3.2 Визначення мотиваційних сил у гімнасток в процесі початкової підготовки за (в. Врумом)

Відповідно до процесуальних теорій, поведінка людини досить часто визначаєть­ся очікуванням і сприйняттям мотивуючих чинників за результатами її праці.

Теорія очікувань одержала найбільший розвиток у роботах Віктора Врума. Аме­риканський дослідник В. Врум у 1964 р. у книзі "Робота і мотивація" запропонував теорію, відповідно до якої "віра в імовірність того, що за певною дією піде конкрет­ний результат", яка одержала назву "теорії очікувань".

Суть її полягає в тому, що лю­дина сподівається на те, що обраний нею тип поведінки дійсно приведе до задово­лення або придбання бажаного.

Теорія очікувань базується на трьох взаємозв'язках: очіку­ваннях відносно витрат праці — результатів, очікування відносно результатів — винагород ; валентності.

Якщо значення кожного з цих трьох чинників матиме малу ймовірність настан­ня, то спортсмен буде мотивуватися слабко, а результати її роботи будуть низькими.Модель мотивації за теорією очікувань показано на рис. 3.4.

Рис. 3.4 Модель мотивації за В.Врумом

Теорія очікувань відкриває широкі можливості для тренерів, які прагнуть посилити мотивацію своїх спортсменів. З теорії випливає, що очікування в людей індивідуальні.

Отже, їх треба вивчати не менш досконало, ніж склад потреб. Цінністю для тренера є результати роботи вихованців. Будь-які зусилля спортсменів тільки тоді чогось варті, коли вони мають продуктивний, результативний характер.

Практично застосування теорії очікувань ускладнюється тим, що кожна людина оцінює певну винагороду по-різному.

Потрібно пам’ятати, що поведінка є результатом дії людини під впливом обставин, а тому з метою покращення мотивації та підвищення продуктивності праці керівникам потрібно:

• Конкретизувати результати або винагороду, що є вагомим для спортсмена. Для цього доцільно: скористатися анкетуванням; здійснити спостереження за реакцією гімнасток на різну винагороду у різних ситуаціях; з’ясувати важелі підвищення працездатності при особистому спілкуванні.

Непросто змінити побажання спортсмена, але досить легко їх з’ясувати.

• Визначити критерії високої продуктивності праці з своєчасним доведенням їх до вихованців, що дозволить їм зрозуміти задачі своєї діяльності.

Використаємо «теорію очікувань» В.Врума для розрахунку мотиваційних cил стосовно винагород гімнасток КДЮСШ «Восход».

Для аналізу візьмемо групу із 5 гімнасток і визначимо які винагороди для них найбільш вірогідно отримати. (Табл. 3.5)

Таблиця 3.5.

Інформація щодо мотивів спортсменок (мотиваційної сили)

Вид винагороди	Валентність, балів
	№1	№2	№3.		№4	№5
1. Бути найкращим в групі	10	6	6		8	9
2.Отримати приз	3	4	10		5	5
3.Отримати похвальну грамоту	5	5	4		7	3
Вірогідність очікування
1. Бути найкращим в групі	0,2	0,4	0,5	0,6		0,3
2.Отримати приз	0,3	0,2	0,3	0,2		0,5
3.Отримати повальну грамоту	0,5	0,4	0,2	0,2		0,2
Загальна вірогідність Pзаг	1	0,9	0,7	0,8		0,6

№1.

МС1= 6,6 балів; 6,6/10*100=66% – мотивація достатня

№2

МС2 = 4,9 бали; 4,9/10*100=49% – мотвація недостатня

№3

МС3 = 3,9 балів; 3,9/10*100=39% – мотивація недостатня

№4

МС4=5,9 балів; 5,9/10*100=59% – мотивація достатня

№5

МС5=3,9 балів; 3,9/10*100=39% мотивація недостатня

Таким чином, можемо зробити висновок, що для 60% опитаних гімнасток, мотивація недостатня.