Основи техніки безпеки в фармацевтичній галузі Служба охорони праці: обов'язки, права, структура, штати

На виконання Закону України "Про охорону праці" Державним комітетом України з нагляду за охороною праці видано наказ №255 від 15.11.2004 року, згідно з яким затверджено Типове положення про службу охорони праці.

Служба охорони праці створюється на підприємствах та в організаціях, в яких чис­ло працівників становить понад 50 чоловік. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони пра­ці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працівників менше 20 осіб для виконання функцій служ­би охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше 3 років і пройшли навчання з охорони праці.

Навчання та перевірка знань із питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на ро­боту та періодично один раз на 3 роки.

 

Як основні завдання служби охорони праці необхідно відзначити:

• забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з питань удосконалення управління охороною праці на підприємстві;

• організацію проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

• забезпечення контролю за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, галузевої угоди, розділу "Охорона праці" у колективному договорі та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

 

У зв'язку з цим головними функціями служби охорони праці на підприємстві, в за­кладі та установі є:

• розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних захо­дів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів і програм поліпшення умов праці, запобігання виробничого травматиз­му та професійних захворювань, а також надання організаційно-методичної допомо­ги у виконанні запланованих заходів;

• проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за учас­тю представників професійної спілки підприємства або, у разі її відсутності, уповно­важених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

•      складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

•      проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

 

 

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

• видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків (додаток 1), а також одержувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони праці. При-

пис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Припис склада­ється в 2 примірниках, один з яких видається керівникові робіт, об'єкта, цеху, другий - залишається в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припи­су, спеціаліст з охорони прані надсилає відповідне подання на ім'я особи, якій адміні­стративне підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю;

• зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених зако­нодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають до­пуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;

• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності поса­дових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

• вносити пропозиції відносно заохочення працівників за активну діяльність у сфері поліпшення стану безпеки праці;

• чалу чати, за погодженням з роботодавцем і керівниками окремих підрозділів підприємства, спеціалістів для проведення перевірок стану охорони праці.

Організація служби охорони праці підприємства повинна здійснюватися відповід­но до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватися в окремому приміщенні, забезпечуватися належною оргтехнікою і технічними засобами зв'язку та бути зручними для прийому відвідувачів.

Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій та виставок має бути створений кабінет у охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці, затвердженого Державним комітетом з нагляду за охороною праці №191 від IS.07.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.1997 року за №458/2262.

Роботодавець має забезпечувати стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці, які не можуть залучатися до виконання функцій, не передбаче­них Законом України "Про охорону праці". Служба охорони праці повинна ефективно взаємодіяти з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприєм­ства та представниками профспілки, а за її відсутності -- з уповноваженими наймани­ми працівниками особами з питань охорони праці.

Кабінет охорони праці; завдання, обладнання, організація роботи

Немає сумнівів, що нормальній роботі як служби охорони праці, так і громадських об'єднань у сфері досягнення безпечних умов праці повинно сприяти створення пев­них організаційних структур. Саме тому наказом Державного комітету України з на­гляду за охороною праці №193 від 18.07.1997 року затверджено положення про кабінет охорони праці, яке поширюється на кабінети охорони праці підприємств та регіональні і галузеві (базові) методичні кабінети охорони праці.

Кабінет охорони праці є організаційним та навчально-методичним осередком пропаганди знань з питань охорони праці серед працівників, що створюється на під­приємстві з чисельністю працівників понад 400 осіб за наказом (розпорядженням) роботодавця або уповноваженої ним особи. На підприємствах з чисельністю до 400 працівників кабінет охорони праці може бути поєднаний з приміщенням для навчаль­них занять.

Головні завдання та зміст роботи кабінету охорони праці. Головними завданнями кабінету охорони праці підприємства є проведення організаційної та методичної робо­ти щодо навчання працівників з питань охорони праці, пропаганди необхідності ство­рення безпечних і нешкідливих умов праці та поширення позитивного досвіду з пи-таннь профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань.

