Н.С. Нарский и др.]. – 1971. – 760 с. – Разделы «Кант», «Гегель», «Фейербах».

  1. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Г.В.Ф. Гегель. – СПб.: Наука, 1997. – 799 с.

  2. Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика / Г.В.Ф. Гегель // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: в 2 т. – М.: Мысль, 1971.

Т. 2. / Сост., общ. ред. А.В. Гулыги. – 1971. – С. 7-209.

  1. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1978. – 365 с.

  2. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант; пер. с нем. Н. Лосского. – М.: Мысль, 1994. – 591 с.

  3. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант // Кант И. Основы метафизики нравственности. – М.: Изд-во «Мысль», 1999. – С. 155-246.

  4. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука / И. Кант // Кант И. Основы метафизики нравственности. – М.: Изд-во «Мысль», 1999. – С. 3-146.

  5. Лазарев В.В. Гегель и философские дискуссии его времени / В.В. Лазарев, А.И. Рау. – М.: Наука, 1991. – 160 с.

  6. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: Ист.-филос. очерки и портреты / Н.ВМотрошилова. – М.: Политиздат, 1991. – 464 с. – Раздел 4.

  7. Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии / Н.В. Мотрошилова; Отв. ред. Т.И. Ойзерман; АН СССР, Ин-т философии. – М.: Наука, 1990. – 205 с. (НКФ: Немецкая классич. философия. Новые исследования.).

  8. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 88-178

  9. Нарский И.С. Западноевропейская философия XIX в. / И.СНарский. – М.: Высшая школа, 1976. – 584 с.

  10. Фейербах Л. Основные положения философии будущего / Л. Фейербах // Фейербах Л. Избр. филос. произв.: в 2-х т. – М.: Политиздат, 1955.

Т. 1. – 1955. – С. 134-204.

  1. Фейербах Л. Сущность христианства / Л. Фейербах. – М.: Мысль, 1965. – 414 с.

Контрольні питання і завдання:

  1. Чим зумовлені основні характерні риси німецької класичної філософії?

  2. Які завдання виконує чистий розум?

  3. Яка різниця між розсудком і розумом?

  4. Чому чуттєвість апостеріорна, а розсудок апріорний?

  5. Чому саме розум потрапляє в антиномії?

  6. Що таке «категоричний імператив»?

  7. Яка різниця між моральними та легальними вчинками?

  8. Розкрийте зміст і значення «коперниканського перевороту» І. Канта у філософії?

  9. Що таке «річ в собі»?

  10. Чому філософію І. Канта називають критичною?

  11. Що спільного між «світовим розумом» Г.В.Ф. Гегеля та християнським віровченням? У чому різниця?

  12. Чому філософським методом Г.В.Ф. Гегеля є діалектика?

  13. Поясніть назву Абсолютна Ідея.

  14. Окресліть основні аспекти розуміння субстанції Г.В.Ф. Гегелем.

  15. Чим відрізняються між собою поняття рух і розвиток і що між ними спільного?

  16. У чому полягає специфіка кожного із законів діалектики?

  17. Яким словом можна замінити вираз «єдність і боротьба протилежностей»?

  18. Як співвідносяться протилежності і протиріччя?

  19. Чи змінюється якість при зміні властивостей?

  20. Чи змінюється якість при зміні кількості?

  21. Чи є тотожними поняття заперечення і заперечення заперечення?

  22. Наведіть приклади розв’язання суперечностей у природі, суспільному житті, мисленні.

  23. Якщо світ розвивається за законами діалектики, то чи не означає це, що вони передують об’єктивній дійсності, і, отже, позиція ідеалізму, зокрема Г.В.Ф. Гегеля, є однозначно правильною?

  24. Чим відрізняються філософські категорії від категорій конкретних наук?

  25. Що таке категорія? У чому її відмінність від поняття?

  26. Дайте визначення основних принципів і категорій діалектики.

  27. Як Ви розумієте вислів К. Маркса, що «якби сутність і явище співпали, то наука була б непотрібна»?

  28. Скільки явищ у сутності?

  29. Прокоментуйте вираз «необхідність випадкова, випадковість необхідна».

  30. У чому проявляється двоїстість форми?