- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2015
- •Анотація
- •Тема 1. Предмет та зміст дисципліни «ринок праці». Ринок праці в економічній системі.
- •1.1. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •1.2. Науково-методичні засади дослідження ринку праці
- •1.3. Внесок вчених України в дослідження національного ринку праці
- •1.4. Поняття, умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці
- •1.5. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •1.6. Сегментація ринку праці за різними критеріями
- •Тема 2. Механізм саморегулювання та державного регулювання ринку праці
- •2.1 Теоретичні основи саморегулювання ринку праці
- •2.2. Регулююча роль попиту і пропозиції
- •2.3. Закони Хікса-Маршала
- •2.4. Класичні та зарубіжні моделі ринку праці
- •2.5. Об’єктивна необхідність державного регулювання ринку праці в сучасних умовах
- •Тема 3. Індивідуальна і сукупна пропозиція та індивідуальний та сукупний попит на робочу силу
- •3.1. Складові індивідуальної пропозиції на ринку праці
- •3.2. Фактори, що впливають на індивідуальне рішення щодо пропозиції
- •3.3. Поняття сукупної пропозиції робочої сили та її джерела
- •3.4. Якісний склад пропозиції робочої сили
- •3.5. Індивідуальний і сукупний попит на ринку праці
- •3.6. Фактори, що впливають на обсяги індивідуального попиту на робочу силу
- •Тема 4 зайнятість населення та безробіття.
- •4.1. Сучасне поняття і показники зайнятості. Концептуальний поділ зайнятості (повна, глобальна, примусова)
- •4.2. Основні тенденції зайнятості в Україні
- •4.3. Сутність, види та причини безробіття
- •4.4. Приховане часткове безробіття, його наслідки
- •4.5. Макроекономічні показники безробіття
- •Тема 5. Гнучкий ринок праці. Внутрішньо фірмовий ринок праці. Соціально-трудові конфлікти, їх регулювання та розв’язання
- •5.1. Поняття гнучкості та жорсткості ринку праці. Гнучкі форми зайнятості
- •5.2. Нестандартні режими робочого часу
- •5.3. Чинники впливу на активність, мобільність, міграцію робочої сили
- •5.4. Поняття, основні елементи та особливості внутрішньо фірмового ринку праці
- •5.5. Методи пристосування внутрішньо фірмової пропозиції робочої сили до економічних умов
- •Тема 6. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення ринку праці
- •6.1. Основні положення законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове держав не соціальне страхування на випадок безробіття»
- •6.2. Міжнародні норми зайнятості і соціального захисту. Конвенції моп
- •6.3. Державна статистична звітність, сфера її застосування, переваги і недоліки
- •6.4. Міжнародні норми адміністративної статистичної звітності
- •6.5. Моніторинг ринку праці та зайнятості
- •6.6. Наукове забезпечення державного регулювання зайнятості
- •Тема 7. Методи регулювання ринку праці та організації регулювання ринку праці
- •7.1. Економічні, правові та організаційні методи регулювання ринку праці
- •7.2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття
- •7.3. Активні заходи держави на ринку праці та джерела її здійснення. Пасивні методи і їх роль
- •7.4. Державна та регіональні програми зайнятості
- •7.5. Державні органи регулювання ринку праці
- •7.6. Міністерство соціальної політики України, його функції, права та обов’язки
- •7.7. Система державної служби зайнятості, її структура
- •7.8. Ефективність діяльності служби зайнятості
- •Тема 8. Міжнародне співробітництво та інтеграція в світовий ринок праці
- •8.1. Глобалізація та її вплив на ринок праці
- •8.2. Міжнародна організація праці як координатор міжнародного співробітництва
- •8.3. Проблеми інтеграції України у міжнародний ринок праці
- •Список рекомендованої літератури Література Законодавчі та нормативно-правові документи
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
5.5. Методи пристосування внутрішньо фірмової пропозиції робочої сили до економічних умов
Економіка − це складна динамічна система, в якій постійно відбувається зміна економічної активності окремих підприємств. Пожвавлення економічної активності збільшує обсяг виробництва (робіт, послуг), і відповідно, збільшення чисельності персоналу, а спад ділової активності - скорочення персоналу. Персонал підприємств повинен постійно пристосовуватися до таких змін, а керівництво - розробляти стратегію управління цими процесами. З цією метою застосовується стратегія «трилисника», за якою весь персонал поділяється на три частини: постійні працівники, тимчасові працівники, периферійна робоча сила. При виникненні трудозбиткової кон’юнктури ринку праці підпримства так звані «листочки» відлітають почергово, починаючи з останнього.
Найбільш поширеними є такі форми пристосування персоналу до економічних змін.
По-перше, при постійному складі персоналу та постійному робочому часі - це: передача найманих працівників іншим підприємствам; зниження додаткових добровільних послуг та особливих винагород; перенесення часу роботи та відпусток; внутрішньофірмові переміщення персоналу; скорочення інтенсивності праці.
По-друге, при постійному складі персоналу, але зі скороченим робочим часом - це: скорочення часу понаднормової роботи, дозвіл неоплачуваних невиходів на роботу; введення неповного робочого часу; тривале скорочення регулярного робочого часу без компенсацій заробітної плати; перехід від повного робочого дня до неповного.
По-третє, при скороченні складу персоналу без звільнень − це: припинення наймання; тимчасові трудові угоди після закінчення терміну дії не поновлюються; заохочення плинності, допомога працівникам у пошуках роботи; припинення трудових відносин за згодою, достроковий вихід на пенсію. По-четверте, шляхом звільнення кадрів − це окремі звільнення, тимчасові звільнення; масові звільнення. Другим напрямком пристосування працівників до економічних змін, як зазначалось, є звільнення. За умови широкого використання даного виду пристосувань до економічних змін важливим є планування вивільнення персоналу, що потрібне для установлення і своєчасного або випереджаючого зменшення його «надлишків». Випереджаюче планування вивільнення персоналу широко застосовується на підприємствах Західної Європи. Це пояснюється тим, що персонал розглядається як людський капітал, як вирішальний фактор успіху діяльності підприємства, оскільки персонал повинен використовуватися протягом тривалого періоду і в нього були зроблені капіталовкладення (наприклад, на заходи, пов’язані з первісною і подальшою освітою працівників).
Питання для обговорення
1. Поняття жорсткості та гнучкості ринку праці.
2. Гнучкість витрат на робочу силу.
3. Гнучкість форм зайнятості та використання робочого часу.
4. Географічна та професійна мобільність робочої сили як елемент гнучкості ринку праці.
5. Особливості функціонування внутрішньофірмового ринку праці
6. Пристосування ВФРП до змін на підприємстві
7. Розвиток трудового капіталу підприємства як стратегічна орієнтація ВФРП
8. Методи пристосування внутрішньо фірмової пропозиції робочої сили до економічних умов