Re_(Net_temy)_files / ТЕМА 14

На заняттях з образотворчій діяльності діти закріплюють навички складання плану майбутньої роботи. Тепер в розповідь дитини про майбутню діяльність входить не лише перерахування послідовності дій: ліплення, малювання, вирізування окремих предметів і їх часток, але і розташування предметів на папері (композиція), співвідношення між собою — порівняння по величині (дотримання пропорцій). На четвертому етапі логопед може замінити проведення деяких занять з образотворчої діяльності заняттями з розвитку мовлення. Заміна дає можливість приділити більше уваги мовній практиці дітей. Закріплення отриманих навиків успішно здійснюється в тіньовому і ляльковому театрах, «німому» кіно і так далі.

3. Робота з батьками дітей із заїканням в умовах спеціального дошкільного закладу. Велике значення в подоланні заїкання має правильна організація вихідного дня: взаємини батьків між собою, відношення їх до дитини, проведення дозвілля і так далі. Тому робота з батьками дітей, що заїкаються, має свої особливості. Для ознайомлення батьків із змістом роботи в логопедичній групі даного профілю і здійснення наступності використовуються наступні форми роботи.

1. Групові батьківські збори. Проводяться один раз в квартал. На зборах логопед і вихователі повідомляють про особливості кожного дитини, її успіхи в подоланні заїкання в порівнянні з попереднім періодом, про роль батьків в усуненні дефекту і вимоги до мовлення дітей в сімейній обстановці, про можливість і необхідність закріплення отриманих навичок в домашніх умовах, про правильну організацію режиму у вихідний день. На зборах батьків знайомлять з системою роботи з усунення заїкання, режимом дня дитячого садка, організаційними моментами.

2. Підгрупові й індивідуальні бесіди-консультації. Проводяться один раз на місяць за ініціативою логопеда, вихователів або батьків. Бесіда спрямована на виявлення індивідуальних особливостей дітей, їх поведінки в дитячому садку й удома, причин, сприяючих успіху або що викликають відставання в оволодінні правильним мовленням, даються поради і рекомендації за різними питаннями подолання дефекту і виховання.

3. Відкриті логопедичні заняття для батьків проводяться один раз в місяць, починаючи з другого навчального кварталу. До цього часу діти встигають звикнути до дитячого садка і можуть спокійно займатися у присутності батьків. На заняттях родичі дитини безпосередньо спостерігають успіхи і можливості своїх дітей в користуванні самостійним мовленням, засвоюють прийоми постановки запитань, способи їх ускладнення, форми організації мовного спілкування. Деякі відкриті заняття проводяться безпосередньо перед батьківськими зборами. На батьківські збори, бесіди, консультації, відкриті заняття корисно запрошувати всіх або декількох членів сім'ї, які спілкуються з дитиною у вихідний день.

3. Куточок для батьків відображає життя, тематику занять і успіхи дітей в оволодінні правильним мовленням, містить поради і рекомендації батькам з різних питань (зразковий режим вихідного дня, організація спокійних самостійних ігор дитини в домашній обстановці, проведення прогулянок, занять, дозвілля, тематика занять, що проводяться в даний момент логопедом і вихователем, і т. д.)

Зразковий режим вихідного дня

1. Під'їм, уранішній туалет 7.30—8.30

2. Самостійні спокійні ігри 8.30 -9.00

3. Сніданок 9.00

4. Прогулянка 9.30-12.00

5. Підготовка до обіду, обід 12.00—13.00

6. Денний сон ' 13.00—15.00

7. Самостійні спокійні ігри 15.00—16.00

8. Полудень 16.00

9. Прогулянка 16.30 — 18.30

10. Підготовка до вечері, вечеря 18.30—19.30

11. Спокійні ігри 19.30—20.30

12. Вечірній туалет, сон 21.00

4. Характеристика основних видів ігор в роботі з дітьми дошкільного віку із заїканням. Дидактичні ігри. Різноманітні дидактичні ігри на розвиток слуху, дихання, голосу, звуконаслідування, ігри з розбірними іграшками: матрьошками, бочечками, пірамідами, кульками, доміно, лото, ігри з ляльками і так далі — розвивають зорове і слухове сприйняття, увагу, дрібну моторику, довільну пам'ять і на простому мовному матеріалі знайомлять дітей з різними зразками мовлення, даними логопедом. Дидактичні ігри з чіткими: суворо впорядкованими правилами і діями ставлять всіх дітей, що заїкаються, в рівне положення, що сприяє вихованню у них дисциплінованості, зібраності, витримки. Так, в іграх з народними дидактичними іграшками розвивається сприйняття кольору, величини, форми предметів. Ціла низка ігор спрямована на розвиток кмітливості. У іграх з картинками діти класифікують предмети і уявлення, що розвиває пов'язані з цим розумові дії, операції узагальнення і порівняння.

Ігри зі співом

Для дітей, що заїкаються, корисні ігри із співом — хороводи й ігри-інсценування. У них широко використовуються танцювальні, хороводи мелодії з яскравим мелодійним початком, та з простою пісенно-ритмічною основою. У цих іграх у дітей розвивається уміння володіти своїм тілом, співвідносити темп і ритм рухів з темпом і ритмом музики, виразність рухів — з характером музичного супроводу. Ігри зі співом розвивають у дітей довільну поведінку, нормалізують переключення процесів збудження і особливо гальмування, оскільки рух організовується відповідно до музики в часі і в просторі. При виконання ролі дитини необхідно відібрати потрібний «запас» рухів, своєчасно їх використовувати, загальмувати непотрібні в даний момент. Це сприяє вихованню винахідливості, ініціативи, волі й умінню планувати послідовні рухи.

