Тема: Акустико-гностична сенсорна афазія.

План

1. Порушення розуміння зверненого мовлення.

2. Порушення експресивного мовлення.

3. Порушення читання, письма і рахунку.

4. Коректувально-педагогічна робота при акустико-гностичній сенсорній афазії

Література та ж.

Сенсорну афазію вперше описав німецький психіатр Верніке. Він довів, що сенсорна афазія виникає при ураженні задньої треті скроневої звивини лівої півкулі у праворуких. Провідною рисою цієї форми афазії є порушення розуміння мовлення при сприйманні її на слух. Тривалий час причини порушення розуміння при цій формі залишалися неясними. Лише у 30-ті роки XX століття вітчизняними психологами було встановлено, що в основі мовної акустичної агнозії лежить порушення фонемного слуху.

Акустико-гностична сенсорна афазія. Сенсорна афазія виникає при ураженні задньої третьої вер­хньої скроневої звилини кори лівої півкулі (зона Верніке). Цен­тральним механізмом акустико-гностичної афазії є порушен­ня акустичного аналізу та синтезу звуків мовлення, що прояв­ляється у порушенні фонематичного слуху. Таким чином, при цій формі афазії порушується фонетична організація мовлен­ня, що створює труднощі процесу звукорорізнення. Звучання слова втрачає свою константність, стійкість, тому розуміння, а також повторення, вимова слів практично неможливі.

На ранньому етапі при акустико-гностичній афазії відмі­чається повна втрата розуміння мовлення: звернене мовлення сприймається, як незрозумілий потік звуків. При цьому у хво­рого відсутні явні рухові порушення, тому він часто не усвідом­лює наявність мовленнєвого порушення.

На подальших етапах відмічається часткове нерозуміння мовлення, заміна точного сприймання слова здогадами: різні слова звучать для такої людини однаково (хвіст - кість). Одне і те ж слово може сприйматися по-різному, змішуються слова на кшталт дом-том, бочка-почка, точка-дочка і т. д.

Отже, при сенсорній афазії порушується протиставлення, диференціація опозиційних фонем, які розрізняються: а) за дзвінкістю-глухістю (б-п, д-т), б) затвердістю-м'якістю (л-ль, т-ть), в) за назальністю (н-т). Хворі на афазію не можуть диференційовано сприймати ці ознаки звуків, а тому чують і вимовляють їх однаково або заміщують на близькі фонеми, що призводить до центрального симптому акустико-гностичної афазії - порушення розуміння мовлення.

В клінічній картині це порушення проявляється у феномені «відчуження змісту слова», в порушенні розуміння слів, вербальних інструкцій, зверненого мовлення. У зв'язку із порушенням фонематичного сприймання звер­неного мовлення при акустико-гностичній сенсорній афазії порушується слуховий контроль за власним мовлення. У резуль­таті у всіх видах усного мовлення - в спонтанному, повторенні, називанні, розумінні відмічається велика кількість літераль­них та вербальних парафазій.

На ранньому етапі після інсульту чи травми мовлення хво­рого може бути абсолютно незрозумілим для оточення, оскіль­ки воно складається із випадкового набору звуків, складів, сло­восполучень, що отримало назву «жаргон афазії» або «мовлен­нєвої окрошки». Часто у цьому мовленні зустрічаються пра­вильно вимовлені слова, однак вони вимовляються без усвідом­лення з боку хворого. Характерним є те, що у цьому грубо пору­шеному усному мовленні залишається збереженим загальний контур фрази, часто збереженою є і флективна структура в ціло­му спотворених слів. Порушується граматичне оформлення мовлення. Може бути непорушеним і загальний інтонаційний лад висловлювання, тобто синтагматична організація мовлен­ня більш збережена, ніж парадигматична.

Внаслідок розпаду звукової структури слова для хворих на сенсорну афазію характерне порушення предметної співвідне­сеності слова, тобто відмічається розрив між його значенням та звучанням.

Водночас, хворі на сенсорну афазію комунікабельні, дефі­цит вербальних засобів спілкування вони замінюють пара-лінгвістичними засобами: мімікою, жестами, інтонацією.

Період «жаргон афазії» триває не більше 1,5-2 місяців, по­ступово видозмінюючись у логорею (надмірну мовленнєву ак­тивність) з вираженим аграматизмом.

Внаслідок порушень фонематичного сприймання вторинно порушується повторення слів, при цьому перше повторення авто­матизовано, глобально повторюється правильно, але вслуховуючись в нього і намагаючись повторити вдруге, людина втрачає не тільки звукові компоненти слова, а й ритміко-мелодійну його основу.

Читання хворого на сенсорну афазію характеризується ве­ликою кількістю літеральних парафазій, виникають труднощі у знаходженні місця наголосу в слові, що призводить до труд­нощів розуміння прочитаного. Однак читання залишається од­нією з найзбереженіших функцій при сенсорній афазії, оскільки воно здійснюється шляхом залучення оптичного та кіне­стетичного контролю.

Письмо, на відміну від читання, порушується в більшій мірі і прямо залежить від стану фонематичного слуху. На ранніх ета­пах порушується не тільки письмо під диктовку, а й списуван­ня слів. Застосування збереженого оптичного контролю посту­пово призводить до точного копіювання буквеного складу слова, однак у слухових диктантах довго відмічаються літеральні параграфії. Грубі порушення рахунку при сенсорній акустико-гнос-тичній афазії відмічаються лише на ранніх етапах, оскільки рахунок вимагає промовляння слів, які необхідні для здійснен­ня рахункових операцій.

Зазначена форма афазії супроводжується комплексом емо­ційно-вольових розладів у хворих: їхні емоційні реакції нестійкі, легко збуджуються, емоційно лабільні, тривожні. Таким чином, синдром сенсорної акустико-гностичної афазії характеризується:

• порушенням усіх видів усного експресивного мовлення,

• порушенням читання і письма,

• порушенням усного рахунку,

• порушенням відтворення ритмічного малюнку,

• порушенням емоційно-вольової сфери.