- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2015
- •Анотація
- •Тема 1. Предмет та зміст дисципліни «ринок праці». Ринок праці в економічній системі.
- •1.1. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •1.2. Науково-методичні засади дослідження ринку праці
- •1.3. Внесок вчених України в дослідження національного ринку праці
- •1.4. Поняття, умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці
- •1.5. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •1.6. Сегментація ринку праці за різними критеріями
- •Тема 2. Механізм саморегулювання та державного регулювання ринку праці
- •2.1 Теоретичні основи саморегулювання ринку праці
- •2.2. Регулююча роль попиту і пропозиції
- •2.3. Закони Хікса-Маршала
- •2.4. Класичні та зарубіжні моделі ринку праці
- •2.5. Об’єктивна необхідність державного регулювання ринку праці в сучасних умовах
- •Тема 3. Індивідуальна і сукупна пропозиція та індивідуальний та сукупний попит на робочу силу
- •3.1. Складові індивідуальної пропозиції на ринку праці
- •3.2. Фактори, що впливають на індивідуальне рішення щодо пропозиції
- •3.3. Поняття сукупної пропозиції робочої сили та її джерела
- •3.4. Якісний склад пропозиції робочої сили
- •3.5. Індивідуальний і сукупний попит на ринку праці
- •3.6. Фактори, що впливають на обсяги індивідуального попиту на робочу силу
- •Тема 4 зайнятість населення та безробіття.
- •4.1. Сучасне поняття і показники зайнятості. Концептуальний поділ зайнятості (повна, глобальна, примусова)
- •4.2. Основні тенденції зайнятості в Україні
- •4.3. Сутність, види та причини безробіття
- •4.4. Приховане часткове безробіття, його наслідки
- •4.5. Макроекономічні показники безробіття
- •Тема 5. Гнучкий ринок праці. Внутрішньо фірмовий ринок праці. Соціально-трудові конфлікти, їх регулювання та розв’язання
- •5.1. Поняття гнучкості та жорсткості ринку праці. Гнучкі форми зайнятості
- •5.2. Нестандартні режими робочого часу
- •5.3. Чинники впливу на активність, мобільність, міграцію робочої сили
- •5.4. Поняття, основні елементи та особливості внутрішньо фірмового ринку праці
- •5.5. Методи пристосування внутрішньо фірмової пропозиції робочої сили до економічних умов
- •Тема 6. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення ринку праці
- •6.1. Основні положення законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове держав не соціальне страхування на випадок безробіття»
- •6.2. Міжнародні норми зайнятості і соціального захисту. Конвенції моп
- •6.3. Державна статистична звітність, сфера її застосування, переваги і недоліки
- •6.4. Міжнародні норми адміністративної статистичної звітності
- •6.5. Моніторинг ринку праці та зайнятості
- •6.6. Наукове забезпечення державного регулювання зайнятості
- •Тема 7. Методи регулювання ринку праці та організації регулювання ринку праці
- •7.1. Економічні, правові та організаційні методи регулювання ринку праці
- •7.2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття
- •7.3. Активні заходи держави на ринку праці та джерела її здійснення. Пасивні методи і їх роль
- •7.4. Державна та регіональні програми зайнятості
- •7.5. Державні органи регулювання ринку праці
- •7.6. Міністерство соціальної політики України, його функції, права та обов’язки
- •7.7. Система державної служби зайнятості, її структура
- •7.8. Ефективність діяльності служби зайнятості
- •Тема 8. Міжнародне співробітництво та інтеграція в світовий ринок праці
- •8.1. Глобалізація та її вплив на ринок праці
- •8.2. Міжнародна організація праці як координатор міжнародного співробітництва
- •8.3. Проблеми інтеграції України у міжнародний ринок праці
- •Список рекомендованої літератури Література Законодавчі та нормативно-правові документи
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Тема 2. Механізм саморегулювання та державного регулювання ринку праці
2.1. Теоретичні основи саморегулювання ринку праці
2.2. Регулююча роль попиту і пропозиції
2.3. Закони Хікса-Маршала
2.4. Класичні та зарубіжні моделі ринку праці
2.5. Об’єктивна необхідність державного регулювання ринку праці в сучасних умовах
2.1 Теоретичні основи саморегулювання ринку праці
Щодо теоретичного обґрунтування механізму саморегулювання ринку праці існують такі основні підходи, що в кінцевому вигляді були сформовані в XIX-XX ст.:
1) класична модель − засновники А. Сміт та Д. Рікардо − пояснює причини безробіття на ринку праці і обґрунтовує механізм ринкового саморегулювання ринку за рахунок конкуренції:
загострення конкуренції з боку безробітних в умовах, коли пропозиція праці перевищує попит на неї. У роботодавців є вибір працівників, і вони можуть найняти їх за значно нижчими ставками заробітної плати. Зниження ціни відбуватиметься доти, доки витрати роботодавців на заробітну плату не стануть такими низькими, що вигідно буде найняти всіх працівників, які запропонували свої трудові послуги. Ринок праці в такому разі повернеться до стану рівноваги; посилення конкуренції між роботодавцями, коли попит на працю перевищує його пропозицію. Право вибору переходить до працівників, і вони пропонують свої трудові послуги лише в обмін на вищі ставки заробітної плати. Ефект конкуренції проявляється доти, доки витрати роботодавця на заробітну плату не досягнуть свого максимального значення і не почнуть давати збитки, а на ринку не залишиться роботодавців, що були б згодні сплачувати працівникам заробітну плату вищу за ринкову. Знову встановлюється ринкова рівновага.
