2.1.1. Аналіз навчально –методичної літератури

Метою цього методу є демонстрація розуміння літературних джерел в даній сфері, демонстрація готовності до роботи над власним проектом,

зв’язок роботи з попередніми дослідженнями, перевірка, чи є виконувана робота новим внеском у даній сфері, визначення основних концепцій, надання моделі структури та методології.

2.1.2. Анкетування

В дипломній роботі анкетне опитування проводилось серед гімнасток КДЮСШ «Восход» міста Києва за допомогою анкети (додаток А). Анкета складалась з 10 питань. В анкетуванні прийняли участь гімнастки групи початкової підготовки у складі 20 чоловік.(Додаток А, Б)

2.1.3. Педагогічне спостереження

Спостереження проводилось в групі початкової підготовки КДЮСШ «Восход». Проводився аналіз запізнень на тренування, роботи на занятті, відвідування занять, наявність належної форми та зачіски та нараховувались бали. Спостереження проходило протягом одного мікро циклу.

2.1.4 Констатуючий експеримент з використання методів психодіагностики

В педагогічному експерименті прийняли участь 10 гімнасток групи початкової підготовки КДЮСШ «Восход», які склали експериментальну групу.

На початку експерименту за гімнастками спостерігали і не кажучи їм про системи рейтингу нараховувались бали. Потім були підведені підсумки. Після цього спортсменкам було повідомлено про нарахування балів та про застосування рейтингової системи. Педагогічний експеримент проводився протягом одного мезоциклу, 12 занять.

2.1.5 Методи математично – статистичної обробки

Методи математично-статистичної обробки отриманих даних – використовуються для аналізу результатів проведеного анкетування. Математично – статистичні методи можуть бути використані для узагальнення та опису збору даних. В наукових роботах використовуються для узагальнені і підведення підсумків результатів експерименту. В нашій роботі були використані методи підрахунку різних соціометричних індексів.

Інтегральну характеристику згуртованості в групі можна отримати за допомогою індексу згуртованості групи

(2.1)

де:

–кількість взаємопозитивних виборів в групі;

N – кількість членів групи, що брали участь в опитуванні.

Характеристикою групи також є індекс інтеграції (Ігр), тобто здатність групи зберігати свою структуру як єдине ціле:

(2.2)

де:

Nн – кількість членів групи, які не отримали жодного вибору.

Соціометричний статус ( Stі) – відображає відношення членів групи до кожного її представника:

(2.3)

де:

- кількість голосів( виборів), отриманих і-м членом групи.

Одночасно прийнято обчислювати позитивний і негативний соціометричний статуси, що є частинами загального соціометричного статусу індивіда:

(2.4)

(2.5)

де:

- позитивний (негативний) соціометричний статус і-го члена групи;

- кількість позитивних виборів, отриманих і-м членом групи;

- кількість негативних виборів, отриманих і-м членом групи.

Для характеристики ступеня активності кожного члена групи, його відношення до оточуючих можна використовувати індекс емоційної експансивності (Еі):

, (2.6)

де:

- кількість виборів (голосів), відданих і-м членом групи.

Аналогічно розраховуються індекси позитивної і негативної експансивності:

, (2.7)

, (2.8)

де:

- позитивний (негативний) індекс емоційної експансивності;

- кількість позитивних виборів, відданих і-м членом групи;

- кількість негативних виборів, відданих і-м членом групи.

Доповнює ці соціометричні показники індекс обсягу взаємодії (Аі), який характеризує кожного члена групи одночасно і як суб’єкта вибору, і як об’єкта:

, (2.9)

де:

- кількість позитивних виборів, отриманих і-м членом групи;

- кількість негативних виборів, отриманих і-м членом групи.

- кількість членів групи, що брали участь у опитуванні.

Розрахунок мотиваційних сил за формулою В.Врума:

(2.10)

де:

–загальна вірогідність отримання результату

–вірогідність певної винагороди

–валентність (цінність) винагороди