Ш етап - читання книг
Після проведення такої роботи у дитини вже сформована готовність читати книжки (зроблені педагогом чи батьками), до яких входять слова і речення, вже їй знайомі (Літо., Спека. Пес жадібно п'є воду. Микола уважно читає книгу тощо). Зазначимо, що текст таких оповідань має обов'язково чергуватися з ілюстраціями, але розташовуватися окремо від них. Якщо у текст оповідання входять незнайомі слова, то спочатку за викладеною вище методикою діти вивчають їх. Одну книгу рекомендується читати двічі-тричі на день упродовж двох-чотирьох днів. Опрацьовуючи оповідання, педагог звертає увагу дітей на досягнення розповідного, немонотонного, плавного, без зупинки читання, за тоном схожого на розмову. Не обов'язково, щоб усі слова (особливо на початку роботи) дитина читала самостійно. Важкі, довгі слова у тексті може читати учитель, а дитина - решту (які підкреслюють кольоровим олівцем).
Підготовка дитини до письма за допомогою малювання.
1.Одна з перших таких вправ може полягати у зображенні групи предметів: чашки і ложки .
Якщо при їх замальовуванні хтось із дітей відчуває труднощі, то педагог сідає на його місце і швидко замальовує ці предмети так, як їх видно саме з цього місця. На роботу відводиться 5-7 хвилин, після чого група дітей пересувається, тобто діти міняються місцями, хоч взаємне розташування між групою предметів не змінюється. Діти знову малюють, і ця вправа триває доти, поки група дітей не зробить повного оберту .
Отжє, група предметів може бути намальована кожною дитиною з п'ята різних положень. Зрозуміло, що у багатьох дітей вони вийдуть грубими, однак важливо, щоб малюнок кожної з них передавав уявлення дитини про предмети, що замальовуються, і хоч би в загальних рисах з'ясовував, як дитина розуміє закони зміни вигляду предметів. Частіше надавати дітям можливість вільно малювати на великих та індивідуальних дошках або у зошитах все, що їм захочеться і як захочеться. І тільки після цього педагог звертає увагу дітей на техніку виконання, яка для них стане тоді набагато зрозумілішою і доступнішою.
На наступних декількох заняттях можуть пропонуватися навіть вільні ескізи для відтворення якоїсь події, що відбувалась з тєю чи іншою дитиною. Головне при цьому, щоб кожна дитина з'ясувала для себе, що будь-які подія та думка може бути висловлена за допомогою малюнка. Так, після прогулянки на майданчику дитсадка дітям пропонуєтеся завдання намалювати по пам'яті якусь її частину. Коли кожна дитина зробить таку замальовку, можна провести гру "'Впізнай, що намалював твій товариш" При цьому бажано, щоб у класі (групі) була велика, на всю стіну, чорна дошка, на якій одночасно різнокольоровою крейдою могли б малювати декілька дітей.
На наступних заняттях дітей забезпечують папером і фарбами: потім кладуть перед ними, наприклад, квитку і без подальшої підготовки пропонують замалювати її.
2. Після цього етапу роботи, спрямованого на заохочення дитини до малювання як процесу, рекомендуємо приступати до малювання дитиною предметів з натури, але вже з усвідомленням, що її малюнок повинен якомога більше відповідати тому предмету, який замальовується. Розпочинаємо з малювння кулі, за прикладом педагога, в цей же час заохочуємо збирати малюнки предметів, що нагадують кулю.Таким чином, вдивляючись у ці предмети на малюнках дитина, вчитиметься помічати загальні риси яблука, цибулі, ріпи, взагалі предметів круглої форми.
Після того, як діти навчились малювати кулю, педагог пропонує їм у такий же спосіб самостійно, поетапно зобразити яблуко і т.ін.
Це повторюється до того часу, поки у дитини шляхом цілого ряду спроб не сформується вміння вірно схоплювати і переносити зовнішній вигляд заданого предмета на папір. Отже, наслідування на початкових етапах, постійні вправи надалі і набутий досвід - це те, на чому базується малювання дитини з натури.
3.Цінним прийомом для підготовки дитини до письма можуть бути вправи по перетворенню малюнків, оскільки вони сприяють формуванню у дітей знання про рухливість і змінність предмету.Для цього дітям пропонується роздивитися і замалювати, наприклад, закритий ящик, потім уявляємо, що кришка відкрита, потім знята бокова стінка, знято і бокову кришку і стінку і замальовують кожен з цих варіантів.
Малюнок при такому трактуванні не є чимось нерухомим і безумовним: він живе на очах дитини, змінюючись за рухом думки та фантазії дитини, яка малює. Це дає дитині можливість самій зробити висновок відносно того, який вигляд приймає той чи інший предмет у різних положеннях. Звідси дитина вчиться робити висновок про можливі зміни малюнка.