2) Неокласична - її дотримуються неокласики (А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Пері, Р. Холл та ін.) і прихильники концепції економіки пропозиції (Д. Гідлер, А. Лафер та ін.). Згідно з цією концепцією ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), що регулює попит та пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі вищі ставки заробітної плати, і роботодавці вимушені платити заробітну плату вищу від ринкової. У такий спосіб установлюється рівновага. І навпаки, коли пропозиція перевищує попит, виникає безробіття. У цьому разі роботодавці наймають працівників за дедалі нижчими ставками заробітної плати. На ринку знову настає рівновага. Теорія рівноваги виключає безробіття, а наявність останнього пояснюється його добровільним характером, а також прагненням працівників до максимально вигідної роботи.
3) Монетаристська модель (М. Фрідман, Ф. Махлуп, Л. Роббінс та ін.) спирається на положеннях класичної економічної теорії і обґрунтовує можливість досягнення макроекономічної стабільності і довготермінової рівноваги лише за умов повністю вільних конкурентних ринків - гнучкими цінами і заробітною платою без втручання держави, монополій або профспілок. Центральним положенням монетаристської теорії є положення про необхідності «природного» рівня безробіття. Так, на їх думку, вакантні місця виникають у наслідок змін попиту на працю при введені нової техніки, що потребує нових знань, професій, вищої кваліфікації. Доки роботодавець шукає необхідних працівників, зберігається безробіття. Піддаючи критиці проведення державної соціальної політики, спрямованої на регулювання ринку праці, монетаристи наголошують що підтримка безробітних тільки підвищує рівень безробіття. На думку монетаристів, профспілки тільки заважають дії ринкового механізму саморегулювання. Так, підтримка ними вимог робітників щодо підвищення рівня заробітної плати змушує підприємців скорочувати промислові інвестиції, а отже, і кількість нових робочих місць, рівень безробіття починає перевищувати «природний показник», а безробіття стає вимушеним. Урівноваженню ринку, на їхню думку, може сприяти використання механізму грошово-кредитної політики (облікова ставка центрального банку, розміри обов’язкових резервів комерційних банків на рахунках центрального банку).
4) Інституціоналістська концепція характер ринку праці пояснює особливостями динаміки окремих галузей та професійно-демографічних груп. Увага концентрується не на макроекономічному аналізі ринку праці, а на аналізі професійних та галузевих розбіжностей у структурі робочої сили, рівнів заробітної плати.
5) У марксистській теорії наголошується, що ринок праці хоча і функціонує відповідно до загальних ринкових закономірностей, проте він має особливості. Передусім це виявляється у тому, що товар «робоча сила» в процесі праці створює вартість, а вартість усіх інших ресурсів лише переноситься на нову вартість працею. А тому ринок праці, загалом підкоряючись загальним ринковим законам, має характерні особливості, оскільки робоча сила як суб’єктивний фактор виробництва, будучи товаром, може водночас активно впливати на співвідношення попиту і пропозиції та на свою ринкову ціну. Тобто основним регулятором ринку праці виступає сама робоча сила.
6) У концепції кейнсіанців (Дж. М. Кейнс та ін.) фактором саморегулювання ринку праці виступає мультиплікатор − коефіцієнт, який характеризує співвідношення між агрегатною величиною та її структурною частиною, ступінь позитивного зворотного зв’язку − впливу однієї величини на іншу у керованій системі. Виходячи з цього підходу, обґрунтовувалось, що початкове збільшення державних інвестицій створює первинну зайнятість певної кількості працівників. Витрати цих працівників на споживчі товари стимулюють розвиток виробництва і відповідно, вторинну зайнятість, тобто збільшення робочих місць в галузях, що виробляють споживчі товари. Вироблення більшої кількості споживчих товарів потребує введення нового обладнання, що стимулює розвиток виробництва машин і механізмів, та відповідно, збільшення кількості робочих місць в даних галузях. Співвідношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості має назву «мультиплікатора зайнятості». Разом з тим, Дж. Кейнс довів нереальність абсолютної гнучкості заробітної плати, оскільки спроби роботодавців до її зниження спричиняють адекватний опір найманих працівників. Отже, згідно із даною концепцією, ціна не є регулятором ринку праці, і має встановлюватись ззовні, державою. Основним регулятором ринку праці є держава, яка впливає на сукупний попит, тобто обсяги виробництва і тим самим, забезпечує повну зайнятість на ринку праці.