40-41. Комплексонометричне визначення іонів Ca у грунтах і донних відкладах (Комплексонометричне визначення іонів Mg у грунтах і донних відкладах)

№ 49

№ 48

Гігроскопічність води - здатність матеріалу поглинати водяні пари з повітря в результаті адсорбції. Кількість адсорбованої води росте з підвищенням відносної вологості, зниженням температури і збільшенням тиску. Гігроскопічність може супроводжуватися утворенням нових сполук – гідратів і кристалогідратів. Так, при поглинанні води оксидом кальцію утвориться гідроксид. У мікрокапілярах пористих матеріалів з радіусом менш 10–5 см пари води конденсуються. Відношення кількості води, поглиненої матеріалом, до загальної кількості цього матеріалу називається гігроскопічною вологістю. Максимальна гігроскопічна вологість різна для різноманітних пористих матеріалів: 4…9 % – для піску, 14…28 – для сосни, 9…25 % – для фіброліту. Властивості :

1) Здатність кристалічних та аморфних тіл легко поглинати вологу з повітря, зволожуючись або розтікаючись при цьому.

2) Г. вибухових речовин - здатність гідрофільних ВР поглинати пари води за рахунок хімічної чи фізичної адсорбції.

3) Г. гірських порід - здатність речовин вбирати вологу з повітря. Розрізняють неповну і максимальну Г. Неповна Г. характеризується кількістю вологи, яка поглинається гірською породою при даній відносній вологості повітря; макс. - найбільшою к-стю вологи, що поглинається гірською породою з повітря при повному його насиченні водяними парами.

Розрахувати вміст в ґрунті гігроскопічної вологи за формулою:

W =(А – Б)/Б х 100%

де, А –маса повітрянно-сухої наважки (зразка до висушування);

Б –маса зразка після висушування;

W – вміст в ґрунті гігроскопічної води у відсотках

№ 44

№ 47

Фенол в чистому вигляді - це безбарвна або біла речовина, проте воно зазвичай продається і використовується, як рідина. У нього сильний запах - огидно солодкий і дратівливий. Випаровується більш поволі, ніж вода і добре розчинимо у воді. Фенол може запалати.

Фенол в основному - штучна хімічна речовина, хоча може міститися у відходах тваринного походження і органічному матеріалі. Найбільше застосування фенол знаходить у виробництві пластмас, також використовується для виробництва капролактаму (для виготовлення нейлону і інших штучних волокон) і бісфенола (для виготовлення епоксидних і інших смол). Фенол виявлений в питній воді, повітрі, у вихлопних газах автомобілів, тютюновому димі, димі марихуани, і в деяких харчових продуктах, до них відносяться: копчені ковбаси, смажені курчата, гірський сир, і деякі різновиди риби.Про вміст фенолу в грунтах не повідомлялося, за винятком місць розміщення небезпечних відходів, це ймовірно пов′язано з тим, що фенол не залишається в грунті надовго, враховуючи той факт, що в грунті він не зустрічається.

Класифікація фенолів

За числом гідроксильних груп, приєднаних до кільця, феноли поділяються на одно-, дво- й багатоатомні. Серед багатоатомних фенолів найпоширеніші двохатомні Фенолам властива структурна ізомерія, зумовлена взаємним положенням замісників у бензольному кільці