2. Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль і. Теоретичні основи, історичний розвиток політологічної науки та механізм функціонування політичної системи суспільства

Тема 1. Предмет політології. Політика як соціальне явище

Політика як соціальне явище і предмет вивчення. Відмінність в розумінні предмету політології. Зміст і структура політичних знань. Теоретичний та емпіричний рівні політичного знання.

Основні завдання та функції політології. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі. Зв'язок політології з іншими суспільними науками: історією, філософією, соціологією, правознавством.

Методи і методики конкретних політичних досліджень. Методологічна база політичних досліджень.

Тема 2. Історія розвитку світової політичної думки

Політична думка Стародавнього Сходу. Закони Хамурапі. Конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм у Китаї. Політичні вчення Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель).

Політичні вчення Стародавньої Риму (Цицерон, Сенека).

А. Августин − видатний ідеолог християнської церкви. Положення Августина про державу як інститут підтримки соціального порядку.

Політична думка Середньовіччя. Основні теоретичні школи. Ф. Аквінський: вчення про закони (вічний, природний, людський, божественний); обґрунтування станової нерівності; обґрунтування державної влади як такої, що йде від Бога.

М. Падуанський: джерело будь-якої влади − народ. Розмежування законодавчої і виконавчої влади.

Суспільно-політичні вчення епохи Відродження та Реформації у Західній Європі. Н. Макіавеллі і розвиток нової науки про політику і державу. Концепції держави М. Лютера, Т. Мюнцера, Ж. Кальвіна. Ж. Боден, Т. Мор, Т. Кампанелла.

Політико-правове вчення Т. Гоббса: концепція природних законів; абсолютна влада держави; держава − добровільна угода громадян. Дж. Локк як ідеолог соціального компромісу. Доктрина ранньо-буржуазного лібералізму. Теза про поділ влади, про державу як інститут публічної влади.

Європейське Просвітництво. Політичні ідеї Вольтера, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо.

Американська суспільно-політична думка XVIII − XIX ст. Б. Франклін, Т. Пейн, Т. Джеферсон. Еволюція від радикальних до поміркованих ліберальних поглядів. О. Гамільтон: обґрунтування федералізму.

Політичні вчення у Німеччині наприкінці XVIII − на початку XIX ст. І. Кант, І. Фіхте.

Традиціоналізм та історизм Е. Берка. Політичні погляди Ж. де Местра.

Європейська політична думка першої половини XIX ст. Становлення лібералізму (Б. Констант, І. Бентам, О. Конт).

Французький соціалізм XIX ст. Ш. Фур'є, К. Сен-Симон, Р. Оуен.

Розвиток політичної думки в Європі у другій половині XIX ст. Юридичній позитивізм і соціологічні концепції.

Політичні погляди К. Маркса і Ф. Енгельса. Політико-правове вчення марксизму: ідея про відмирання держави в комуністичному суспільстві.

Розвиток соціал-демократичного напряму політичної думки. Ф. Лассаль.

Виникнення анархізму. П. Прудон: обґрунтування автономії особистості, вільної від зовнішніх авторитетів.

Соціалістична ідеологія на початку XX ст. Е. Бернштейн, К. Каутський, А. Бебель, Р. Плеханов, В. Ленін.

Неокантіанські концепції права (Р. Штамлер).

Неолібералізм (Дж. Кейнс, Дж. Гелбрейт), неоконсерватизм (Ф. фон Хайєк, М. Фрідман), плюралістична демократія (Р. Ласкі), інституціоналізм (М. Оріу, Ж. Бюрдо, М. Дюверже).

Основні політико-правові концепції ХХ ст. Концепції соціальної держави (Е. Губер). Теорія держави благополуччя (Д. Мюрдаль). Теорія "демократичного соціалізму". Теорія конкурентного лідерства (Й. Шумпетер). Теорія політичних циклів (Е. Даунс).