- •Безпека життєдіяльності
- •2. Основні дозиметричні величини Одиниці вимірювання та співвідношення дозиметричних величин наведено в таблиці.
- •Основні дозиметричні величини, їх одиниці, співвідношення між одиницями
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •4. Методи індикації іонізуючих випромінювань
- •Лабораторні роботи Лабораторна робота 1
- •Прилади для проведення контролю опромінення людини
- •Під час роботи з дозиметрами для контролю доз опромінення, отриманих людиною, заповнюються такі документи:
- •2.Порядок проведення вимірювань Визначення потужності експозиційної дози
- •Визначення потужності еквівалентної дози
- •3.Зміст звіту
- •2. Порядок проведення вимірювань Методика визначення питомої активності
- •3. Зміст звіту Вимірювання питомої (об’ємної активності бета-випромінювальних радіонуклідів у харчових продуктах
- •1.Значення градуювального коефіцієнта ка залежно від контрольованої речовини
- •2. Поправка на вміст у продуктах стабільного радіонукліду калію-40
- •3.Тимчасові допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs та 90Sr у продуктах харчування (др-97)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Безпека життєдіяльності
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
для студентів усіх спеціальностей
очної та заочної форми навчання
КОВАЛЕНКО С.Д.
СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри
“Безпеки життєдіяльності”
Протокол № ,
від , .2012 р.
Київ НУХТ 2012
ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.Іонізуючі випромінювання та їх характеристика
Назва “іонізуючі випромінювання” об’єднує різні за своєю фізичною природою види випромінювань. Спільне між ними те, що всі вони мають високу енергію, реалізують свою біологічну дію через ефекти іонізації, що може призвести до загибелі біологічних структур клітин.
Іонізуючим називається випромінювання, яке під час дії на середовище перетворює його на заряди різних знаків.
Основні властивості іонізуючих випромінювань: велика енергія, МеВ, проникна здатність, іонізуюча здатність, фотохімічна властивість, люмінесцентна властивість, теплова дія, біологічна дія (може впливати не тільки на конкретну людину, а й на її нащадків, неоднакова реакція окремого організму), висока ефективність поглинутої енергії.
Ефективність контролю і захисту від іонізуючих випромінювань значною мірою залежить від знання його видів і властивостей.
Іонізуючі випромінювання поділяються на групи: фотонні (гамма- та рентгенівські промені) та корпускулярні (альфа-, бета- та нейтронні частинки).
Альфа-частинки – це ядра гелію, що випромінюються з радіоактивної речовини; вони не можуть проникнути ні через одяг людини, ні через шкіряний покрив. Тому, якщо джерело випромінювання цих частинок розташоване поза організмом (зовнішнє опромінення), вони не являють серйозної небезпеки для здоров’я людини. Проте у разі потрапляння цього джерела всередину організму, наприклад з їжею або повітрям (внутрішнє опромінення), альфа-частинки стають найбільш небезпечними для людини, оскільки вони мають велику іонізуючу здатність. Джерелами альфа-частинок є ядра радіоактивних елементів, наприклад уран-238, полоній-210, плутоній-239.
Бета-частинки це потік електронів або позитронів. Вони мають значно вищу проникність, ніж альфа-частинки (маса їх у 7300 разів менша від альфа-частинок), але теж затримуються одягом, а в разі зовнішнього опромінення відкритих ділянок тіла людини, залежно від величини енергії опромінення, вони можуть затримуватися в шкіряному епітелії, викликаючи при цьому його пігментацію («ядерну засмагу»), опіки шкіри та ін. Особливо небезпечні для здоров’я є джерела бета-випромінювання за внутрішнього опромінення. До бета-випромінювальних радіонуклідів можна віднести, наприклад, стронцій-90, цезій-137, йод-131 і т.д.
Нейтронне випромінювання відбувається лише за штучно викликаного розпаду. Нейтрони електрично нейтральні, тому потік має високу проникну здатність, що залежить від густини та енергії нейтронів; він небезпечний як за зовнішнього так і за внутрішнього опромінення. Особливістю нейтронних частинок є те, що вони мають здатність перетворювати атоми стабільних елементів у їх радіоактивні ізотопи, що різко підвищує небезпеку нейтронного опромінення.
Гамма-випромінювання – супроводжує ядерні реакції та розпад багатьох радіоактивних речовин. Це випромінювання має високу проникну здатність через речовини, в тому числі і через тканини тіла. Послаблення інтенсивності гамма-випромінювання різними речовинами характеризується величиною шару половинного ослаблення, при проходженні якого інтенсивність гамма-випромінювання зменшується в два рази. Висока проникна здатність гамма-випромінювання робить його однаково небезпечним як за зовнішнього, так і за внутрішнього опромінення. Як захист від гамма-випромінювання ефективно використовуються свинець, бетон або інші матеріали з високою питомою масою.
Рентгенівське випромінювання належить до широкого спектра випромінювань і в природі генерується в основному Сонцем. Це випромінювання реєструється тільки спеціальними приладами, встановленими на супутниках, космічних станціях, і поглинається земною атмосферою, в противному разі воно згубно діяло б на всі живі організми. Рентгенівське випромінювання також генерується відповідними апаратами (прискорювачами) для використання в медичних цілях.