Література

Основна:

1. Городяненко В. Социолопіческий практикум. – К., 1999.

2. Как провести социологическое исследование? – М, 1990.

3. Казаринова Н. и др. Практикум по социологии. – М,, 2000.

4. Методология и методы социологических исследований. – Киев, 2000.

5. Новикова С. Методика составления социологических анкет. – М., 1993.

6. Опитування громадської думки. – Київ, 2005.

7. Паніна Н. Технологія соціологічних досліджень. – К., 1996.

8. Практикум з соціології / Ред. Піча В. – Львів, 2004.

9. Рабочая книга социолога. – М., 1983.

10. Сикевич З. Социологические исследования: Практическое руководство. – СПб., 2005.

11. Соціологія / Під ред. В. П. Андрущснко. – Київ-Харків., 1998.

12. Социологический справочник. – К. 1990.

13. Ядов В. Стратегия соц. исследования: описание, обьяснение, понимание социальной реальности. – М., 2000.

Додаткова:

1. Балабанова Е. О комплексном характере социсследований // Социс. – 2002. – № 10.

2. Коноплицький С. Інтернет як предмет соціологічного аналізу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 3.

3. Лагун А. Невербальное поведение: к методике использования в социологическом исследовании // Социс. – 2004. – № 2.

4. МіщенкоМ. Дослідження впливу інтерв'юера на відповіді респондента // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 1.

5. Мітенко М. Застосування вуличних опитувань // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1.

6. Мягков А. Всегда ли респонденты говорят правду // Социс. – 2008. – №9.

7. Назарова И. Качество опроса: фактори неответов // Социс. – 1999. – № 11.

8. Ньюман Л. Полевые исследования // Социс. – 1999. – № 4.

9. Годзь О., Рендюк П. Самостійна робота студентів з підготовки соціологічних анкет і організації проведення інтерв'ю. – Полтава, 2006.

10. Стукало С. Якість роботи опитувальної мережі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 4.

11. Тарасенко В. Соціальне, суспільне соціологічне пізнання // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 4.

12. Толстова Ю. Может ли соціологія разговаривать на языке математики? //Социс. –2000. – № 5.

13. Шубина Л. Общественное мнение об опросах общественного мнения //Социс. – 2005. – №11.

14. Яушева А. Формирование выборки: поиск новых возможноетей // Социс. – 2007. – № 8.

Тема 4. Суспільство як соціальна система План семінарського заняття

1. Сутність поняття «суспільство». Ознаки суспільства, його типи.

2. Соціальна система і соціальна структура суспільства.

3. Соціальна стратифікація: поняття та види.

Реферативні повідомлення

1. Системний аналіз суспільства в історії соціології.

2. Зміни й основні тенденції розвитку соціальної структури українського суспільства на сучасному етапі.

3. Середній клас і маргінальні верстви.

4. Теорія соціальної стратифікації

Основні терміни і поняття

Протосуспільство Доіндустріальне суспільство Індустріальне суспільство Постіндустріальне суспільство Типологія

Соціальна система Соціальна структура Соціальна стратифікація Соціальна мобільність Соціальний статус

Соціальна роль Соціальні відносини Соціальна група Соціальна спільнота Середній клас

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Готуючись до семінару, знайдіть і порівняйте визначення суспільства. Пригадайте або знайдіть у науковій літературі, які типи і види суспільств вам відомі.

Вихідним моментом у підготовці теми має стати розуміння, що суспільство — це соціальна система, а соціальна система — це цілісне соціальне утворення, де основним елементом є люди, їх зв'язки і стосунки.

Кожна людина у суспільстві має свій соціальний статус і соціальну роль. Ніщо у суспільстві не може відбуватися поза соціальним процесом. Соціальний процес — послідовна зміна явищ суспільного буття, соціальні зміни в динаміці.

Загалом, соціологія виділяє декілька головних елементів соціальної системи суспільства: соціальна структура суспільства; соціальні інститути (розглянемо на наступному занятті); соціальні організації (розглянемо на наступному занятті); соціалізація особистості (розглянемо на наступному занятті).

Соціальна структура суспільства є частиною соціальної системи і поєднує у собі два компоненти: соціальні зв’язки і соціальний склад (статуси, ролі, система класів, верств, професійних та інших груп).

Різноманіття відносин, ролей, позицій призводить до відмінностей між людьми в кожному конкретному суспільстві. Для опису системи нерівності між групами (спільностями) людей у соціології використовується поняття соціальна стратифікація. Соціальна стратифікація означає не тільки різне становище у суспільстві окремих індивідів чи родин, а саме їх нерівність.

Для кращого розуміння суті соціальних процесів слід розглянути поняття: соціальна мобільність, співробітництво, пристосування, дезорганізація, міграція.

Вивчення соціальної структури має велике значення, оскільки саме вона виступає головним регулятором еволюції суспільства.