Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Остання редакція 2012.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.28 Mб
Скачать

3.Культура слов’ян і Русі

Дуже важливою, з нашої точки зору, є проблема місця і ролі давньоруської культури у тодішньому середньовічному світі. Пропонується записати декілька тез під заголовком культура Русі в світі Середньовіччя.

- Початком нашої середньовічної історії була епоха великого переселення народів, що зруйнували Римську імперію, поділили Європу, і закріпили за собою відвойовані або власні автохтонні землі.

На рубежі 6 століття утворюється східнослов’янська етнічна спільнота, яка з того часу стрімко консолідується в культурному відношенні (мова, звичаї, вірування, обряди).

- Феодальне суспільство формується у східних слов’ян переважно на економічних чинниках. Виникають міста, як центри ремесла і торгівлі, зростає майнове і соціальне розшарування. Східні слов’яни створюють досить потужну військову організацію - основу політичної ієрархії. Київ, що виник у VI ст., стає одним із найбільших міст, центром місцевих язичницьких культів, потужним культурним осередком.

- Cередньовічна цивілізація східних слов’ян до приходу династії Рюриковичів і завоювання Олегом Києва (882 р.) не зазнавала відчутного впливу Європи або Візантії. Пам’яті про античність, як і її пам’яток у східних слов’ян не існувало. Зв’язки зі світом цивілізації здійснювались переважно шляхом із Варяг у Греки по Дніпру. Військові походи за здобиччю і торгівля з Візантією поступово у X ст. зумовили візантійський вектор культурного впливу на східних слов’ян .

- Інтенсивні культурні стосунки з Візантією відбувались у Русі в X-XII ст., час найвищої потужності і розквіту імперії, що одразу задало слов’янам досить високий рівень їх власного розвитку. Цим можна пояснити стрімкий культурний зліт Русі по прийнятті християнства. Енергія нашої молодої нації (етносу) з її живим, щирим світосприйняттям, силою зв’язку з природою добре накладалась на досвід і традиції Візантії.

- Християнство досить органічно увійшло в життя наших предків. Відтіснивши язичництво, воно не порушило багатьох народних традицій і обрядів. Провідниками християнської віри виступали владна верхівка і заможні верстви, що відчували перевагу феодального ієрархічного ладу, стрижнем якого була релігія .

- Чи не позначились на Русі певні негативні наслідки іноземної культурної експансії? Форми візантійського феодально-бюрократичного устрою, православної монархії, безперечно могли перетворити Київ, як пізніше Москву на Третій Рим, привести до застійних явищ у культурі.

Однак, напередодні свого занепаду, внаслідок монголо-татарської навали, культура Русі все ще перебувала на підйомі, і нам не судилося побачити ті чи інші альтернативи її подальшої еволюції .

- Після 1240 року стрижень нашого феодального суспільства був зламаний, зруйновані не тільки культурні пам’ятки і центри , але втрачена духовна еліта, розпалась духовна єдність споріднених східно- слов’янських етносів. Українці, зокрема, опинились в складі і, водночас, на периферії середньовічної західноєвропейської цивілізації, яка, намагалась їх асимілювати , долаючии культурну та релігійну ідентичність .

Історія східних слов’ян і Русі, їх традиції, звичаї, язичницькі вірування, обряди, так само, як і матеріальна культура, добре відома студентам зі школи. Надзвичайно цікавий матеріал для доповідей і рефератів на семінарах можна знайти у книжках Рибакова, Огієнка, Брайчевського, Толочка. В лекції хотілося б зосередити увагу на тих пам’ятках давньоруської культури, які мають загальносвітове значення, є символами української духовності.