Відповідно до завдань, що визначені вище, кабінетом охорони праці здійснюють­ся наступні види діяльності:

• проведення навчання, перевірки знань та інструктажу працівників з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випад-

ків і правил поведінки у разі виникнення аварій, а також спеціального навчання, атес­тації та переатестації з питань безпеки праці працівників, зайнятих на роботах з під­вищеного небезпекою або в тих галузях професійної діяльності, в яких існує нагальна потреба у здійсненні професійного відбору;

• проведення тематичних занять, лекцій, семінарів та консультацій для праців­ників підприємства перед перевіркою їх знань з питань охорони праці;

• організація навчання учнів і студентів з питань охорони праці стосовно прове­дення конкретних робіт до початку їх виконання на підприємстві за певною навчаль­ною програмою (студентські загони, табори праці та відпочинку, виробничі учнівські бригади тощо);

• проведення вступного (планового, позапланового) інструктажу з питань охо­рони праці з усіма новоприйнятими на постійну або тимчасову роботу працівниками та з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпо­середню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти, які прибули на підприємство для проведення виробничої практики, в закладах освіти - перед початком здійснення їх трудового та професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах, дільницях тощо;

• організація пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці на підприєм­стві шляхом проведення лекцій, бесід, консультацій, оглядів-конкурсів, переглядів кіно- та відеофільмів, розповсюдження засобів друкованої та наочної агітації, а також оформлення інформаційних стендів, які пропагують позитивний досвід роботи щодо профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань;

• сприяння впровадженню у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників шляхом орга­нізації на підприємстві відповідних виставок, надання допомоги керівникам струк­турних підрозділів підприємства в оформленні та оснащенні відповідних стендів у цехах та в інших виробничих підрозділах;

• здійснення зв'язку з закладами освіти, науковими установами та іншими орга­нізаціями з питань навчання та пропаганди охорони праці, організація впровадження відповідних рекомендацій тощо;

• надання організаційної та методичної допомоги у проведенні навчання, пе­ревірки знань, первинного, повторного і позапланового інструктажів та стажування працівників Інших споріднених за профілем підприємств, на яких немає можливості провести таку роботу, а також працівників, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю відповідного профілю.

Кабінет охорони праці мас бути оснащений:

• законодавчими актами та державними міжгалузевими і галузевими норматив­ними документами про охорону праці, методичною і довідковою літературою, на-

вчальними програмами, програмним забезпеченням для персональних комп'ютерів, директивними, інструктивними та іншими матеріалами, що необхідні для проведення навчання, інструктажу та консультацій працівників з питань трудового законодавства, безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки;

• підручниками, навчальними та наочними посібниками і приладдям (плакати, стенди, схеми, макети, моделі, кіно-, вІдєо- і діафільми та інші наочні засоби навчання та інструктажу з безпеки праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки);

• технічними засобами навчання (проекційна, аудіо- та відсоапаратура, навчаль-но-контролгогочі машини, тренажери, комп'ютери, контрольно-вимірювальні прила­ди тощо) та навчальним інвентарем (натурні зразки засобів індивідуального та колек­тивного захисту, приладів та пристроїв безпеки тощо).

Громадський контроль за охороною праці, роль комісій з питань охорони праці та уповноважених трудових колективів

Високої ефективності охорони праці, створення належного виробничого середови­ща та дотримання вимог техніки безпеки безпосередньо на кожному робочому місці не можна досягти без широкої участі громадськості.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійсню­ють трудові колективи через обраних ними уповноважених та професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці покликані проводити відповідні перевірки та вносити на розгляд роботодавців пропозиції щодо усунення виявлених порушень відповідно до нормативних актів з безпеки та гігієни праці.

Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням роботодавцями зако­нодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці та належною виробничого побуту для працівників, забез­печенням їх засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Вони мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, ступінь виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вноси­ти роботодавцям, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати відних аргументовану відповідь.

Зокрема, цими питаннями займаються Федерація професійних спілок країни та галузеві профспілки, в тому числі галузева профспілка медичних працівників. У профспілкових структурах можуть бути створені відділи з охорони праці та засновані посади штатних інспекторів. Крім штатних інспекторів, призначаються громадські контро-лери та відповідальні за охорону праці на місцях: у відділенні лікарні, в лабораторії, в господарчій або допоміжній структурі (котельна, пральня, автоклавна) тощо (рис. 4).

