Література

Основна:

1. Говако Б Студенческая семья. – М., 1988.

2. Жоль К.К. Философия и социология права. – К., 2000.

3. Ионин Л. Социология культуры. – М., 1998.

4. Лукашевич Н. Социология воспитания. – К., 1996.

5. Нечаев В. Я. Социология образования. – М, 1992.

6. Политическая социология. – Р-на Д., 1997.

7. Радаев В.В. Экономическая социология: курс лекций. – М., 2000.

8. Смелзер Н. Социология.– М., 1994.

9. Семья: социально-психологические и этические проблеми. – К., 1991.

10. Соціологія / Під ред. Андрущенко В П. – Київ-Харків, 1998.

11. Социология семьи / Ред. А.Антонов. – Москва, 2005.

12. Спеціальні та галузеві соціології / під ред. В. Пилипенка. – К., 2003.

13. Студенческая семья. – Минск, 1991.

14. Молода сім'я в Україні. – К., 2003.

15. Черняк Е. Социология семьи. – М., 2006.

Додаткова:

1. Аліджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім'ї та шлюбних відносин в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 3.

2. Артамонова М. Преподаватели и руководители ВУЗов об интеграции в европейское образовательное пространство // Социс. – 2008. – № 1.

3. Быстров А. Концепция семьи: «марксизм и советская социологическая школа» // Социс. – 2006. – № 11.

4. Вдовина М. Межпоколенные конфликты в современной русской семье // Социс. – 2005. – № 1.

5. Голод С. Социально-демографический анализ состояния и эволюции семьи // Социс. – 2008. – № 1.

6. Головаха Є., Паніна Н. Пострадянська деінституалізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4.

7. Дементьева И. Негативные факты воспитания детей в неполной семье // Социс. – 2001. – № 11.

8. Добрускин М. О социальных функциях церкви // Социс. – 2002. – № 4.

9. Єфременко Т. Економічна ментальність українського етносу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 2.

10. Каримова 3. Жизненные ценности одиноких матерей // Социс. – 2007. – № 6.

11. Митрикас А. Семья как ценность в Западной Европе // Социс. – 2004. – № 5.

12. Паніотто В. Гіпотеза стосовно механізмів моногамного статевого кохання // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 1.

13. Панкратова Н. Социальные и биологические проблеми родительства // Социс. – 2006. – № 10.

14. Радаев В. Еще раз о предмете экономической социологии // Социс. – 2002. – № 7.

15. Стрельник О. Поняття соціального потенціалу в інтерпретації проблем тендерної нерівності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 4.

16. Сохань И. Деспотия демократки // Социс. – 2008. – № 3.

17. Танчер В. Соціологія інтимності: секс, еротика, кохання у постмодерній реконструкції // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4.

18. Тимашев Н. Что такое социология права? // Социс. – 2004. – №4.

Тема 6. Соціальна організація і соціалізація особистості

План семінарського заняття

1. Ознаки, структура та функції соціальних організацій.

2. Соціальний контроль, відхилення та злочини.

3. Соціологічні аспекти аналізу особистості.

4. Особистість і суспільство. Основи соціалізація особистості.

Реферативні повідомлення

1. Соціальна організація як елемент соціальної системи і закон соціології.

2. Соціологія девіантної поведінки.

3. Соціологічна концепція конфлікту.

4. Проблема соціалізації, ресоціалізації особистості в сучасних умовах.

5. Молодь України сьогодні. Особливості соціалізації студентської молоді.

6. Специфіка людських відносин у сучасному соціальному управлінні. Патерналізм і партнерство у взаємодії керівників і підлеглих.

Основні терміни і поняття

Соціальна організація Стандартизація Деіндустріалізація Конформізація

Раціоналізація Девіація Соціальні конфлікти Соціальне управління

Особистість Соціалізація особистості Соціальна адаптація (реадаптація) Інтеріоризація

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Суспільство як соціальна реальність упорядковано не тільки інституціонально, а й організаційно. Соціальна організація є певним способом спільної діяльності людей, за якої вона набуває форми впорядкованої, врегульованої, скоординованої, спрямованої на досягнення конкретних цілей взаємодії. Зверніть увагу, що деякі соціологи називають соціальні організації різновидом соціальних інститутів, але вони мають відмінні від них ознаки.

У стабільному суспільстві більшість людей притримуються соціальних норм у більшості випадків. Але повна картина життя суспільства включає як дотримання норм, так й відхилення від них. Основними різновидами соціальної організації є девіація і соціальний конфлікт.

Розгляд наступного питання слід розпочати з аналізу теоретичних положень соціологічної теорії особистості, яка в різні часи знаходила своїх дослідників. Особистість визначають як систему соціально значущих рис, що характеризують людину як продукт суспільного розвитку та включення в систему соціальних зв'язків. На сьогодні є різний підхід до типологізації особистості. Процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, притаманний повноправним членам суспільства, називають соціалізацією.