Рухливі ігри

З дітьми, що заїкаються, проводяться гри середньої і малої рухливості, щоб не порушувати у дітей темпу дихання і мовлення. Ми виділяємо рухливі ігри з простими рухами, рухливі ігри з сюжетом і спортивно-розвиваючі. У іграх з простими рухами з м'ячем, обручем, стрічкою, прапорцями діти передають спільний характер рухів координують рухи рук, ніг, поєднують рухи з мовленням. Рухливі ігри з сюжетом можуть бути з рівноправними учасниками та із стосунками управління-підпорядкування.

Всі рухливі ігри з правилами виховують у дітей організовану поведінку, самостійність, ініціативу, витримку, рішучість, почуття товариськості.

Ігри-драматизації

У іграх-драматизаціях (віршованого тексту, прози, настільний, пальчиковий театр) слово пов'язане з діями персонажів, з малюванням, конструюванням декорацій, з цілеспрямованою сценічною атрибутикою.

У даних іграх розігруються готові тексти. Тому логопед відбирає з творів дитячої літератури тексти, що мають виховну цінність, що відзначаються динамізмом, насиченістю, дієслівною лексикою, чіткою послідовністю подій і дій, художньою виразністю мовлення, простотою побудови фрази. Діти беруть участь спочатку в хоровій драматизації, потім переходять до індивідуального промовляння ролі за допомогою логопеда і самостійно.

Ігри-драматизації виховують у дітей виразність рухів, уяву, фантазію, творчу самодіяльність, організаторські, режисерські якості. Вони сприяють корекції особистісних властивостей заїк, позитивно впливають на дітей, підвищуючи їх ігрову активність. Покращується увага дітей, зорова орієнтація реакція на співрозмовника.

Творчі ігри

Творчі ігри відображають високий рівень самостійності й самоорганізації дітей в діяльності. У дітей із заїканням ці якості виховуються спочатку в творчих іграх за пропозицією логопеда (дорослого), потім за задумом самих дітей.

Головним моментом творчої гри є виконання ролі. Дитина створює образ діями, словом в процесі спілкування з іншими учасниками гри. Тому творчі ігри формують у дітей, що заїкаються, уміння виконувати правила поведінки в тій або іншій узятій на себе ролі і поза нею, дотримуватися вимоги партнерства, вирішувати виникаючі конфлікти.

Провідне місце в роботі з дітьми, що заїкаються, 4—5 років впродовж всього корекційного курсу займають ігри із співом (хороводи). Вони проводяться на кожному занятті й дозволяють дітям із заїканням звикнути до логопеда, до товаришів на заняттях, до колективних вимог, оскільки від дітей в цих іграх не вимагається активної поведінки.

Розвиток ігрової активності продовжується в процесі рухливих ігор з правилами, які по значущості для дітей із заїканням, 4—5 років посідають друге місце.

Дидактичні ігри в системі занять з дітьми, що заїкаються, 4—5 років займають третє місце і використовуються не лише для виховання ігрової поведінки, але і для корекції порушень звуковимови. Інколи з усуненням порушень звуковимови нормалізується мовлення дитини в цілому.

Більшість дидактичних ігор проводяться за столом: діти спокійно сидять, виконують дрібні рухи пальцями, долонню руки, говорять разом з логопедом з приводу реалізованої ними діяльності. Це заспокоює збудливих і дратівливих дітей а дітей загальмованих можна активізувати в поведінці більш частим призначенням їх ведучими, дорученнями принести, подати, зібрати, роздати дітям гру.

Разом з виділеними іграми — ігри із співом (хороводи), рухливі ігри з правилами, дидактичні ігри — на заняттях з дітьми, що заїкаються, 4—5 років використовують ігри-драматизації віршів, прози, ігри в ляльковий театр, творчі ігри за пропозицією логопеда і потім творчі ігри за задумом дітей.

Для дітей, що заїкаються, 5—6 років провідне місце займають ігри-драматизації віршованого тексту. Діти цього віку можуть достатньо великі за об'ємом вірші. Їх ігрова активність розвивається у міру засвоєння ними ролей в різних інсценуваннях: від другорядних до головних, а також в процесі підготовки ігрового місця: атрибутики, декорацій, масок і тому подібне

Друге місце в системі занять для даної вікової групи займають ігри із співом — інсценування. Завдання використання їх інше, чим ігор зі співом — хороводів з дітьми 4—5 років. У дітей 5—6 років з'являється критичне ставлення до свого мовлення, що веде до посилення судоромності і зниження ігрової активності. Участь в інсценуваннях зі співом допомагає дітям довільно виконувати рухи, володіти собою і своїм тілом, спілкуватися в колективі, а пісенний речитатив нормалізує мовлення.

На третьому місці знаходяться дидактичні і рухливі ігри з правилами. Вони використовуються на всіх етапах роботи з дітьми, ускладнюючись за темами й змістом, в залежності від мовленнєвих і поведінкових можливостей.

Ігри-драматизації, що займають третє місце в системі ігор, формують у дітей уміння бути в колективі й спілкуватися в ньому, що полегшується готовими текстами. Ці ігри готують дітей до спілкування в складних ситуаціях з підвищеними вимогами до мовлення: у класному і шкільному колективі, в конфліктних ситуаціях з однолітками, в спілкуванні з незнайомими людьми і тому подібне

Загалом, використання ігрової діяльності в усуненні заїкання спирається на такі дидактичні принципи, як доступність мовного матеріалу в іграх, послідовність ігор від простих, з готовими правилами, до творчих. Реалізація цих принципів дозволяє послідовно ускладнювати мовний матеріал, сюжети і методику проведення ігор.