29 Антибіотики, їх походження, продуценти, властивості і практичне використання. Характеристика антибіотиків які використовуються в харчовій промисловості та консервній промисловості.

Антибіотики (грец.αντι — проти, грец.βιοτικος — життєвий), органічні речовини, що синтезуютьсямікроорганізмамив природі для захисту від інтервенції інших видів мікроорганізмів, та володіють здатністю пригнічувати розвиток, або вбивати цихмікробів. Як правило, антибіотики виділяють з живихбактерійабогрибів. Існує також велика кількість синтетичних антибіотиків, які відрізняються модифікаціямифункціональних групприродніх антибіотиків. Такі модифіковані сполуки часто ефективніші, або стійкіші до нейтралізації, що виникає внаслідок набутої мікроорганізмамирезистентності.

За хімічноюструктурою антибіотики об'єднують різноманітні групи сполук. Зокрема, сполуки, що блокуютьбіосинтез білканарибосомах; сполуки, що утворюютьіонопроникні канали уплазматичній мембрані, та ін.

Класифікація Величезна різноманітність антибіотиків і видів їх впливу на організм людини стало причиною класифікування і поділу антибіотиків на групи. За характером впливу на бактеріальну клітину антибіотики можна розділити на три групи:

• Бактеріостатичні (бактерії живі, але не здатні розмножуватися),

• Бактерициди (бактерії гинуть, але фізично продовжують бути присутнім в середовищі),

• Бактеріолітичні (бактерії гинуть, і руйнуються бактеріальні клітинні стінки).

Антибіотики використовуються для запобігання та лікування запальних процесів, що викликаються бактеріальноюмікрофлорою.

Деякі антибіотики мають також додатковими цінні властивості, не пов'язані з їх антибактеріальною активністю, а мають відношення до їх впливу на макроорганізм.

• Доксициклінтаміноциклін, крім їх основних антибактеріальних властивостей, мають протизапальну дію при ревматоїдномуартритіі єінгібіторамиматриксних металопротеїназ.

• Описано імуномодулюючу ( імуносупресивну, абоімуностимулюючу) дію деяких інших антибіотиків.

• Відомі протипухлинніантибіотики.

У харчових продуктах антибіотики можуть мати таке походження:

• природні антибіотики, властиві вихідній харчовій сировині;

• антибіотики, що утворюються в процесі виготовлення харчових продуктів;

• антибіотики, що потрапляють у харчові продукти в результаті лікувально-ветеринарних заходів;

• антибіотики, що потрапляють у продукти тваринництва під час використання їх як біостимуляторів росту тварин;

• антибіотики, застосовувані в якості консерванту.

30 Роль м/о для біологічного очищення стічних вод та самоочищення водоймищ

Біологічне очищення стічних вод засноване на життєдіяльності мікроорганізмів, прикріплених до полімерного завантаження. Методи вживані в таких системах очищення стічних вод, підрозділяють на три основні типи: механічний, хімічний і біологічний. Механічне очищення стічних вод є технологічним процесом, завдяки якому із стічних вод віддаляються нерозчинені домішки. Хімічне очищення стічних вод розуміють застосування різних коагуляцій (речовин, введення яких в рідку систему викликає зчеплення частинок один з одним). Біологічне очищення стічних вод - це метод, при якому відбувається витягання із стоків органічних речовин за допомогою мікроорганізмів. Органічні речовини, що поступають, в забрудненій воді послідовно мінералізуються біоценозами мікроорганізмів.

Біоценоз - сукупність мікроорганізмів, яка володіє якостями, властивими організованій біологічній системі. Біоценоз самостійно підтримує динамічний баланс по масі і якісному складу відповідно до змінних параметрів стоку.

Розчинені органічні речовини, що потрапили у воду, мінералізуються за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, які заселяють водойми, подібно до того, як це відбувається у ґрунті. Процеси біохімічного окислення закінчуються нітрифікацією з утворенням кінцевих продуктів — нітратів, карбонатів, сульфатів тощо. Для біохімічного окислення органічних речовин потрібно, щоб у воді був розчинений кисень, запаси якого в міру використання поновлюються за рахунок дифузії з атмосфери через водне дзеркало водойми. У чистих водоймах насичення води киснем перевищує 50%.

У процесі самоочищення відбувається відмирання сапрофітів і особливо патогенних мікроорганізмів. Вони гинуть унаслідок зменшення у воді поживних речовин, бактерицидної дії сонячного проміння, бактеріофагів та антибіотичних речовин, які виділяються грибами й іншими сапрофітами, а також від інших чинників.