Шорсткість поверхонь заготовок за параметром Rа

Таблиця 5.1.

Шорсткість поверхні, мкм	Способи отримання заготованок
	Лакофарбові покриття, гальванічні покриття з полі-
0,008...0,1	руванням, пресування металів і пластмас, штампування
	витискуванням, лиття під тиском, штампування рідкого
	металу, карбування, волочіння
	Гальванічні покриття після чистового оброблення по-
0.1...1	верхонь зняттям стружки, лиття під низьким тиском; про-
	катування, штампування у закритих штампах, рознімних
	матрицях, прецезійне штампування у холодному стані
	Лиття за витопними моделями, в оболонкових формах,
1...10	у кокілі, холодне накатування, обкатування, вигинання,
	вальцювання, пресування порошкових неметалевих мате-
	ріалів тощо
	Лиття у вуглецеві, піщано-глиняні, гіпсові, вакуумно-
10...100	плівкові, цегляні, шишкові тощо форми; прокатування,
	вальцювання, накатування, розкатування, пресування,
	калібрування у гарячому стані

За чорнове оброблення приймають зняття верхнього шару матеріалу за допомогою точіння, стругання, фрезування, шліфування тощо з необроблених (литих, кованих, штампованих, прокатаних) поверхонь; напівчистим обробленням вважають зняття верхнього шару матеріалу такими ж способами, але переважно уже оброблених поверхонь або необроблених, якість яких можна прирівняти до оброблених на чорно поверхонь (холодноштампованих, катаних тощо); за чистове оброблення приймають оброблення напівчистових, а за кінцеве — оброблення чистових поверхонь (або поверхонь, що за шорсткістю відповідають їм). Найменшу шорсткість мають поверхні, отримані за допомогою кінцевих (фінішних, оздоблювальних) операцій, якими можуть бути операції різання з відповідними режимами та за допомогою спеціальних рі­зальних інструментів (хонів, притирачів, дрібнозернистих шліфувальних і полірувальних кругів).

За цими показниками легко визначити норму шорсткості поверхні у робочому кресленні чи параметр шорсткості R_а уже готового виробу. Такий спосіб зручний як для конструкторів, що розробляють робочі креслення виробів, так і для технологів і робітників, які їх виготовляють. Наприклад, поверхні з параметром шорсткості R_а 10...100 мкм можуть бути отримані за допомогою чорнового оброблення, поверхні з параметрами шорсткості R_а 1 ...10 мкм мають пройти чорнове та напівчистове оброблення, поверхні з параметрами шорсткості R_а 0,1... 1 мкм — чорнове, напівчистове та чистове оброблення, а поверхні з параметрами R_а 0,008...0,1 мкм — крім перелічених ще й кінцеве оброблення (табл.5.1).

Дещо складнішим є нормування та визначення параметрів шорсткості поверхонь, отриманих за допомогою лиття, тиснення, пресування, зварювання тощо. Але для кожного зі способів отримання виробів властиві фактори, що зумовлюють шорсткість поверхонь і дають змогу нормувати та визначати її параметри. Наприклад, шорсткість поверхонь, отриманих литтям, тисненням, пресуванням, здебільшого зумовлюється шорсткістю поверхонь технологічного спорядження (форм, моделей, шишок, матриць, штампів, пуансонів, прокатувальних і вальцювальних валкі тощо)