Рис. 4. Орієнтовна структурна схема здійснення громадського контролю

та проведення заходів з охорони праці в лікуваяьно-профіяактичному

закладі (на прикладі профспілкової організації)

На виконання Закону України "Про охорону праці" Державним комітетом Украї­ни з нагляду за охороною праці згідно з наказом №72 від 3.08.1993 року затвердже­но "Типове положення про комісію з питань охорони праці" та відповідно до наказу №135 від 28.12.1993 року - "Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці".

Згідно з цими документами, комісія з питань охорони праці організується в колек­тивах (лікарнях) з кількістю працівників понад 50 чоловік за рішенням зборів співро­бітників та являс собою постійно діючий консультативно-дорадчий орган трудового колективу, що створюється з мстою залучення його до співробітництва у сфері управ­ління охороною праці відповідної галузі та формується на засадах рівного представ­ництва від роботодавця та працівників.

Комісія з питань охорони праці:

•     проводить захист прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;

•     аналізує стан безпеки та умов праці на виробництві (в лікарні) І надає відпо­відні рекомендації роботодавцеві;

•     має право звертатися до керівника (головного лікаря) з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці, встановлювати ступінь вини по­терпілого, здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з пи­тань охорони праці (забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, профілактичним харчуванням), приймати участь у вирішенні кон­фліктних ситуацій у справі охорони праці тощо;

•     очолюється головою, який обирається на ЇЇ засіданні.

Члени комісії з питань охорони праці виконують свої обов'язки на громадських засадах, свої засідання (рішення) оформляють у вигляді протоколів, один раз на рік звітують про свою роботу на загальних зборах та беруть участь:

•     у розробленні колективного договору між адміністрацією та працівником {роз­діл "Охорона праці");

•     у роботі постійнодіючих комісій з питань атестації робочих місць;

•     у розслідуванні нещасних випадків та інших конфліктних ситуацій з питань

охорони праці тощо. Члени комісії з питань охорони праці мають право:

•     безпосередньо перевіряти стан безпеки і гігієни праці, дотримання працівни­ками нормативних актів з охорони праці;

•     вносити пропозиції щодо усунення недоліків у сфері охорони праці;

•     вимагати у керівника виробничого (лікарняного) підрозділу припинення робо­ти у разі створення загрози життю або здоров'ю працівників;

•     вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти з охорони праці;

•     бути обраними до складу комісії з охорони праці та бути представниками в судах, в яких слухаються питання щодо порушень охорони праці.

Питання звільнення або заміни членів комісії вирішуються тільки на зборах колек­тиву. Особи, які створюють перешкоди для їх діяльності, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством.

Отже, як видно з викладених матеріалів, питання охорони праці в медицині є до­сить проблемними та різноманітними. Очевидно, недарма у штаті сучасних лікарень навіть передбачена посада- госпітальний гігієніст. На жаль, через безгрошів'я ці посади практично скрізь вакантні. Проте слід сподіватися на краще, адже об'єднання зусиль адміністрації, фахівців з охорони праці, громадськості та лікарів - госпіталь­них гігієністів, незаперечне, сприятиме значному покращанню умов праці у медичній галузі та забезпеченню ефективної профілактики виникнення різноманітних вироб­ничих негараздів.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці:

•     обираються простою більшістю голосів на загальних зборах колективу під­приємства (лікарні) або лікарняного відділення (чисельний склад визначаєть­ся рішенням загальних зборів із кола осіб, які за службовими обов'язками не відповідають за організацію та безпеку умов праці);

•     проходять навчання з питань охорони праці за рахунок організації та викону­ють свої обов'язки у робочий час, співпрацюють із комісією з питань охорони праці та керівниками відповідних структурних підрозділів;

•     не рідше 1 разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах, де вони обирались;

•     мають наступні обов'язки:

-    здійснювати контроль за умовами праці, її режимом та особливостями орга­нізації відпочинку, використання праці жінок, неповнолітніх та Інвалідів;

-    слідкувати за забезпеченням працівників спецодягом, профілактичним харчуванням, мийними засобами тощо;

тримати під контролем питання щодо надання пільг та компенсацій за ро­боту у важких і шкідливих умовах праці, відшкодування роботодавцем (ад­міністрацією) шкоди працівникам у разі виявлення порушень їх здоров'я, проходження медичних оглядів та інструктажів, використання коштів на охорону праці тощо.